Микола Григорович Максимович (16 (29) квітня 1914, село Добратичі, Холмська губернія, Рос. імперія, тепер Люблінського воєводства, Польща — 10 червня 1981, Львів) — український вчений у галузі електротехніки, доктор технічних наук (з 1969), професор (з 1962), заслужений діяч науки і техніки Української РСР (з 16.05.1964). Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань.
| Максимович Микола Григорович | |
|---|---|
| | |
| Депутат Верховної Ради УРСР 8—10 скликань | |
| 1971 — 1981 | |
| директор Львівського політехнічного інституту | |
| 25 вересня 1953 — 26 червня 1963 | |
| Попередник | Ямпольський Стефан Михайлович |
| Наступник | Денисенко Григорій Іванович |
| ректор Львівського університету | |
| 1963 — 1981 | |
| Попередник | Лазаренко Євген Костянтинович |
| Наступник | Чугайов Володимир Петрович |
| Народився | 16 (29) квітня 1914 с. Добратичі, тепер Люблінського воєводства, Польща |
| Помер | 10 червня 1981 (67 років) Львів |
| Похований | |
| Відомий як | науковець |
| Місце роботи | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Громадянство | Польща, СРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Політична партія | Компартія України |
| У шлюбі з | Марія Кіх |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився 16 (29 квітня) 1914 року в селі Добратичі (Холмська губернія), тепер Люблінського воєводства, Польща.
Закінчив гімназію у місті Холмі, у 1933 вступив до Львівської політехніки. Став членом підпільної комсомольської організації, розповсюджував нелегальну літературу, за що був у 1937 році заарештований і виключений із університету.
У 1939 був ув'язнений за комуністичну діяльність, відбував покарання у концтаборі Береза Картузька. Під час нападу гітлерівської Німеччини на Польщу звільнений з ув'язнення, продовжив навчання на електротехнічному факультеті ЛПІ. У 1941 році закінчив електротехнічний факультет Львівського політехнічного інституту.
З 1941 — інженер-конструктор конструкторського бюро Харківського електромеханічного заводу у Харкові, потім у місті Кемерово РРФСР. З 1943 р. — радист у диверсійному загоні НКВС СРСР імені Богдана Хмельницького.
З 1945 року — комсорг ЦК ВЛКСМ у Львівському політехнічному інституті, старший лаборант кафедри загальної і теоретичної електротехніки. У 1945 р. вступив в аспірантуру без відриву від виробництва на кафедрі загальної і теоретичної електротехніки.
У 1949 році, після закінчення аспірантури та захисту кандидатської дисертації, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, а згодом затверджений у вченому званні доцента.
З 1950 року — заступник директора з навчальної роботи, одночасно завідувач кафедрою теоретичної та загальної електротехніки. З 25 вересня 1953 до 1963 року — директор Львівського політехнічного інституту.
У 1963 — червні 1981 року — ректор Львівського державного університету імені Івана Франка. Одночасно працював завідувачем кафедри теоретичних основ електрорадіотехніки Львівського державного університету.
Похований на полі № 1 б Личаківського цвинтаря.
Наукова діяльність ред.
Науковий керівник спеціальної науково-дослідної лабораторії, яка працювала над створенням нових типів навчальних машин; відповідальний редактор двох томів наукових записок з питань теорії електричних і магнітних ланцюгів; опублікував понад 30 наукових праць.
Автор ред.
Основні праці з теоретичної електротехніки, теорії і розробки методів розрахунку електричних кіл.
Нагороди ред.
- орден Леніна (15.09.1961)
- орден Жовтневої Революції
- орден Червоної Зірки
- медалі
Див. також ред.
Посилання ред.
- Максимович Микола Григорович [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Ректори Львівської політехніки [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Львівська Політехніка [ 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]