Малоросійське генерал-губернаторство (рос. Малороссийское генерал-губернаторство) — адміністративно-територіальна і політична одиниця Російської імперії створена в 1802. Спершу складалося з двох губерній — Полтавської і Чернігівської, 1836 приєднано Харківську губернію. Очолювалося генерал-губернатором. До 1837 року резиденцією була Полтава, згодом Харків. Ліквідоване 1856 року.
| Малоросійське генерал-губернаторство | |
| Дата створення / заснування | 1802 |
|---|---|
| Країна | Російська імперія |
| Столиця | Полтава і Харків |
| Адміністративна одиниця | Російська імперія |
| Час/дата припинення існування | 17 (29) лютого 1856 |
Історія
У 1802 Сенат створив Малоросійське генерал-губернаторство у складі Чернігівської, Полтавської та Слобідсько-Української губерній із завданням завершити інтеграцію Малоросії до складу імперії. На території Малоросійської губернії, а згодом і Малоросійського генерал-губернаторства діяли Генеральний Малоросійський суд (1797—1831) й земські підкоморські суди (1797—1834).
За штатним розписом установи 1802, 1826, 1836 при генерал-губернаторові діяли чиновники з особливих доручень та канцелярія, що поділялася на 5 відділів, в яких розглядалися адміністративні, поліцейські, судові цивільні і кримінальні справи, козацькі і фабрично-землеробські. 1840-го створено таємний відділ. Генерал-губернатор зосереджував усю повноту адміністративної влади: наділявся правом законодавчої ініціативи, визначав ступінь поширення в генерал-губернаторстві загальноросійських законів, контролював діяльність державних установ, у тому числі і судових, стежив за призначенням перших посад у губернських присутственних місцях. Здійснював організаційно-військові заходи з формування козацьких формуваннь 1812, 1831, 1855, забезпечував організацію переселення козаків і селян у Новоросійський край, на землі Чорноморського козацького війська, Всевеликого Війська Донського, у Крим; займався облаштуванням іноземних колоністів. За час його існування остаточно скасовано автономію Гетьманщини. Відмінності у становищі станів — шляхти, козацтва, купецтва і селянства — були нівельовані з переведенням у відповідність до загальноімперської системи. Останні два генерал-губернатори обіймали і посаду попечителя Харківського навчального округу з правом контролю за діяльністю Харківського університету. Малоросійське генерал-губернаторство було ліквідоване в 1856 році.
Генерал-губернатори Малоросії
- кн. О.Куракін (1802—08)
- кн. Я.Лобанов-Ростовський (1808—16)
- кн. М.Рєпнін (1816—24)
- О.Гур'єв (1834—35)
- В.Левашов (1835—36)
- О.Строганов (1836—39)
- кн. М.Долгоруков (1840—47)
- С.Кокошкін (1847—56)
Примітки
- Шандра В. С. Малоросійське генерал-губернаторство // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 479-480. — ISBN 966-02-3966-1.