Мала́ Бийгань — село в Великобийганській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Село знаходиться в 12 км від районного центру, та в 2 км від Великої Бийгані, маючи з нею спільну історію.
| село Мала Бийгань | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Громада | Великобийганська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1335 |
| Колишня назва | Мала Бейгань, Меле Бігонь, Мала Бийгонь |
| Населення | 1300 |
| Площа | 1,875 км² |
| Густота населення | 693,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90232 |
| Телефонний код | +380 03141 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°16′18″ пн. ш. 22°34′42″ сх. д. / 48.27167° пн. ш. 22.57833° сх. д.Координати: 48°16′18″ пн. ш. 22°34′42″ сх. д. / 48.27167° пн. ш. 22.57833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 110 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90232 с.Велика Бийгань вул. Центральна, 61 |
| Карта | |
Мала Бийгань | |
Мала Бийгань | |
| Мапа | |
| Мала Бийгань у Вікісховищі |
Колишні назви: Мала Бейгань, Меле Бігонь, Мала Бийгонь.
Історія ред.
На північний захід від Малої Бийгані, на правому березі ріки Верке розташоване поселення пізньої бронзи і раннього заліза. На лівому березі Верке, у південно-західній частині села – поселення пізньої бронзи. В районі древніх поселень відкрито в різні часи три скарби пізньої бронзи та раннього заліза. В 1965 році виявлено перший, що складався з чекано-молота і кільця, другий – в 1954 році – з 11 браслетів, третій – в 1969 році – з 8 бронзових предметів. Звідси також походять два браслети.
У ХІ столітті його власниками був рід Бегані, який вимер лише у ХІХ столітті. Протягом цього тривалого періоду Бегані періодично віддавали свої володіння у заставу або у спадок. У 1646 році князь Дьердь Ракоці захопив чотири кріпосних володіння Томаша Бегані. Частина володінь родини Бегані приєднали до Мукачівського замку, а опісля 4 роки Жужанна Лоранфі повернула їх законним власникам. У 1794 році власником володінь Бийгані був Янош Дерчені-Вийг. В наступні часи Бийгань належала Немешів, Шіро і Томпа.
Головною архітектурною пам’яткою села є реформатська церква, збудована у 1805 році, у стилі класицизму. В 2012 р. в ході наукових досліджень релігійної спадщини Закарпаття в церкві були виявлені цікаві фрески «Свята Ілона знаходить хрест».
В 1992 році у центрі села було встановлено пам’ятник жертвам сталінських репресій.
Туристичні місця ред.
- пам’ятник жертвам сталінських репресій.
- У селі розташована Свердловина № 5, Свердловина № 99, Свердловина № 274 — гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення.
- По дорозі між Великою та Малою Бийганю знаходиться невеличке, але мальовниче озеро.
- На північний захід від Малої Бийгані, на правому березі ріки Верке розташоване поселення пізньої бронзи і раннього заліза.
- На лівому березі Верке, у південно-західній частині села – поселення пізньої бронзи.
- В районі древніх поселень відкрито в різні часи три скарби пізньої бронзи та раннього заліза. В 1965 році виявлено перший, що складався з чекано-молота і кільця, другий – в 1954 році – з 11 браслетів, третій – в 1969 році – з 8 бронзових предметів. Звідси також походять два браслети.
- реформатська церква, збудована у 1805 році, у стилі класицизму. В 2012 р. в ході наукових досліджень релігійної спадщини Закарпаття в церкві були виявлені цікаві фрески «Свята Ілона знаходить хрест».
- Мало-Біганське родовище германію — єдине в Україні родовище германію
Див. також ред.
- Мало-Біганське родовище германію
- Мало-Біганське родовище германію — єдине в Україні родовище германію знаходиться на ПдПдЗх околиці с. Мала Бігань Берегівського району, Закарпаття, у якому германій пов'язаний з енергетичним бурим вугіллям (лігнітом). Середній вміст германію складає 142 г/т. Запаси сухого бурого вугілля кат. Сі+С2 оцінено в 5,7 млн т. Теплота згорання вугілля 3000—5000 ккал/кг робочого палива. Воно може спалюватись на Ужгородській ТЕЦ, а попіл спеціальними фільтрами і з нього вилучати германій. у На Запорізькому титано-магнієвому комбінаті працює сучасний цех-завод, який переробляв 80 % германієвої сировини СРСР. Головними галузями споживання германію є оптичні волокна для зв'язку, (найголовніша), каталіз поліетиленфталатів, інфрачервона техніка, детектори випромінювань, напівпровідники для оптимальних режимів, медицина, металургія.
Джерела ред.
- Адмістративно-територіальний устрій Закарпатської області (укр.)
- с Мала Бийгань Закарпатська область, Берегівський район (укр.)
- І Велика, і Мала Бийгань сподіваються на великі туристичні перспективи [ 17 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |