www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мадам дю Баррі Марі Жа нна Бекю фр Marie Jeanne Bécu по чоловікові графиня дю Баррі фр comtesse du Barry 19 серпня 1743

Мадам дю Баррі

Марі́ Жа́нна Бекю́ (фр. Marie-Jeanne Bécu), по чоловікові графиня дю Баррі (фр. comtesse du Barry, 19 серпня 1743, Вокулер — 8 грудня 1793, Париж) — офіційна фаворитка французького короля Людовика XV, незаконна дочка збирача податей Гомара де Воберньє (Gomard de Vaubernier). Крім прізвищ матері (Бекю), що була служницею, і батька (Гомар), користувалася також псевдонімом Ланж (фр. Lange, від l'ange — ангел). Фавориткою король захопився настільки, що навіть наказав якомусь генеалогу створити її родовід, котрий нібито походив від Жанни д'Арк.

Марі Жанна Беќю
фр. Marie-Jeanne Bécu
Елізабет Віже-Лебрен. Портрет мадам дю Баррі.
Ім'я при народженні фр. Jeanne Bécu
Псевдо мадам дю Баррі
Народилася 19 серпня 1743(1743-08-19)[…]
Вокулер, Лотарингія, Королівство Франція
Померла 8 грудня 1793(1793-12-08)[…] (50 років)
Париж, Перша французька республіка
·гільйотована
Поховання Цвинтар Мадлен
Громадянство Перша французька республіка
Діяльність фаворитка Людовика XV
Знання мов французька
Роки активності 1769 — 1792
Посада графиня[d]
У шлюбі з Гійом Дюбарріd

Біографія ред.

У молодості була повією і мала зв'язок з катом Анрі Сансоном, від руки якого і прийняла смерть на ешафоті під час Великої французької революції.

Була модисткою, потім оселилася в будинку графа дю Баррі. Людовик XV наблизив її до себе, влаштував їй шлюб з братом графа дю Баррі і в 1769 привів до двору.

Міністр закордонних справ Шуазель марно намагався її скинути і викликав цим тільки своє власне падіння. Хоча вона мало втручалася в урядові справи, але сприяла піднесенню герцога д'Егільйона і підтримувала його проти парламенту за допомогою канцлера де Мопу. Після смерті Людовика XV вона була арештована і направлена в монастир, але скоро повернулась до свого замку в Марлі, де продовжувала жити розкішним життям. Для графині дю Баррі ювеліри — саксонці Боемер та його компаньйон, нащадок французьких гугенотів Босанж, що мали власну крамницю на Вандом — виготовили цінне намисто, яке після смерті Людовика XV дісталося новій королеві Марії Антуанетті і стало причиною скандальної справи (див. Намисто королеви).

Мадам дю Баррі ведуть на ешафот

Дю Баррі викликала майже загальну народну ненависть і вважалася одним із символів злочинів «Старого режиму». Можливо, саме про неї в Парижі співали пісеньку: «France, quel est done ton destin, — D'être soumise à la femelle! — Ton salut vint d'une pucelle, — Tu périras par la catin…» (Що в тебе за доля, Франціє — бути підкореною бабі.- Бути врятованою незайманою,- а загинути від повії!). Насправді — як і більшість інших людей, близьких до королівського дому і стали жертвами революції, — до жодних одіозних політичних акцій причетна не була. У провину їй можна поставити тільки марнотратство (втім, звичайне для аристократії того часу). Король щедро обдаровував фаворитку: призначив щомісячне утримання розміром в 300 тис. ліврів, збудував для неї знаменитий пансіон Лувесьєн що біля Версалю. Під час революції була віддана суду і гільйотинована за звинуваченням у тому, що нібито допомагала емігрантам і вступила в зносини з прихильниками Бріссо (жирондистами). Померла без звичайних у той час твердості і стоїцизму (їй приписують вигук, який вона повторила безліч разів перед смертю: «Ще хвилиночку, пане кат!» (фр. Encore un moment, monsieur le bourreau).

«Мемуари» (Mémoires), що вийшли під її ім'ям (Париж, 1829—1830) не справжні і належать перу Етьєна Ламотт-Лангон, але містять в собі багато цікавого.

Образ в мистецтві ред.

Дю Баррі присвячений мюзикл Коула Портера (1939). Також вона є героїнею багатьох творів кіно, в тому числі німої стрічки Ернста Любича (1919), фільму Крістіан Жака (1954). У фільмі Софії Копполи «Марія Антуанетта» (2006) роль пані Дюбаррі виконала Азія Ардженто. Раніше її роль виконували Теда Бара (1917), Пола Негрі (у фільмі Любича, 1919), Норма Толмедж (1930), Долорес дель Ріо (1934), Гледіс Джордж (1938), Люсіль Болл (1943) та інші. Є однією з героїнь роману Александра Дюма «Жозеф Бальзамо» (Joseph Balsamo, 1846—1848).

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  6. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mari Zha nna Bekyu fr Marie Jeanne Becu po cholovikovi grafinya dyu Barri fr comtesse du Barry 19 serpnya 1743 Vokuler 8 grudnya 1793 Parizh oficijna favoritka francuzkogo korolya Lyudovika XV nezakonna dochka zbiracha podatej Gomara de Vobernye Gomard de Vaubernier Krim prizvish materi Bekyu sho bula sluzhniceyu i batka Gomar koristuvalasya takozh psevdonimom Lanzh fr Lange vid l ange angel Favoritkoyu korol zahopivsya nastilki sho navit nakazav yakomus genealogu stvoriti yiyi rodovid kotrij nibito pohodiv vid Zhanni d Ark Mari Zhanna Beќyufr Marie Jeanne BecuElizabet Vizhe Lebren Portret madam dyu Barri Im ya pri narodzhenni fr Jeanne Becu 1 Psevdo madam dyu BarriNarodilasya 19 serpnya 1743 1743 08 19 1 2 Vokuler Lotaringiya Korolivstvo FranciyaPomerla 8 grudnya 1793 1793 12 08 4 2 50 rokiv Parizh Persha francuzka respublika giljotovanaPohovannya Cvintar MadlenGromadyanstvo Persha francuzka respublikaDiyalnist favoritka Lyudovika XVZnannya mov francuzka 1 Roki aktivnosti 1769 6 1792 6 Posada grafinya d U shlyubi z Gijom Dyubarrid Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Obraz v mistectvi 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya red U molodosti bula poviyeyu i mala zv yazok z katom Anri Sansonom vid ruki yakogo i prijnyala smert na eshafoti pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Bula modistkoyu potim oselilasya v budinku grafa dyu Barri Lyudovik XV nabliziv yiyi do sebe vlashtuvav yij shlyub z bratom grafa dyu Barri i v 1769 priviv do dvoru Ministr zakordonnih sprav Shuazel marno namagavsya yiyi skinuti i viklikav cim tilki svoye vlasne padinnya Hocha vona malo vtruchalasya v uryadovi spravi ale spriyala pidnesennyu gercoga d Egiljona i pidtrimuvala jogo proti parlamentu za dopomogoyu kanclera de Mopu Pislya smerti Lyudovika XV vona bula areshtovana i napravlena v monastir ale skoro povernulas do svogo zamku v Marli de prodovzhuvala zhiti rozkishnim zhittyam Dlya grafini dyu Barri yuveliri saksonci Boemer ta jogo kompanjon nashadok francuzkih gugenotiv Bosanzh sho mali vlasnu kramnicyu na Vandom vigotovili cinne namisto yake pislya smerti Lyudovika XV distalosya novij korolevi Mariyi Antuanetti i stalo prichinoyu skandalnoyi spravi div Namisto korolevi nbsp Madam dyu Barri vedut na eshafotDyu Barri viklikala majzhe zagalnu narodnu nenavist i vvazhalasya odnim iz simvoliv zlochiniv Starogo rezhimu Mozhlivo same pro neyi v Parizhi spivali pisenku France quel est done ton destin D etre soumise a la femelle Ton salut vint d une pucelle Tu periras par la catin Sho v tebe za dolya Franciye buti pidkorenoyu babi Buti vryatovanoyu nezajmanoyu a zaginuti vid poviyi Naspravdi yak i bilshist inshih lyudej blizkih do korolivskogo domu i stali zhertvami revolyuciyi do zhodnih odioznih politichnih akcij prichetna ne bula U provinu yij mozhna postaviti tilki marnotratstvo vtim zvichajne dlya aristokratiyi togo chasu Korol shedro obdarovuvav favoritku priznachiv shomisyachne utrimannya rozmirom v 300 tis livriv zbuduvav dlya neyi znamenitij pansion Luvesyen sho bilya Versalyu Pid chas revolyuciyi bula viddana sudu i giljotinovana za zvinuvachennyam u tomu sho nibito dopomagala emigrantam i vstupila v znosini z prihilnikami Brisso zhirondistami Pomerla bez zvichajnih u toj chas tverdosti i stoyicizmu yij pripisuyut viguk yakij vona povtorila bezlich raziv pered smertyu She hvilinochku pane kat fr Encore un moment monsieur le bourreau Memuari Memoires sho vijshli pid yiyi im yam Parizh 1829 1830 ne spravzhni i nalezhat peru Etyena Lamott Langon ale mistyat v sobi bagato cikavogo Obraz v mistectvi red Dyu Barri prisvyachenij myuzikl Koula Portera 1939 Takozh vona ye geroyineyu bagatoh tvoriv kino v tomu chisli nimoyi strichki Ernsta Lyubicha 1919 filmu Kristian Zhaka 1954 U filmi Sofiyi Koppoli Mariya Antuanetta 2006 rol pani Dyubarri vikonala Aziya Ardzhento Ranishe yiyi rol vikonuvali Teda Bara 1917 Pola Negri u filmi Lyubicha 1919 Norma Tolmedzh 1930 Dolores del Rio 1934 Gledis Dzhordzh 1938 Lyusil Boll 1943 ta inshi Ye odniyeyu z geroyin romanu Aleksandra Dyuma Zhozef Balzamo Joseph Balsamo 1846 1848 Primitki red a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 a b RKDartists d Track Q17299517Posilannya red Memoirs of the Comtesse Du Barry Arhivovano 24 veresnya 2009 u Wayback Machine z Project Gutenberg Aldanov M Sochineniya Kn 2 Ocherki M Izd vo Novosti 1995 s 111 155 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Madam dyu Barri amp oldid 40796726