Мико́ла Ерне́стович Ба́уман (29 травня 1873 — †31 жовтня 1905) — діяч більшовицької партії, революціонер-професіонал, соратник В. І. Леніна.
Бауман Микола Ернестович | |
---|---|
Народився | 17 (29) травня 1873 d, d, Казань, Російська імперія[1] |
Помер | 31 жовтня 1905 (32 роки) Москва, Російська імперія[1] ·d |
Поховання | (Ваганьковське кладовище) |
Країна | Російська імперія |
Місце проживання | d[3] |
Діяльність | революціонер, політик |
Партія | КПРС і (Російська соціал-демократична робітнича партія) |
|
Життєпис
Народився поблизу Казані. Революційну діяльність почав у Казані.
З 1896 — член петербурзького («Союзу боротьби за визволення робітничого класу»). 1897 був заарештований і після 22-місячного ув'язнення висланий у Вятську губернію.
1899 втік із заслання за кордон (у Швейцарію), де став одним з найближчих помічників В. І. Леніна у створенні газети («Искра»). З 1901, за дорученням В. І. Леніна, працював у Москві зі зміцнення іскрівської організації. Виконуючи завдання «Искры», в лютому 1902 Бауман приїхав до Києва, але незабаром був заарештований і кинутий в (Лук'янівську в'язницю); учасник славнозвісної втечі 11 соціал-демократів.
На II з'їзді (РСДРП) (1903) відстоював позиції твердих іскрівців. Після повернення до Росії очолив Московську більшовицьку організацію, взяв участь у створенні Північного бюро ЦК партії.
У червні 1904 знову арештований.
На початку жовтня 1905 вийшов із тюрми і керував підготовкою збройного повстання в Москві. Загинув під час сутички від ударів по голові, намагаючись застрелити політичного супротивника. В. І. Ленін високо оцінював заслуги Баумана перед партією і присвятив його пам'яті статтю-некролог.
У Сумах була вулиця Баумана. Натепер переназвана на (вулицю Степана Бандери). Микола Бауман внесений до (декомунізаційного списку) (Українського інституту національної пам'яті).
Кінематограф
У 1967 році на Мосфільмі знято художній фільм «Микола Бауман» (режисер — ). У ролі Миколи Баумана — (Ігор Лєдогоров).
Примітки
- Бауман Николай Эрнестович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. (А. М. Прохоров) — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- В Казани дом, где родился Бауман, нуждается в срочномремонте // (Комсомольская правда) / под ред. Н. О. Вячеславовна — Казань: Комсомольская правда, 2017. — 655000 экз. — ISSN 0233-433X; 1563-6372
- http://www.uag.kzn.ru/filemanager/i/b86fd6ee/96.pdf
Література
- (Українська радянська енциклопедія) : у 12 т. / гол. ред. (М. П. Бажан) ; редкол.: (О. К. Антонов) та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ленін В. І. Твори. Вид. 4:
- т. 9. Микола Ернестович Бауман
- т. 34. [Лист М. Е. Бауману, 24.V.1901; Лист М. Е. Бауману, 26.VI.1901]
- Стрельський В. М. Е. Бауман та його революційна діяльність на Україні. К., 1948;
- Новоселов М. Николай Эрнестович Бауман. М., 1955.
Це незавершена стаття про (особу). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет