Маямі Гіт

Мая́мі Гіт (англ. Miami Heat) — професійна баскетбольна команда, розташована в місті Маямі (штат Флорида, США). Команда входить до Південно-Східного дивізіону та Східної конференції Національної баскетбольної асоціації. Заснована у 1988 році, власником організації є Арісон Міккі з 1995 року. «Маямі Хіт» здобули три титули чемпіонів НБА в 2006, 2012 та 2013 роках, п'ять титулів чемпіонів конференції відповідно в 2006, 2012, 2013 та 2010, 2014. Станом на 2013 рік журнал «Forbes» оцінив організацію у 625 мільйонів доларів США, що на актуальний момент помістило організацію на шосте місце, серед найбагатіших франшиз НБА. Домашньою ареною «Гіт» є Американ-Ерлайнс-арена.

Маямі Хіт
Конференція	Східна конференція
Дивізіон	Південно-Східний дивізіон
Рік заснування	1988
Історія	Маямі Хіт 1988–до тепер
Стадіон	Американ-Ерлайнс-арена
Місто	Маямі, Флорида
Кольори клубу
Власник(и)	Мікі Арісон
Генеральний менеджер	Пет Райлі
Головний тренер	Ерік Сполстра
Клуби Д-Ліги	Сіу Фоллс Скайфорс
Чемпіонство	3 (2006, 2012, 2013)
Перемоги в конференції	5 (2006, 2011, 2012, 2013, 2020, 2023)
Перемоги в дивізіоні	13 (1997, 1998, 1999, 2000, 2005, 2006, 2007, 2011, 2012, 2013, 2016, 2018, 2020, 2023)
Офіційний сайт	heat.com
Домашня На виїзді Альтернативна Альтернативна

1995-2003: «Переслідування» чемпіонства

Після придбання франшизи у 1995 році, Арісон Міккі призначив головним менеджером та тренером команди Пета Райлі. Пет Райлі перебудував команду, зробивши з неї потенційного чемпіона. Долучивши до команди зірок Алонзо Моурнінга та Тіма Гардавея, команда демонструвала прекрасні результати, одним з яких був рекорд, а на даний момент другий по успішності результат команди в регулярному чемпіонаті: 61-21 у сезоні 1996/1997. Після цього регулярного сезону, Моурнінг і Гардавей заробили для організації прізвиська «Дорожні Воїни», оскільки основним успіхом цього рекорду були виїзні матчі, які відігрались з статистикою 32 перемоги до 9 поразок. Після регулярного чемпіонату, «Маямі Хіт» вийшли у фінал Конференції здолавши на своєму шляху Орландо Меджік та Нью-Йорк Нікс. В фіналі їх чекав Майкл Джордан, Скотті Піппен та Денис Родман які на період 90их, домінували на паркеті у всіх аспектах захисту та атаки, тому не офіційно визнавались найпотужнішим «ТРІО» в історії НБА. В фіналі гравці команди «Хіт» зазнали поразки проти «Чикаго Булз». Пізніше в команді почався спад та період посередньої гри, та два роки без плей-офф спонукали Пета Райлі до наступної перебудови.

2003-2010: Ера Вейда

2003 рік в історії НБА, називають один з найпотужніших драфт-років, де на драфті були на той час потенційні зірки: ЛеБрон Джеймс, Кріс Бош, Кармело Ентоні, Двейн Вейд, Кріс Кейман. Під п'ятим драфт піком був вибраний атакувальний захисник Двейн Вейд. Покинувши пост тренера і зосередившись на менеджменті команди, Пет Райлі підписав на місце головного тренера Стена Ван Ганді, який з потенційної зірки Вейда, зробив суперзірку баскетболу вже в перші роки, підлаштувавши весь склад команди під нього. В перший рік Вейд вивів команду до плей-оф. Здобувши перемогу над Новим Орлеаном, пройшли до півфіналу плей-оф східної конференції, поступившись Індіані — перший рік кар'єри Двейна на цьому закінчився. Наступного року Райлі через обмін підписав до команди Шакіла О'ніла віддавши в «Лос-Анджелес Лейкерз»: Батлера Керона, Одома Ламара, Гранта Браяна та пік першого раунду драфту НБА наступного року. Також до команди повернувся екс зірковий центровий Алонзо Моурнінг, який виходив з лавки запасних та допомагав Шакілу в грі під щитом. Команда була ідеальна в усіх аспектах гри, тому зайняли перше місце в східній конференції у регулярному чемпіонаті та вийшли до плей-оффу без жодних проблем. Здолавши на своєму шляху «Нью-Джерсі Нетс» та «Вашингтон Візардз» з рахунками 4-0, в фіналі конференції Маямі зустрілись з «Детройт Пістонс». Маямі втратили Вейда в 6 грі через травму, і програли Детройту з по підсумку зустрічей 3-4. Перед стартом наступного сезону Райлі підписав до команди Пейтона Гері, та після невдалого старту сезону звільнив Ван Ганді, і сам повернувся до обов'язків тренера. Під його керівництвом команда вийшла до плей-офу, дійшовши до фіналу конференції, помстившись за торішню поразку Детройтові 4-2, вийшли в перший за існування організації фінал НБА. В фіналі зустрівшись з «Даллас Маверікс», здобули перемогу по матчам 4-2, та свій перший титул НБА. Вейд був названий найціннішим гравцем, отримавши «трофей Біла Рассела». Після чемпіонства НБА, Маямі терпить чотири невдалих сезони, які супроводжуються травмами Вейда, програшами у плей-офі першого раунду і провальним регулярним чемпіонатом 15-67. В цей період Райлі покинув пост тренера, назначивши на цю посаду Еріка Споулстру, який довгий час працював на організацію.

2010-2014: Ера «ВЕЛИКОГО ТРІО»

Після невдалих останніх чотирьох років, Маямі в міжсезонні підписує двох зіркових гравців, які були в топ піках разом з Вейдом у 2003 році, це Джеймс ЛеБрон та Кріс Бош. Леброн на даний момент вважався найкращим гравцем ліги, а Бош одним із найліпших гравців на позиції «великих». З цього часу Маямі була найкращою командою ліги за останні чотири роки. Чотири фінали за чотири роки, з двома чемпіонськими титулами. Такий внесок зробили Джеймс та Бош. Після неочікуваної поразки у фіналі НБА 2013/2014 від «Сан-Антоніо Сперс», Леброн покинув Маямі вернувшись в рідний йому Клівленд, сформувавши нове тріо з Кайрі Ірвінгом та Лавом Кевіном, яких підписали «Кавальєрс». Значний внесок також внесли Чолмерс Маріо, Аллен Рей, Міллер Майк.

Статистика

В = Виграші, П = Програші, П% = Процент виграних матчів

Сезон	В	П	П%	Плей-офф	Результати
1988-89	15	67	.183
1989-90	18	64	.220
1990-91	24	58	.293
1991-92	38	44	.463	Програли в першому раунді	Чикаго 3, Маямі 0
1992-93	36	46	.439
1993-94	42	40	.512	Програли в першому раунді	Атланта 3, Маямі 2
1994-95	32	50	.390
1995-96	42	40	.512	Програли в першому раунді	Чикаго 3, Маямі 0
1996-97	61	21	.744	Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Програли в фіналі конференції	Маямі 3, Орландо 2 Маямі 4, Нью-Йорк 3 Чикаго 4, Маямі 1
1997-98	55	27	.671	Програли в першому раунді	Нью-Йорк 3, Маямі 2
1998-99	33	17	.660	Програли в першому раунді	Нью-Йорк 3, Маямі 2
1999-00	52	30	.634	Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції	Маямі 3, Детройт 0 Нью-Йорк 4, Маямі 3
2000-01	50	32	.610	Програли в першому раунді	Шарлот 3, Маямі 0
2001-02	36	46	.439
2002-03	25	57	.305
2003-04	42	40	.512	Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції	Маямі 4, Нью-Орлеан 3 Індіана 4, Маямі 2
2004-05	59	23	.720	Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Програли в фіналі конференції	Маямі 4, Нью-Джерсі 0 Маямі 4, Вашингтон 0 Детройт 4, Маямі 3
2005-06	52	30	.634	Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Виграли в фіналі конференції Виграли в фіналі	Маямі 4, Чикаго 2 Маямі 4, Нью-Джерсі 1 Маямі 4, Детройт 2 Маямі 4, Даллас 2
2006-07	44	38	.537	Програли в першому раунді	Чикаго 4, Маямі 0
2007-08	15	67	.183
2008-09	43	39	.524	Програли в першому раунді	Атланта 4, Маямі 3
2009-10	47	35	.573	Програли в першому раунді	Бостон 4, Маямі 1
2010-11	58	24	.707	Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Виграли в фіналі конференції Програли в фіналі	Маямі 4, Філадельфія 1 Маямі 4, Бостон 1 Маямі 4, Чикаго 1 Даллас 4, Маямі 2
2011-12	46	20	.697	Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Виграли в фіналі конференції Виграли в фіналі	Маямі 4, Нью-Йорк 1 Маямі 4, Індіана 2 Маямі 4, Бостон 3 Маямі 4, Оклахома-Сіті 1
2012-13	67	16	.807	Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Виграли в фіналі конференції Виграли в фіналі	Маямі 4, Мілвокі 0 Маямі 4, Чикаго 1 Маямі 4, Індіана 3 Маямі 4, Сан-Антоніо 3
2013-14	54	28	.659	Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Виграли в фіналі конференції Програли в фіналі	Маямі 4, Шарлот 0 Маямі 4, Бруклін 1 Маямі 4, Індіана 2 Сан-Антоніо 4, Маямі 1
2014-15	37	45	.451
2015-16	48	34	.585	Маямі — Шарлот
Сума	1,134	1078	.513
Плей-офф	114	89	.561	3 чемпіонства

Примітки

1. . 2019. с. 124 § 122. Звуки [g], [h]. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2020. 

Посилання

• Профіль команди на сайті НБА (англ.)