Мовний майдан 2012 року — масові протести в Україні проти прийняття закону «Про засади державної мовної політики», який передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10 %.
Попри проведення акцій протесту низка обласних та місцевих рад ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною.
Подальшого розвитку протести не набули та в серпні 2012 року залишки майдану розігнали правоохоронці.
Розвиток подій ред.
3 липня, після ухвалення Верховною Радою закону «Про засади державної мовної політики», на Європейській площі під Українським домом зібрався мітинг на підтримку української мови, деякі з учасників акції оголосили голодування. Частина протестувальників залишилася на ніч.
На наступний день між мітингувальниками та співробітниками спецпідрозділу «Беркут», стягнутими на місце подій, відбулися зіткнення зі застосуванням сльозогінного газу. 8 липня, попри акції протесту, що проходили не тільки в Києві, а й у ряді інших міст України, Президент України Янукович підписав скандальний «закон про мови».
Одним з активних діячів «мовного майдану» був Дмитро Різниченко. За події 4 липня 2012 він отримав вирок — два роки ув'язнення умовно за заподіяння тілесних ушкоджень працівникам міліції (приводом стало застосування ним газового балончика проти правоохоронців під час сутичок біля Українського дому).
Результати ред.
Закон «Про основи державної мовної політики» так і не був скасований та офіційно набув чинності. Однак, на думку політолога Володимира Фесенка, ухвалення закону не мало безпосередніх наслідків для мовної картини суспільства і виконувалося з політичною метою.
Див. також ред.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 7 листопада 2015.
- ↑ . Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- Апостолов, Олег (23 грудня 2013). История киевских "Майданов" – от Революции на граните до Языкового майдана. «Сьогодні». оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 3 червня 2021. (рос.)