Миколай Ніщицький гербу Правдич (пом. перед 22 грудня 1542) — шляхтич, дипломат, державний діяч, магнат часу Королівства Яґеллонів.
Життєпис ред.
Син воєводи белзького Анджея Ніщицького-Радзановського та його дружини Ядвіги Опоровської гербу Сулима. Брат плоцького воєводи Станіслава.
16 квітня 1519 року отримав від кроля Сигізмунда І Старого за позичені батьком 2300 злотих польських в заставу маєтки Плоцького староства (Плоцьк, Бєльско, села Вілково, Дарнюв, Хевпово, Драґонь, Повсіно, Трошино, бровар в Чеканові). Може, судовим старостою плоцьким був призначений раніше (мав посаду 25 листопада 1518). Під час війни з тевтонцями перебував на сторожі в замку Плоцька. 1521 став сєрпським кастеляном. 12 березня 1538 року отримав нову посаду — Белзький воєвода, яку хотів отримати ще з 1534 за підтримки королеви Бони, Анджея Кшицького.
Власність ред.
1532 провів поділ спадку батька, отримав разом з братом Станіславом, зокрема: Радзаново, Сребрна, Жуково (Плоцька земля); місто Угнів, села Вербичі, Мости, Корня, Махнів, Конвичі, Новосілки, Тарношин, Гульгів (Уликів), Нове Село коло Угнева, Василів, «Сємно», «Обіїв».
Сім'я ред.
Дружина — Катажина Брудзєвська, донька ленчицького воєводи Яна Яранда. За даними Каспера Несецького, мав 4 доньки. (одна з них — заміжня за Сененським).
Джерела ред.
- Red. Niszczycki Mikołaj h. Prawdzic (zm. 1542) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 135—137. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 370. (пол.)