Метіда

Метіда (грец. Μῆτις, «мудрість», «вміння» або «ремесло») - богиня давньогрецькій релігії, належала до молодшого покоління титанів. У V столітті до нашої ери Метіда стала матір'ю мудрості та глибокої думки, але її ім'я спочатку означало "магічну хитрість" і його прирівнювали до сили хитрості Прометея. Стоїчні коментатори стверджували, що Метіда є втіленням "розсудливості", "мудрості" або "мудрої поради", в такій формі її відображали в епоху Відродження.

Зображення богині під престолом Зевса, можливо, Метіди.

Грецьке слово metis виражало рису характеру, що поєднувала мудрість і хитрість. Вона вважалася надзвичайно захоплюючою. Втіленням саме такої риси був герой Одіссей. В класичну епоху афіняни вважали metis як одну з помітних характеристик афінського характеру.

Сім'я

Метіда була Океанідою, дочкою Океана та його сестри Тетії. Крім цього, вона була першою дружиною Зевса, а також його двоюрідною сестрою. Сам Зевс у гомерівських віршах має назву Mêtieta («мудрий порадник»).

Міфологія

Метіда була і загрозою для Зевса, і водночас великою допомогою:

Зевс одружився з Метідою, але одразу побоювався наслідків цього шлюбу. Пророкувалося, що Метіда народить всесильних дітей: дочку Афіну та сина, сильнішого за Зевса, який згодом повалить свого батька.

Щоб уникнути цих наслідків, Зевс обманув Метіду, перетворивши її на муху і проковтнувши її. Проте було пізно, оскільки Метіда вже була вагітна. Кувавши шолом для своєї дочки, Метіда завдала великого болю Зевсу. Відрубавши сокирою голову Зевсу, Гефест посприяв народженню Афіни. Вона вистрибнула з голови батька, була повністю озброєна і броньована.

Подібність між проковтуванням Зевса Метіди та Кроносом, який також ковтає своїх дітей, відзначило кілька вчених. Це також викликало суперечки щодо міфів про репродукцію та відсутність потреби у жінках для репродукції.

Почесті

• Острів Метіда, що знаходиться в Антарктиді, названий на честь богині.
• 9 Метіда, один із астероїдів головного поясу, названий на честь богині.

Список літератури

1. Norman O. Brown, "The Birth of Athena" Transactions and Proceedings of the American Philological Association 83 (1952), pp. 130–143.
2. Brown 1952:133
3. Hesiod's Theogony, 886–900 Available at wikisource
4. Lang, Andrew (1901). Myth, Ritual and Religion 2. Longmans, Green. с. 194, 262–263. OCLC 13809803. Процитовано 10 квітня 2018. 

Подальше читання

• Девід Лімінг, "Метіда". В Оксфордському супутнику до світової міфології . Oxford University Press, 2004. Йоркський університет. 24 жовтня 2011 р. [1]