Менінгоенцефаліт — одночасне запалення мозкових оболон, сірої та білої речовини головного мозку, а іноді й спинного мозку.
| Менінгоенцефаліт | |
|---|---|
| Менінгокок — один із збудників менінгоенцефаліту | |
| Спеціальність | неврологія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | G04 |
| DiseasesDB | 22354 |
| MeSH | D008590 |
Етіологія Редагувати
Менінгоенцефаліт можуть спричинювати найчастіше віруси (ентеровіруси, вірус кліщового енцефаліту, вірус гарячки Західного Нілу, тощо), найпростіші (амеби — Entamoeba histolytica, вільноживучі амеби родів Naegleria, Balamuthia та Acanthamoeba; збудник сонної хвороби Trypanosoma brucei, збудник токсоплазмозу Toxoplasma gondii, тощо), грибки (збудник криптококозу криптококи, збудник гістоплазмозу Histoplasma capsulatum, тощо). Рідше — бактерії (менінгокок, пневмокок, стрептокок, стафілокок, тощо), які частіше є причиною тільки запалення мозкових оболон — менінгіту.
Клінічна картина Редагувати
Клінічні прояви менінгоенцефаліту схожі з проявами менінгіту. Розвивається менінгеальний синдром — хворих турбує головний біль через підвищений внутрішньочерепний тиск, нудота, блювання, що не приносить полегшення, озноб. Разом з тим поряд з проявами загальномозкового ураження проявляються вогнищеві ознаки ураження тих чи інших відділів речовини мозку (згладженість носогубної складки, несиметричне порушення координаційних проб, симптом Браун-Скеара, тощо).
Діагностика Редагувати
Діагностика менінгоенцефаліту не відрізняється від діагностики менінгіту. Основою діагностики є дослідження спинномозкової рідини, наявність загальномозкових та вогнищевих неврологічних симптомів, зміни на комп'ютерних рентгенівських (КТ) та магнітно-резонансових томограмах.
Прогноз Редагувати
Прогноз менінгоенцефаліту не є дуже сприятливим. Характерні часті тяжкі ускладнення (паралічі, внутрішньочерепна гіпертензія, формування енцефалопатії, тощо) і високий відсоток смертей.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Менінгоенцефаліт на med.israelinfo.ru. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 30 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 30 липня 2010.
- ↑ Б.С. Віленський. Невідкладні стани в невропатології. — Ленінград : Медицина, 1986.
- В. Н. Шток. Головний біль. — «Медицина», 1987.
Література Редагувати
- Кареліна, Т. І. Неврологія [Текст] : підручник / Т. І. Кареліна, Н. М. Касевич ; ред. Н. В. Литвиненко. - 2-е вид., випр. - Київ : Медицина, 2017. - 288 с. ISBN 978-617-505-449-9 (С.?)
- Неврологія: підручник / І. А. Григорова, Л. І. Соколова, Р. Д. Герасимчук та ін.; за ред. І. А. Григорової, Л. І. Соколової. ВСВ «Медицина». 2015—640 с. ISBN 978-617-505-300-3 (С.?)