Мигда́лики (лат. tonsillae) — загальна назва скупчень лімфоїдної (лімфаденоїдної) тканини у вигляді грудочок чи острівців у глотці. Окрім мигдаликів, у глотці є численні дрібні включення лімфоїдної тканини у вигляді острівців, яка виконує аналогічну до мигдаликів функцію. Українська назва є калькою грец. αμυγδάλη («мигдаль»): за схожість формою на мигдалевий горіх. Медично не зовсім коректна розмовна назва піднебінних мигдаликів «гланди» походить від лат. glandula («залоза»).
| Мигдалики | |
|---|---|
| На схемі показані піднебінні мигдалики — гланди | |
| Сагітальна проєкція ротової порожнини, носоглотки та гортані | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Tonsillae |
| TA98 | A05.2.01.011 |
| FMA | 9609 |
| Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] |
В одній зі своїх робіт, що була видана у 1884 році, німецький гістолог та анатом Вільгельм Вальдеєр (1836—1921) звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно було назване лімфаденоїдне глоткове кільце Пирогова-Вальдеєра.
Структура Редагувати
Мигдалики розташовані у місцях переходу носової та ротової порожнини в глотку. Порядок розташування такий: найвище — глотковий мигдалик, нижче його по боках склепіння глотки — трубні, ще нижче — піднебінні, і внизу язиковий.
У глотці розрізняють 6 мигдаликів:
- парні
- піднебінні, tonsillae palatinae (за прийнятою нумерацією — перший та другий; t. palatina dextra і t. palatina sinistra)
- трубні, tonsillae tubariae (за прийнятою нумерацією — п'ятий та шостий; t. tubaria dextra і t. tubaria sinistra)
- непарні
- глотковий, tonsilla pharyngealis (третій)
- язиковий, tonsilla lingualis (четвертий).
| Тип | Епітелій | Капсула | Крипта | Розташування |
|---|---|---|---|---|
| Глотковий | псевдошаровий багаторядний епітелій (дихальний епітелій) | Частково інкапсульований | Без крипти, з маленькими складками | Склепіння глотки |
| Трубні | псевдошаровий багаторядний епітелій (дихальний епітелій) | Склепіння глотки, між м'яким піднебінням і отворами євстахієвих труб | ||
| Піднебінні | псевдошаровий лускатий епітелій | Частково інкапсульовані | Довга, розгалужена | По боках ротоглотки (зіві) між піднібінно-язиковою і піднебінно-глотковою дугами |
| Язиковий | псевдошаровий лускатий епітелій | Частково інкапсульований | Довга, розгалужена | За термінальною борозною язика |
Окрім того, виділяють гортанні мигдалики (tonsillae laryngeales), що іноді спостерігаються на стінках гортані, являючи собою скупчення лімфоїдної тканини в грушоподібних синусах біля входу в гортань, у вестибулярних голосових зв'язках і гортанних шлуночках.
Розвиток Редагувати
- Піднебінні мигдалики починають формуватись на третьому місяці ембріогенезу з другої пари зябрових кишень.
- Глотковий мигдалик розвивається на четвертому місяці ембріогенезу.
- Язиковий мигдалик розвивається на п'ятому місяці ембріогенезу.
Максимального розвитку мигдалики досягають у дитячому віці. У період статевого дозрівання спостерігається процес вікової інволюції мигдаликів.
Клінічне значення Редагувати
- Аденоїди — патологічне розростання глоткового мигдалика. Лікування консервативне чи оперативне.
- Гострий тонзиліт (ангіна) — гостре запалення піднебінних мигдаликів.
- Хронічний тонзиліт — хронічне запалення піднебінних мигдаликів.
- Пробки в мигдаликах — є однією з головних ознак хронічного тонзиліту.
Примітки Редагувати
- Ueber den lymphatischen Apparat des Pharynx. Deutsche medizinische Wochenschrift (Про лімфатичний апарат глотки. Німецький медичний тижневик), Berlin, 1884
- . Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 28 березня 2012.
- ↑ . act.downstate.edu. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
- Луцик, О.Д. (2006). Гістологія людини (Українськю). с. 329.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мигдалики |
| Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |