Мальдяк (рос. Мальдяк) — селище в Сусуманському районі Магаданської області Росії.
| селище Мальдяк | |
|---|---|
| рос. Мальдяк | |
| Країна | Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Магаданська область |
| Муніципальний район | Сусуманський район |
| Код ЗКАТУ: | 44 213 554 001 |
| Код ЗКТМО: | 44713000111 |
| Основні дані | |
| Населення | ▲113 осіб (2013) |
| Географічні координати: | 62°59′57″ пн. ш. 148°14′06″ сх. д. / 62.99916666669477650° пн. ш. 148.235000000027781653° сх. д.Координати: 62°59′57″ пн. ш. 148°14′06″ сх. д. / 62.99916666669477650° пн. ш. 148.235000000027781653° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+10 |
| Мапа | |
| Мальдяк Мальдяк | |
|
|
Географія ред.
Географічні координати: 62°59' пн. ш. 148°14' сх. д. Часовий пояс — UTC+10.
Відстань до районного центру, міста Сусуман, становить 35 км, а до обласного центру — 637 км. Через селище протікає річка Мальдяк.
Історія ред.
Сучасна назва селища походить від річки Мальдяк (евен. молидяк — «місце, куди ходять за дровами»), яка протікає поруч.
Золотодобувна копальня Мальдяк, заснована 1937 року, була однією з найперших, заснованих на Колимі. Уперше золото було виявлено в долині струмка Мальдяк у 1935 році. 1939 року Борис Вронський знайшов перший на північному сході Росії залізний метеорит вагою 922 грами, названий згодом «Мальдяк».
У 1930-1950-і роки на Мальдяку функціонував один з таборів системи ГУЛАГу, ув'язнені якого в тяжких умовах прцювали на копальнях. У 1939 році в ув'язненні на Мальдяку знаходився Сергій Корольов. Загалом у Мальдяківській долині знаходилося шість табірних зон, у кожній по дві тисячі ув'язнених, які працювали на примітивних промивних установках, із забоїв підвозили на тачках золотоносні піски. Внаслідок такої каторжної праці на полігонах загинули тисячі в'язнів. За всю історію існування копальні «Мальдяк» на ній було видобуто понад 110 тонн золота.
Населення ред.
Чисельність населення за роками:
| 2010 | 2013 |
|---|---|
| 108 | 113 |
За даними перепису населення 2010 року на території селища проживало 108 осіб. Частка чоловіків у населенні складала 78,7% або 85 осіб, жінок — 21,3% або 23 особи.
Примітки ред.
- ↑ . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
- Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь северо-востока СССР. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1989. — С. 92. — 15 000 прим. — ISBN 5-7581-0044-7.
- Б.Г.Щербинин, В.В.Леонтьев: Там, где геологи прошли, 1980.
- Золотой Берелёх, 1998.
- ↑ Численность и размещение населения Магаданской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Джерела ред.
- Б.Г.Щербинин, В.В.Леонтьев. Там, где геологи прошли / В.Ф.Белый (доктор геолого-минералогич. наук), Г.Л.Мальцев (инженер-геолог), К.А.Новикова (канд.филологич.наук) - рецензенты. — Магадан : Магаданское книжное изд-во, 1980. — 175 с. — 22 000 прим.
- Составители: Ф.А.Шефер, В.И.Рябков. Золотой Берелёх. Фотоальбом. — Москва : ТОО "Пента", 1998. — ISBN 5-88950-007-4.
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |