Ма́лашівці — село в Україні, у Тернопільській міській громадіі Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на сході району. Центр сільради (до 2018), якій було підпорядковане село Іванківці. Від 2018 року ввійшло у склад Тернопільської міської громади.
| село Малашівці | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Тернопільська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1529 |
| Населення | 295 |
| Територія | 1.380 км² |
| Густота населення | 213.77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47251 |
| Телефонний код | +380 3540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′35″ пн. ш. 25°29′49″ сх. д. / 49.67639° пн. ш. 25.49694° сх. д.Координати: 49°40′35″ пн. ш. 25°29′49″ сх. д. / 49.67639° пн. ш. 25.49694° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру | 30 км |
| Найближча залізнична станція | Великикий Глибочок |
| Відстань до залізничної станції | 9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47253, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с. Іванківці, вул. Шевченка |
| Карта | |
Малашівці | |
Малашівці | |
| Мапа | |
| Малашівці у Вікісховищі |
Населення — 295 осіб (2001).
Історія ред.
Поблизу Малашівців виявлено археологічні пам'ятки середнього, пізнього палеоліту, ранньої залізної доби, вельбарської, черняхівської та давньоруської культур. Черняхівське поселення в урочищі Ставки, на лівому березі ріки Серет, на відстані 0,5 кілометри від неї, відкрите в 1968 році І.Геретою. Зібрано уламки посуду, кістяне двобічне шило, римські монети.
Перша писемна згадка — 1529 року.
У 1672 році проживало 11 родин.
Через Малашівці пролягав Кучманський шлях.
З 1 серпня 1934 року у складі Янківці (гміна)
Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Відродження», кооператива, молочарня.
В селі є церква.
Пам'ятки ред.
- церква Пресвятої Трійці (1904, мурована; освятив Андрей Шептицький), на ній встановлено пам'ятну таблицю із написом: «На честь 100-річчя храму 2004».
- пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 року,
- насипана символічна могила Борцям за волю України (1991),
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
Соціальна сфера ред.
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека.
Малашовецьке сміттєзвалище ред.
Біля села розташоване сміттєзвалище, на яке вивозять сміття із Тернополя. Воно функціонує із 1977 року.
Економіка ред.
- ТОВ "УКРПРОПЛАСТ", виробник пластикових виробів.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Лучанко Григорій Андрійович — український галицький військовик, педагог, громадський діяч, 31 жовтня 1918 (інші дані — у ніч на 1 листопада 1918 р.) керував взяттям під контроль тернопільського залізничного вузла, був у складі охорони Софійського майдану під час проголошення Акту Злуки ЗУНР та УНР; вчителював у селі
- український економіст, громадський діяч Андрунців Михайло Васильович.
Примітки ред.
- admin. Археологія та стародавня історія Зборівського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- Малашівці – «міна уповільненої дії» для Тернополя? [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.], Ліга, 24.11.2016
- ТОВ"УКРПРОПЛАСТ" [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.], Опендатабот
- М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір»,1995. — 368 с., іл. — C. 37. — ISBN 5-7707-7867-9
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
- П. Гуцал. Лучанко Григорій Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 393. — ISBN 978-966-528-318-8.
Література ред.
- М. Бігус, П. Медведик. Малашівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 441. — ISBN 966-528-199-2.
- Małaszowce (po rusku Małasziwci // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 29. (пол.) — S. 29. (пол.)