Марко Андреєв (болг. Марко Андреєв; нар. 18 лютого 1872, Шумен — 1954, Софія) — болгарський військовик, генерал-майор, учасник Балканських воєн та Першої світової війни (1915-1918).
| Марко Андреєв | |
|---|---|
| болг. Марко Андреев Андреев | |
| Народження | 18 лютого 1872 Дивдядовоd, Болгарія |
| Смерть | 1954 Софія, Болгарія |
| Освіта | Національний військовий університет Васила Левскі |
| Роки служби | 1889—1919 |
| Звання | генерал-майор |
| Війни / битви | |
| Нагороди |
Біографія ред.
Народився 18 лютого 1872 в селі Ченгел, сьогодні в межах міста Шумен. 1882 закінчив четверту школу у Шумені, а 1885 державну школу у Варні.
27 серпня 1889 вступив на військову службу до Національного військового університету імені Васила Левски, який закінчив 2 серпня 1892, отримав звання лейтенанта і направлений на службу в артилерію. 2 травня 1902 підвищений до капітана.
1905 як капітан 1-го артилерійського полку, вступив на навчання в Миколаївську академію Генерального штабу, яку закінчив 1908. Після закінчення академії, повернувся до Болгарії, а 30 грудня 1908 отримав звання майора.
Перша світова війна (1915—1918) ред.
Під час Першої світової війни (1915—1918) служив начальником штабу 3-ї піхотної Балканської дивізії (2 вересня 1915 — 30 червня 1916), а з 30 червня 1916 по 30 листопада 1916 командував 32-ю піхотою Загорський полку. 30 листопада 1916 був призначений начальником оперативного відділу штабу армії, де служив до 16 травня 1917. 14 липня 1917 отримав звання полковника.