Мигулько Віктор Васильович (11 грудня 1924 — 23 грудня 1993) — радянський і український художник театру і кіно, головний художник Кіностудії імені Олександра Довженка. Заслужений художник УРСР (1978).
| Мигулько Віктор Васильович | |
|---|---|
| Дата народження | 11 грудня 1924 або 7 грудня 1924 |
| Місце народження | Губник, Ладижинська міська рада, Вінницька область |
| Дата смерті | 23 грудня 1993 (69 років) або 22 грудня 1993 (69 років) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Громадянство | СРСР Україна |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | художник |
| Членство | НСКУ |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0586096 |
Біографія Редагувати
Народився у 1924 р. в с. Губник Вінницької обл. в родині інженера-залізничника. Батько - Василь Прохорович Мигулько, доцент Одеського архітектурно-будівельного інституту, кандидат технічних наук. Мати - Настасія Феофанівна Мигулько, учитель середньої школи. В 1927 році родина Мигулько переіхала до Одеси, де пройшло його дитинство і юнацькі роки. Почав навчання у художньому училищі Одеси під час румунської окупації в 1942 році, в Трансністрії.Закінчив живописне відділення Одеського державного художнього училища (1947) та художній факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1953).
В 1944–1945 рр. служив у Радянській Армії в 49-й стрілковій дивізії. Учасник бойових дій під час Німецько-радянської війни. Звільняв Румунію і Болгарію від нацистів, отримав контузію. Нагороджений Орденом Великої Вітчизняної війни і багатьма медалями
З 1953 р. працював на Київській студії художніх фільмів. Художник-постановник понад тридцять кінокартин. До 1962 року в одній комунальній квартирі із родиною Мигулько по вулиці Олександра Довженко 10 мешкав Сергій Параджанов.
Оформив ряд театральних постановок у Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки. Живописець, графік. Учасник багатьох республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставок. Персональні виставки 1974 і 1984 року в Києві, 2007 і 2008 року в Одесі (посмертні). Автор багатьох живописних творів, натюрмортів, портретів,пейзажів Криму, Карпат, Києва і Одеси, історичних картин.
Твори В.В.Мигулько знаходяться в музеях і приватних колекціях України і світу. Найбільш відомі: "Дівчина біля самовару" (1948), "На прийомі у лікаря" (1949), "Натюрморт із каштановим листям"(1981)."Гранати", "Зима 1941 року"."Визволення","Дума про Київ" всі 1983, серії ліногравюр "Гуцульщина" (1958-1960), "Толкучка", Каменистый берег" (1982),
"Карпатские дали" (1989), "На съемочной площадке" (1990).
Був членом Спілок художників і кінематографістів України.
Помер 23 грудня 1993 р. в Києві.
Похований на Другиому Християнському цвинтарі (Одеса).
Фільмографія Редагувати
Художник-постановник:
- «Команда з нашої вулиці» (1953, у співавт. з О. Степаненком)
- «Над Черемошем» (1954)
- «Зірки на крилах» (1955)
- «Іван Франко» (1956)
- «Народжені бурею» (1957)
- «Гори, моя зоре!» (1957, у співавт. з О. Степаненком)
- «Сашко» (1958)
- «Олекса Довбуш»)у співавт.)
- «Люди моєї долини» (1960)
- «Артист із Коханівки» (1961)
- «Між добрими людьми» (1962)
- «Бухта Олени» (1963)
- «Ключі від неба» (1964)
- «Циган» (1967)
- «Втікач з «Янтарного»» (1968)
- «Поштовий роман» (1970)
- «Людина в прохідному дворі» (1972)
- «Заячий заповідник» (1974)
- «Народжена революцією» (1973–1977, 10 а)
- «Хвилі Чорного моря» (1975, у співавт.)
- «Дощ у чужому місті» (1979)
- «Дивна відпустка» (1980)
- «Історія одного кохання» (1981)
- «Таємниця, відома всім» (1981, 2 с)
- «Провал операції „Велика Ведмедиця“» (1983)
- «Коні не винні» (1984)
- «Контрудар» (1985)
- «Танго смерті»
- «Санаторійна зона» (1991) та ін.
Примітки Редагувати
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
Література Редагувати
Посилання Редагувати
- Віктор Мигулько на сайті IMDb (англ.)
- https://esu.com.ua/article-65230