Марк Атій Бальб лат Marcus Atius Balbus 105 до н е 52 до н е претор 62 до н е намісник Сардинії в ранзі пропретора двоюр

Марк Атій Бальб (лат. Marcus Atius Balbus), (105 до н. е. — 52 до н. е.), претор 62 до н. е., намісник Сардинії в ранзі пропретора, двоюрідний брат Помпея Великого, зять Юлія Цезаря, дід імператора Августа.

Марк Атій Бальб
MARCVS ATIVS BALBVS
Народився	105 до н. е.(-105) Аріція
Помер	52 до н. е.(-052) невідомо
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	претор, намісник Сардинії
Посада	претор
Рід	Atii Balbi^d
Батько	Марк Атій Бальб Старший
Мати	Помпея
У шлюбі з	Юлія Цезаріс Молодша
Діти	1 .'Атія Бальба Прима, 2 .Атія Бальба Цезонія, 3. 'Атія Бальба Терція
Медіафайли у Вікісховищі

Походження і сім'я Редагувати

Народився в плебейській родині Марка Атія Бальба Старшого і його дружини, Помпеї, тітки Помпея Великого. Атії походили з міста Аріція (суч. Ариччи, Італія), розташованого в 25 кілометрах південніше Риму. Марк Атій Бальб Старший належав до сенаторського стану. Когномен «Бальб» в перекладі з латини означає «заїка».

Помпея походила з багатої плебейської родини Помпеїв, вихідців з Піцена, що належать до вершників. Помпей Страбон, брат Помпеї і батько Помпея Великого, був першим з Помпеїв, хто перейшов у сенаторський стан і став консулом в 89 до н. е..

Приблизно в 82 до н. е. Марк Атій одружився з Юлією Цезаріс Молодшою, сестрою Юлія Цезаря. Цей шлюб був дуже вигідний для вихідця зі скромного роду Атіїв, оскільки він поріднився з однією з самих знатних римських родин.

У пари було троє дочок, одна з яких, Атія Бальба Цезонія, вийшла заміж за Гая Октавія і стала матір'ю Октавіана.

Життєпис Редагувати

Обраний претором в 62 до н. е. Після претури керував провінцією Сардинія в чині пропретора. У 59 до н. е. разом з Помпеєм Великим увійшов до комісії вігінтвірів з розподілу землі між ветеранами Помпея за законом Юлія про поділ маєтків в Кампанії.

Помер, швидше за все, в 52 до н. е..

Згадується Цицероном в листі до Аттика, де він описує вислів Помпея на адресу Бальба: «... людина, яка взагалі нічого не означає ».

Література Редагувати

Цицерон, «Epistulae ad Atticum», II 12, 2
Светоній, «Життя 12 Цезарів», «Божественний Август», 4