Маній Емілій Лепід (лат. Manius Aemilius Lepidus; 23 рік до н. е. — після 22 року н. е.) — політичний діяч ранньої Римської імперії, консул 11 року.
| Маній Емілій Лепід | |
|---|---|
| Народився | 1 століття до н. е. |
| Помер | 1 століття |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Знання мов | латина |
| Посада | давньоримський сенатор[d], римський губернаторd і консул |
| Батько | Квінт Емілій Лепід |
| Мати | Корнелія |
| Брати, сестри | Емілія Лепіда Молодша і Aemiliad |
| Діти | Емілія Лепіда |
Життєпис Редагувати
Походив з патриціанського роду Еміліїв. Син Квінта Емілія Лепіда та Корнелії.
У 11 році н. е. обрано консулом разом з Титом Статилієм Тавром. У 20 році н. е. Лепід захищав свою сестру Лепіду, звинувачену її першим чоловіком Квірінієм у тому, що вона шахрайським чином стверджувала, ніби народила йому сина, а також у перелюбстві, чаклунстві й спробі отруєння. Втім захист Манія Емілія був невдалим — Лепіда була визнана винною і присуджена до позбавлення вогню й води.
Лепід був досить бідним, у зв'язку з чим у 21 році Секст Помпей заперечував проти того, щоб доручати йому управління провінцією Азія. Проте сенат з цим не погодився, тому у 21—22 роках Лепід керував Азією як проконсул. У цей же час він став членом колегії авгурів. Подальша доля невідома.
Родина Редагувати
- Емілія Лепіда.
Джерела Редагувати
- Тацит, Annales III 22-24. (лат.)
- Dio LVI ind., 25. (лат.)