Миха́йло Кузе́мський (20 листопада 1809, с. Шибалин — 5 грудня 1879, с. Ляшки Горішні, нині с. Горішнє, Миколаївського району на Львівщині) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 1868 року єпископ Холмський, архідиякон та декан греко-католицького львівського капітулу. Останній греко-католицький владика ліквідованої Холмської єпархії.
| Михайло Куземський | |
| |
|---|---|
| 23 серпня 1868 — 21 січня 1871 | |
| Обрання: | 22 червня 1868 |
| Церква: | Українська греко-католицька церква |
| Попередник: | Іван Калинський |
| Наступник: | єпархію ліквідовано |
| Народження: | 20 листопада 1809 Шибалин |
| Смерть: | 5 грудня 1879 (70 років) Ляшки Горішні |
| Похоронений: | Львів, Личаківський цвинтар |
| Батько: | Євстахій Куземський |
| Прийняття священичого сану: | 8 грудня 1833 |
| Єпископська хіротонія: | 23 серпня 1868 |
| Нагороди: |
Життєпис Редагувати
Народився в сім'ї греко-католицького пароха Шибалина на сучасній Тернопільщині.
Закінчив Бережанську гімназію, Львівський університет (богослов'я). Під час навчання в університеті на нього звернув увагу Галицький митрополит Михайло (Левицький), який взяв талановитого студента під свою опіку. Та попри очікування митрополитом прийняття Куземським целібату, той одружився з Марією Січинською. В 1833 році висвячений на священика. У 1833—1836 роках душпастирював у Залізцях на Тернопільщині. Після смерті дружини перебрався до Львова.
Згодом займав різні пости в управлінні Львівської греко-католицької архієпархії: сповідника при соборі св. Юра у Львові (1836 р.), канцлера консисторії (1837—1842 рр.), каноніка, пралата-схоліарха (1842—1848 рр.). 3 1856 р. — прелат-кустош (хранитель), з 1865 — архідиякон, генеральний вікарій і офіціал Галицької митрополії. Після смерті митрополита Михайла Левицького управляв митрополією (1858—1860 рр.).
Відповідаючи за шкільництво, спричинився до заснування значної кількості народних (парафіяльних) шкіл в Галичині. У 1848—1849 — заступник голови, у 1849—1851 — фактичний голова Головної Руської Ради у Львові.
Один з ініціаторів скликання Першого з'їзду української інтелігенції у Львові (жовтень 1848 р.), заснування Галицько-Руської Матиці (був її першим головою), відкриття Народного Дому у Львові (1848). За свою велику працю і любов до народу його називали «серцем Галицької Руси». Відомий своїми москвофільськими поглядами.
У 1859 — активний учасник боротьби проти наміру урядових кіл перевести галицьке письменство на латинський алфавіт (див. «Азбучна війна»). Від 1861 — депутат Галицького крайового сейму. В 1862 році був нагороджений російським орденом св. Анни І ст. У 1868—1871 рр. останній греко-католицький єпископ Холмський. В 1868 році зустрічався у Варшаві з російським царем. Був активним прихильником усунення з греко-католицької церкви усіх елементів, пов'язаних з латинським обрядом. 20 січня 1871 зрікся уряду і подав у відставку, яку задовільнив російський імператор. Однак цю відставку не признала Апостольська Столиця. Папа Пій IX і надалі вважав його владикою Холмським. З 1871 жив у Львові, згодом — у с. Ляшки Горішні (нині с. Горішнє, Миколаївського району) де й помер.
Тесть Василя Ковальського. Похований у власному гробівці на Личаківському цвинтарі разом з донькою Юлією, онучкою.
Примітки Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Михайло (Куземський) |
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 145.
- Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 305–306.
- Коструба Т. Як Москва нищила Українську Церкву // Нова Зоря. — Львів, 1934. — Ч. 2 (700), 3 (701), 5 (703).
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 139.
Джерела Редагувати
- Ф. І. Стеблій. Куземський Михайло [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 448. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- ЧИNЪ посвященїя Єпископа,…при посвященїи Преосвященнаго Єго Милости МИХАИЛА КУЗЕМСКАГО єпископа холмскаго. — Л. : Зъ пєчатни Института Ставропигїйскага, 1868. — 22 с.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл.
Посилання Редагувати
- Куземський Михайло Євстахійович [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Куземський Михайло [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 784. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |