Володи́мир Гео́ргійович Миха́йлик (нар. 24 вересня 1975, с. Слобода, Буринський район, Сумська область, Українська РСР — пом. 21 червня 2014, с. Лизогубівка, Харківський район, Харківська область, Україна) — бортовий інженер авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, капітан (посмертно) служби цивільного захисту.
| Михайлик Володимир Георгійович | |
|---|---|
| Капітан (посмертно) | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 24 вересня 1975 Слобода, Сумська область |
| Смерть | 21 червня 2014 (38 років) Лизогубівка, Харківська область (авіакатастрофа) |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | ДСНС |
| Рід військ | Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту |
| Формування | Спеціальний авіаційний загін ОРСЦЗ ДСНС |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 1975 року в селі Слобода на Сумщині. Закінчив Першотравневу середню школу у своєму селі.
20 років віддав службі в авіації.
Бортовий інженер авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Загін базувався в Ніжині, колишня військова частина Д0170.
Загибель ред.
Загинув під Харковом в районі села Лизогубівка в результаті падіння гелікоптера Мі-8Т, що слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу й гуманітарної допомоги в зоні проведення антитерористичної операції. Близько 10:00 вийшов останній раз на зв'язок і зник з радарів. 22 червня о 06:45 пошуково-рятувальні сили ДСНС виявили місце катастрофи у лісосмузі на території Зміївського району, через негоду його шукали майже добу; гелікоптер розбився та згорів, весь екіпаж загинув: командир екіпажу підполковник Руслан Редькін, штурман Олександр Лисиченко і бортінженер Володимир Михайлик.
23 червня тіла загиблих льотчиків доставили на аеродром Ніжина, на злітній смузі відбулось прощання. Похований в рідному селі.
Залишились батьки.
Нагороди та вшанування ред.
15 липня 2014 року Указом президента України № 593/2014 від 15.07.2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Першотравневій загальноосвітній школі І-ІІІ ст. села Слобода Буринського району Сумської області присвоєне ім'я В. Г. Михайлика.
В центрі м. Буринь відкрито Алею пам'яті Героїв, на якій встановлено портрет Володимира Михайлика.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 13 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 13 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
- Тіла загиблих на Харківщині рятувальників доставили до Ніжина [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
- Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- В Бурині з'явилась Алея пам'яті Героїв України [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Суми», 21 серпня 2015
Джерела ред.
- Михайлик Володимир Георгійович [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Михайлик Володимир Георгійович [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Чернігівської ОДА.
- Михайлик Володимир Георгійович [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті Сумської області.
- Рятувальника Володимира Михайлика з Сумщини нагородили орденом «За мужність» III ступеня посмертно (ФОТО) [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // 0542.ua. Сайт міста Суми, 23 жовтня 2014.