Вулиця Михайлівська — одна із центральних вулиць міста Житомира. Бере початок від майдану Сергія Корольова, вулиці Великої Бердичівської і з'єднує його з вулицею Київською біля Свято-Михайлівського кафедрального собору. Є пішохідною вулицею Житомира. Довжина: 370 метрів.
| Михайлівська вулиця Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Назва на честь | Архангел Михаїл |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 370 м |
| Координати | 50°15′13″ пн. ш. 28°39′56″ сх. д. / 50.253777777806° пн. ш. 28.66561111113889027° сх. д.Координати: 50°15′13″ пн. ш. 28°39′56″ сх. д. / 50.253777777806° пн. ш. 28.66561111113889027° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r8098983 ·R |
| Мапа | |
| Михайлівська вулиця у Вікісховищі |
Історія ред.
Вулиця виникла на місці селища старообрядців-пилипонів на тогочасній околиці Житомира, тому мала початково назву Пилипонівська. Всередині XIX ст. старообрядців було виселено за межі міста. У 1856 р. купець Михайло Хаботін за власні гроші побудував на початку вулиці Свято-Михайлівський собор, і в 1888 р. її офіційно перейменували на Михайлівську.
Вулиця значною мірою зберегла оригінальний архітектурний ландшафт XIX — поч. XX ст. На ній розташовані архітектурні пам'ятки, на розі з вул. Київською знаходиться Свято-Михайлівський кафедральний собор із пам'ятником митрополитові Іларіону (Іванові Огієнку) біля нього.
У 2016 р. відбулася реконструкція вулиці, у 2018 р. на розі з вул. Лятошинського з'явився пішохідний фонтан. Михайлівська вулиця є традиційною відпочинковою локацією міста: тут розташовано чимало кав'ярень та інших закладів харчування.
У погожі дні місцеві художники виставляють на продаж власні картини. Окрім того, вулиця Михайлівська стала одним із головних місць гулянь на Новорічно-Різдвяні та Великодні свята.
Будівлі та установи ред.
№ 2 Будівля Житомирської міської ради. Попередньо Будинок товариства взаємного кредиту (1900, 1959). У цьому будинку навчалась Зоя Гайдай, українська співачка, а у 1910 році навчався М. А. Скорульський, український композитор. Будинок є пам'яткою місцевого значення.
№ 3 Житомирський обласний центр хореографічного мистецтва, Академічний ансамбль танцю «Сонечко». На початку XX ст. в будинку розміщувався Азово-Донський банк. Архітектурна пам'ятка місцевого значення.
№ 4 Центр надання адміністративних послуг.
№ 5 Музична школа № 1 Б. М. Лятошинського. На цьому місці раніше стояв будинок, в якому народився М. І. Усанович — академік-хімік. Пам'ятка місцевого значення.
№ 7 Житомирський академічний обласний театр ляльок. Будинок імператорського Російського музичного товариства (1905). В цьому будинку працював видатний український поет, композитор і диригент, народний артист УРСР І. М. Сльота. Архітектурна пам'ятка місцевого значення.
№ 8 З 1928 по 1934 рр. в цьому будинку працював І. А. Кочерга — видатний український драматург. Будинок Г. І. Трибеля.
№ 9 Будинок із магазином Житомирського споживчого товариства. Архітектурна пам'ятка місцевого значення.
№ 10а Дитячий кінотеатр ім. Івана Франка.
Меморіальні дошки ред.
- Скорульському М. А., на буд № 2, скульптор В. Фещенко, архітектор П. Бірюк.
- Пам'ятний знак на честь військових з'єднань та частин, які відзначилися при звільненні Житомира, на буд № 2.
- Сльоті І. М., на буд № 7.
- Кочерзі І. А., на буд № 8.
Дотичні вулиці ред.
Лівобічні: проїзд Скорульського.
Правобічні: вул. Бориса Лятошинського.
Примітки ред.
- . moemisto.ua. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
- . www.zhitomir.info. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
- . Журнал Житомира (рос.). Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2020.