Ме́ха, мех (англ. mecha, mechs, mech) — літературний, відеоігровий і кінематографічний піджанр наукової фантастики, в якому широко поширені транспортні чи бойові засоби, що зазвичай контролюються пілотом. Мехи також часто з'являються в аніме і інших жанрах — наприклад, кіберпанк або антиутопія — за участю фантастичних і футуристичних елементів.
Історія Редагувати
Перші мехи Редагувати
Вважається, що мехи вперше з'явились в романі Герберта Уеллса «Війна світів» в 1898 році, де марсіани використовували великі триногі механізми. Але ще в 1879 в романі Жуля Верна «Паровий дім» з'явились парові, пілотовані бойові слони які теж можна вважати першими мехами.
В аніме мехи вперше з'явились в манзі Mazinger Z.
Походження слова Редагувати
Слово «меха» — транслітерація англійського «mecha», що в свою чергу є скороченням від «mechanical». В японській мові слово «mecha» (メカ) означає всі механічні пристрої, тому для означення великих людиноподібних роботів використовується термін «robots» (ロボット).
Вперше слово mecha в англійській мові з'явилося в 1985 році при перекладі японського аніме серіалу Robotech.
Термін «mech» вперше з'явився після появи BattleMechs. Відтоді «mech» означає бойові машини з західних коміксів та фільмів на противагу «mecha» з японського аніме.
Меха в аніме Редагувати
Загальна інформація Редагувати
Зазвичай мехи — це так звані «гігантські роботи» — величезні людиноподібні бойові бронемашини, пілотовані людиною, яка перебуває всередині. Як правило, основним бойовим завданням таких роботів є бій з аналогічними механізмами або гігантськими істотами інопланетного чи іншого ворожого походження, з якими, з якої-небудь причини (особливе поле, дуже висока швидкість пересування та маневреність) не можуть впоратися звичайними способами. Рідше їх показують як один з видів бойової техніки, призначеної для звичайної війни та протидії традиційним бойовим машинам (наприклад, в аніме «Gasaraki» мехи — високоманеврена бойова техніка для бою в міських умовах проти піхоти і бронемашин противника).
Ступінь антропоморфізму мехів може бути самою різною, причому якщо в піджанрі «реалістичних роботів» частіше робиться спроба зобразити хоча б зовні технічно раціональні конструкції, то в піджанрі «супер-роботів» мехи зазвичай виражені людиноподібно і мають всі основні характерні анатомічні ознаки людини і пропорції, що відповідають нормальному людському тілу.
Практично завжди мехи мають «тулуб» — основний броньований корпус — і «ноги» — кроковий рушій, більш-менш подібний ногам тварин чи птахів, зазвичай з трьох частин — «стегна», «гомілки» і «стопи», хоча можливі й інші варіанти, наприклад, кінцівки, що гнуться по всій довжині. «Голова» може бути відсутньою, «руки» бувають дуже близькими подібно людським, але можуть бути і просто зовнішньою підвіскою для зброї з боків корпусу. На додаток до здатності ходити мехи можуть оснащуватися додатковими рушіями, наприклад, ракетними, що дозволяє здійснювати високі стрибки, м'яку посадку при падінні з висоти або навіть літати.
Мехи оснащуються різноманітним вбудованим і/або навісним озброєнням, в одних випадках воно ближче до реального озброєння танків, бронемашин і бойових вертольотів (гармати, кулемети, ракетні установки, футуристичне лазерне чи інша енергетична зброя), в інших — є пропорційно збільшені варіанти звичайної ручної зброї (гігантські пістолети, автомати, кулемети, гвинтівки тощо). Крім того, мехи можуть вести «рукопашний» бій, використовуючи ножі, мечі, палиці або просто завдаючи супротивникам удари частинами свого броньованого «тіла».
Кабіна пілота зазвичай знаходиться усередині «тулуба» або «голови» робота, хоча можливі й більш екзотичні варіанти. Саме управління мехом зображується в одному з двох варіантів: або «технічному», коли пілот з допомогою тих або інших маніпуляторів фізично управляє рухами частин «тіла» робота, або є якийсь спосіб безпосереднього підключення системи управління до психіки пілота, і пілот керує мехом, асоціюючи себе з ним і подумки моделюючи необхідні дії. Зазвичай пілот один, хоча можна зустріти описи конструкцій, керованих командою (наприклад, в «Бойових роботах Дзінкі» мехом керують двоє: один нижньою частиною тіла робота, інший — верхньою).
Технічно мехи зазвичай постають для глядача своєрідним «чорним ящиком», тобто глядачеві повідомляються тільки їх зовнішні характеристики і той мінімум технічних подробиць, який необхідний для розвитку сюжету; детально внутрішній устрій і принципи роботи не показуються. Часто мехи, керовані головними героями (як позитивними, так і негативними), є продуктом чужої технології, яка в багато разів перевершує людську, і всі їх особливості розкриваються персонажами тільки по ходу дії.
Історія та відмінності Редагувати
Жанр бере свій початок з манги Міцутеру Йокоями (1956) Tetsujin 28-go, яка була анімована в 1963 році, а також випущена за кордоном під назвою Gigantor). Його первенство є спірним, тому що робот знаходився під віддаленим контролем замість кабіни в машині. Незабаром після цього жанр багато в чому визначився у своїх межах завдяки автору Го Нагаї, який зробив його фантастичнішими. Його найвідоміше творіння — Mazinger Z — було не тільки першим успішним суперроботом в аніме, але і піонером цього жанру. Нагаї був також першовідкривачем в іграшках литого металу, наприклад, в таких як серія Chogokin в Японії і Shogun Warriors у США, які були (і залишаються) дуже популярними серед дітей та колекціонерів. Getter Robo, зі свого боку, був першим поєднання робота, то, що стали часті теми оформлення і агресивно наслідував у подібних шоу механізм. Getter Robo, зі свого боку, став першим комбінованим роботом, тема оформлення якого і механізм постійно копіювалися послідовниками і агресивно наслідувалась подібними шоу.
Поява Gundam у 1979 році, як вважається, поділила жанр мехи в аніме на дві частини: супер-робота, який був присвячений ультратехнічним мехам, що часто набували елементів містики і, як правило, використовували формат «монстр тижня», і реалістичного робота, в якому мех показано як інструменти, а не напівмістичні творіння, і увага менше приділялася машинам, а більше пілотам.
В 1995 році на японському телебаченні з'явився аніме-серіал, який, можливо, є найнеординарнішим за всю історію аніме — Neon Genesis Evangelion. Аніме та манга оповідають про боротьбу організації «Nerv» з таємничими створіннями — «Ангелами», які з невідомих причин є нападниками на людство. З метою захисту від вторгнення Ангелів, використовуються біороботи «Євангеліони», розроблені попередницею «Nerv» — «Gehirn», керувати якими можуть тільки деякі 14-річні підлітки, іменовані «Дітьми».
Згідно з сюжетом, Євангеліони являють собою клонів прабатька Ангелів, Адама. Система ж управління побудована на технології переносу особистості в органічний комп'ютер, використаної також при створенні суперкомп'ютерів Магі. Подібно Ангелам, Євангеліони здатні застосовувати AT-поле, що являє собою якийсь бар'єр практично непроникний для звичайної зброї і дозволяє проникати крізь вороже AT-поле.
Євангеліони є вкрай дорога зброя, ремонт якої здатний розорити невелику країну. При їх запуску відстежується стан «Берсерк», при якому Єви виходять з-під контролю. Броня на них призначена для стримування їх сили. Але незважаючи на такі перестороги, Єви все одно іноді впадають у Берсерк і на практиці броня Єви-01 якось виявилася нездатною стримати її. Під час бою Євангеліони споживають велику кількість електроенергії, яка поставляється їм через спеціальний живильний кабель. Також вони мають внутрішні батареї. У бою Євангеліони крім власного AT-поля використовують також різну холодну і вогнепальну зброю. Також при необхідності вони можуть використовувати додаткове захисне спорядження.
Для управління Євангеліоном його пілот повинен мати здатність до так званої синхронізації зі своїм роботом.
У 2002 році був екранізований цикл фантастичних «лайт-новел» Шьоджі Ґато, що містять елементи мехи й комедії — Full Metal Panic!. Світ FMP! є альтернативною реальністю і помітно відрізняється від нашої — в ньому продовжує існувати СРСР — мілітаризована соціалістична імперія, на чолі з компартією, а КДБ активно працює проти інших держав. Існує велика кількість терористичних угрупувань, що полюють за військовими технологіями і зброєю масового ураження.
У бойових діях використовуються «АС» — людиноподібні роботи, керовані людиною-пілотом. Технології, використані в новітніх військових розробках (так звані «чорні технології»), отримані людством від небагатьох «обраних», в чиїй пам'яті вони присутні від народження. Самі обрані, як правило, не підозрюють про те, що вони носять в собі. За обраними йде полювання — їх намагаються захопити терористи і КДБ.
Тип мехи двох вказаних вище аніме-прикладів кардинально відрізняються. Якщо Євангеліони є роботами органічного типу (точніше, органічно-механічного), то, наприклад, Арбалест сержанта Сагари Сосуке повністю механічний з вмонтованим штучним інтелектом.
На початку 2011 року світ побачив нову аніме-інтерпретацію жанру мехи цього разу змішану з гаремом і романтикою — IS (Infinite Stratos) або «Неосяжні небеса». За сюжетом, у найближчому майбутньому японські вчені-інженери винайшли екзоскелет, якому дали назву «Infinite Stratos» (скорочено — IS, укр. — ІС). Володіючи технологіями і бойовими можливостями набагато більш просунутими, ніж будь-яка інша система зброї, IS створив загрозу дестабілізації світу. Спочатку Infinite Stratos використовувався для дослідження космосу, проте пізніше цей проект був заморожений, а держави світу прийняли «Аляскінський договір», в якому говориться, що IS ніколи не буде використовуватися у військових цілях, і існуюча технологія повинна бути рівномірно розподілена по всіх країнах, щоб запобігти домінування будь-якої одної нації над іншими.
ІСами можуть керувати лише жінки (виняток — головний персонаж аніме Ічіка Орімура). ІС має особливе силове поле, яке захищає пілота, він може долати земне тяжіння, тобто літати, володіє розумом, тому, проводячи час разом, пілот і ІС можуть пізнати один одного краще, що викликає тіснішу синхронізацію. Світ «Неосяжних небес» створив цікаву і розвинену павутину жанру мехи в аніме. Екзоскелети поділені на кілька поколінь, що зумовлює їхні можливості та рівень розвитку. Дуже поширені додаткові технології ІСів: наприклад, АІС (Активний Інерційний Стримувач) — зброя третього покоління «Чорного дощу», яка зупиняє все, що має масу; система ОВ (Система Образу Валькірій) — таємнича військова технологія, дослідження, розвиток і використання якої заборонено Аляскінським договором, психічний стан, отримані пошкодження і воля пілота в моменти небезпеки здатні активувати систему ОВ.
Меха в іграх Редагувати
Мехи широко зображаються в відеоіграх. Під впливом мехи з'явився жанр відеоігор — меха-симулятори. Найбільш впливовими прикладами таких є Strike Suit Zero, MechCommander, Iron Brigade, Brigador, MechWarrior, Titanfall та їх продовження. Мехи активно фігурують в таких загальновизнаних іграх, як BattleTech, Zone of the Enders, Shogo: Mobile Armor Division, One Must Fall: 2097, MissionForce: CyberStorm, Earthsiege, Terra Nova: Strike Force Centauri, Armored Core.
Бої на мехах є важливою складовою деяких рольових відеоігор: Xenogears, Xenosaga та її продовжень, Final Fantasy VI. Як різновид військової техніки, вони наявні в шутерах на кшталт Battlefield 2142, деяких стратегіях, таких як Supreme Commander.
Меха в кіно Редагувати
Хоч в кіно і не виникло окремого жанру, проте мехи часто зустрічаються в кіно. Найяскравішим прикладом мехи в кіно є крокуючі бойові роботи AT-AT та AT-ST із Зоряних Війн.
У фільмі «Матриця: Революція» Капітан Міфуне обороняє людське місто Зіон за допомоги пілотування у відкритій кабіні мехи саме перед вторгненням Вартових.
Прибульці з фільму «Війна світів» використовують меху із сучасною зброєю.
Джонні Ріко у фільмі «Зоряний десант 3: Мародер» пілотував меху з швидким вогнем з кулемета та в кінці фільму.
Мехаґодзілла з серії про Ґодзіллу є досить відомим мехою.
У 2009 році фільм Джеймса Кемерона «Аватар» зобразив роботів-мехів AMPS, яких використовували як знаряддя війни.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Огляд теми меха в The Encyclopedia of Science Fiction [ 5 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- MechaBay — база даних аніме про меха [ 5 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)