Марк Емілій Лепід Порціна (180 — 123 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 137 року до н. е.
| Марк Емілій Лепід Порціна | |
|---|---|
| Народився | 180 до н. е. або 180 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 123 до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, Ancient Roman military personnel |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | давньоримський сенатор[d] і консул |
| Рід | Aemilii Lepidid |
| Батько | Марк Емілій Лепід або Марк Емілій Лепід |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Марк Емілій Лепід і Марк Емілій Лепід |
Життєпис Редагувати
Походив з патриціанського роду Еміліїв. Син Марка Емілія Лепіда, військового трибуна 190 року до н. е. З молоду займався красномовством, ставши визначним красномовцем свого часу.
У 155 році до н. е. увійшов до колегії понтифіків. У 140 році до н. е. став претором. Під час своєї каденції представив сенату посланців міст Магнесії та Прієни, які прибули для вирішення суперечки стосовно території.
У 137 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Гостилієм Манціном. Тривалий час протидіяв прийняттю закону народного трибуна Луція Кассія стосовно таємного голосування у народних зборах. Спрямований до Ближньої Іспанії, де не дочекавшись рішення сенату стосовно договору Манціна з нумантійцями, брехливо звинуватив іберійське плем'я ваккеїв у ворожості до Риму й взяв в облогу їхню столицю Палантію (сучасне місто Паленсія). Він не підкорився наказу сенату припинити військові дії й незабаром зазнав поразки. У 136 році до н. е. Лепід повністю відступив від міста у безладді та з великими втратами, залишивши хворих й поранених. Після цього Лепіда повернули до Риму, де присудили до великого штрафу за непокору наказам.
Родина Редагувати
- Марк Емілій Лепід,
- Емілія, весталка з 135 року до н. е.
Джерела Редагувати
- G. V. Sumner, «Orators in Cicero's Brutus: prosopography and chronology», 1973, p. 47—48 (англ.)
- Орозій, V 4, 19; 5, 13.
| Це незавершена стаття про особу Стародавнього Риму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3