Олександр Пантелійович Матіков (* 15 листопада 1907, Лозни — † 8 березня 1982, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), у роки німецько-радянської війни командир 673-го штурмового авіаційного полку 266-ї штурмової авіаційної дивізії 1-го штурмового авіаційного корпусу 5-ї повітряної армії 2-го Українського фронту.
Олександр Пантелійович Матіков | |
---|---|
Народження | 15 липня 1907 с. Лозни |
Смерть | 8 березня 1982 (74 роки) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Штурмова авіація |
Роки служби | 1932–1955 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Матіков Олександр Пантелійович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 15 листопада 1907 року в селі Лозни (нині Летичівський район Хмельницької області) в сім'ї робітника. Українець. Член КПРС з 1931 року. Закінчив сім класів середньої школи. Працював на цукрових заводах України, потім в Ленінграді на фабриці «Красний швейник».
У 1932 році призваний до лав Червоної Армії. У 1935 році закінчив Харківську військово-авіаційну школу пілотів. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років.
У боях радянсько-німецької війни з лютого 1943 року. Воював на 2-му Українському фронті. Неодноразово вилітав на штурмівку скупчень ворожих військ. До грудня 1943 року підполковник О. П. Матіков зробив 32 бойових вильотів, нанісши противникові велику втрату в живій силі й техніці.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм підполковникові Олександру Пантелійовичу Матікову присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1977).
Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. З 1955 року в запасі. Жив у Києві. Помер 8 березня 1982 року. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.)
- Калинин В. В., Макаренко Д. Г. Герои подвигов на Харьковщине. — Харків, 1970 (рос.)
Посилання
- Матіков Олександр Пантелійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Некрополі Києва [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Pantelijovich Matikov 15 listopada 1907 Lozni 8 bereznya 1982 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 u roki nimecko radyanskoyi vijni komandir 673 go shturmovogo aviacijnogo polku 266 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 1 go shturmovogo aviacijnogo korpusu 5 yi povitryanoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Oleksandr Pantelijovich MatikovNarodzhennya15 lipnya 1907 1907 07 15 s LozniSmert8 bereznya 1982 1982 03 08 74 roki KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskShturmova aviaciyaRoki sluzhbi1932 1955PartiyaKPRSZvannya Polkovnik aviaciyiVijni bitviRadyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodi 1977 Matikov Oleksandr Pantelijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 15 listopada 1907 roku v seli Lozni nini Letichivskij rajon Hmelnickoyi oblasti v sim yi robitnika Ukrayinec Chlen KPRS z 1931 roku Zakinchiv sim klasiv serednoyi shkoli Pracyuvav na cukrovih zavodah Ukrayini potim v Leningradi na fabrici Krasnij shvejnik U 1932 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1935 roci zakinchiv Harkivsku vijskovo aviacijnu shkolu pilotiv Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Pogruddya Oleksandru Matikovu na Aleyi Geroyiv zemlyakiv u Yagotini U boyah radyansko nimeckoyi vijni z lyutogo 1943 roku Voyuvav na 2 mu Ukrayinskomu fronti Neodnorazovo vilitav na shturmivku skupchen vorozhih vijsk Do grudnya 1943 roku pidpolkovnik O P Matikov zrobiv 32 bojovih vilotiv nanisshi protivnikovi veliku vtratu v zhivij sili j tehnici Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 lipnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya po znishennyu zhivoyi sili i tehniki protivnika i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm pidpolkovnikovi Oleksandru Pantelijovichu Matikovu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1977 Nadgrobok Oleksandra Matikova Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu u Vijskovo povitryanih silah SRSR Z 1955 roku v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 8 bereznya 1982 roku Pohovanij na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 ros Kalinin V V Makarenko D G Geroi podvigov na Harkovshine Harkiv 1970 ros PosilannyaMatikov Oleksandr Pantelijovich Sajt Geroi strany ros Nekropoli Kiyeva 2 travnya 2014 u Wayback Machine