www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мавзолей Нізамі Гянджеві азерб Nizami məqbərəsi перс آرامگاه نظامی گنجوی мавзолей споруджений на могилі поета Нізамі в 1

Мавзолей Нізамі Гянджеві

Мавзолей Нізамі Гянджеві (азерб. Nizami məqbərəsi, перс. آرامگاه نظامی گنجوی‎) — мавзолей, споруджений на могилі поета Нізамі в 1947 році і перебудований у 1991-му. Розташований при під'їзді з північно-східної сторони до міста Гянджа, де Нізамі прожив усе своє життя і помер. Він був побудований замість зношеного кам'яного мавзолею, побудованого в 40-х роках XX століття, який своєю чергою був побудований на місці зруйнованого стародавнього мавзолею. Як зазначає академік Бартольд, перша згадка про мавзолей Нізамі припадає на 1606 рік, який був зовнішній вигляд мавзолею і ким він був збудований, невідомо.

Мавзолей Нізамі Гянджеві

40°41′02″ пн. ш. 46°25′58″ сх. д. / 40.68388888891677624° пн. ш. 46.432777777805775° сх. д. / 40.68388888891677624; 46.432777777805775Координати: 40°41′02″ пн. ш. 46°25′58″ сх. д. / 40.68388888891677624° пн. ш. 46.432777777805775° сх. д. / 40.68388888891677624; 46.432777777805775
Країна  Азербайджан
Розташування Гянджа
Тип мавзолей
Висота 20 м
Стиль Архітектура Азербайджану
Перша згадка 1606
Дата заснування 1947
Мавзолей Нізамі Гянджеві
Мавзолей Нізамі Гянджеві (Азербайджан)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія мавзолею ред.

Руїни мавзолею Нізамі Гянджеві на території Старої Ганджі. 1925 рік

Гробниця Нізамі була місцем паломництва протягом багатьох століть. Перша згадка гробниці в історичних хроніках зробив Іскандер Бек Мунши, хроніст при сефевідському дворі, який повідомляв, що наприкінці лютого 1606 року Шах Аббас I прибув до Гянджа і отаборився біля мавзолею шейха Нізамі, де 24 березня відзначив свято Новруз.

Під час російсько-перської війни в 1826 році вирішальна битва між росіянами і перськими військами відбулася біля мавзолею Нізамі. Російські війська під командуванням генерала Івана Паскевича розгромили перську армію і змусили її відступити. Посол Росії в Персії Олександр Грибоєдов згадував у своєму щоденнику розмову з письменником та істориком Аббас Кулі ага Бакіхановим, який був на той час співробітником російської дипломатичної місії, в якому останній розповів Грибоєдова, що Єлисаветпольська битва відбулася поблизу мавзолею Нізамі.

До середини XIX століття стародавній мавзолей зруйнувався, але був відбудований заново Мірзою Адигезаль-беком Карабаським. У передмові до історичної праці Мірза Адигезал-бека «Карабах наме», виданому в 1950 році, В. Левіатов пише:

Широта кругозору про глибоку повагу до видатних представників культури минулого спонукали Мірзу-Адігезаль-бека узятися до спорудження над могилою великого Нізамі нового мавзолею, замість старого, вже зовсім зруйнованого. Про це А. Бакіханов писав: ,,Зруйнована чудова гробниця його (Нізамі — В. Л.), поблизу міста Ганджі, понині існує. Мірза-Адігезаль Карабаський… нині відновлює її" (А. Бакіханов, «Гюлістан. Ірам», стор 165, Баку, 1926 р.). З останніх слів А. Бакіханова видно, що відновлення мавзолею відбувалося в той час, коли він ще писав «Гюлястан-Ірам», тобто на початку сорокових років XIX ст. Це час збігається з семисотрічною річницею народження великого поета. Мавзолей, споруджений Мірзою Адигезаль-беком, до початку нинішнього століття зруйнувався, але його залишки точно відзначали місце, де знаходився старий мавзолей і місце поховання Нізамі.

Вчителі та студенти Гянджінсткого педагогічного інституту біля могили Нізамі Гянджеві. 1940 рік

Однак через кілька десятиліть мавзолей знову прийшов до занепаду. 1873 року правитель Персії Насер ад-Дін Шах Каджар по дорозі додому зі своєї першої поїздки до Європи проїхав повз могили Нізамі. Він згадав у своєму щоденнику гробницю шейха Нізамі біля дороги приблизно в пів-лізі від Гянджі, і описав її як «досить жалюгідна цегляна будівля».

Мавзолей на могилі Нізамі зображений на малюнку 1903—1905 рр., що зберігся в Тбілісі. Малюнок був виконаний з натури Усейн-Ханом Риза-заде. Зовні мавзолей мав вигляд куба з куполом і стрільчастим вузьким дверним отвором у північній стіні.

У 1922 році могила Нізамі Гянджеві була розкрита, останки поета були перекладені в нову труну і перенесені до Гянджі. Проте потім, за розпорядженням з Баку, вони були поховані на старому місці.

Могила Нізамі була обстежена в 1925 році. Дж. Олександровичем, який прийшов до висновку, що існуючий на той час мавзолей — пізнього походження, а від первісного пам'ятника не залишилося й сліду. Метою цієї експедиції Азербайджанського археологічного комітету було відновлення колишнього або спорудження нового мавзолею. До цього часу над могилою поета височів лише залишок північної стіни, сама ж могила виділялася біля південної стінки у вигляді горбка.

До 1932 р. від цього пізнього мавзолею залишився тільки фундамент і кілька рядів цегляної кладки стін. 1940 року, у зв'язку з запланованим будівництвом нового пам'ятника на місці мавзолею були проведені розкопки, в результаті яких було встановлено, що збереглися надземні фрагменти стін були реставрацією пізнішого часу, тоді як виявлені глибоко під землею фундамент і кам'яна кладка були залишками початкового мавзолею XIII століття.

У 1947 році був побудований новий мавзолей, з вапнякового каменю. Однак викиди з розташованого поруч алюмінієвого заводу призвели до його повного обветшанию до кінця 1980-х. 1991 року був побудований новий комплекс, що включає крім самого мавзолею парк і скульптурну групу, яка ілюструє твори поета. Автором архітектурного проєкту був Фарман Імамкулієв, а скульптором Горхмаз Суджаддінов. Архітектура нового комплексу повторює архітектуру побудованого в 1947 році мавзолею (архітектори А. Саркісов, В. Вахутін). Нова будівля мавзолею було побудовано з цільних гранітних блоків, доставлених з України.

Сучасний період ред.

Сучасний мавзолей являє собою монументальну споруду заввишки близько 20 метрів, циліндричної форми, виконаної з червоного граніту і обтесану на кшталт напівкруглих граней. Внизу знаходиться вхід до мавзолею, який здається невеликим порівняно з величчю всієї споруди. Ім'я Нізамі золотом викарбовано над входом. Поруч з мавзолеєм знаходиться бронзовий монумент, який ілюструє епічні поеми Нізамі. Навколо мавзолею розташований парк.

У 2019 році за розпорядженням президента Азербайджану діяльність комплексу «Мавзолей Нізамі Гянджеві» була передана до складу Гянджінського державного історико-культурного заповідника.

Примітки ред.

  1. В. В. Бартольд. Сочинения. Издательство восточной литературы, Москва, 1963. Т.2, ч.1, стр. 784—785
  2. Peter J. Chelkowski. Mirror of the invisible world: Tales from the Khamseh of Nizami. Metropolitan Museum of Art, 1975. ISBN 0-87099-142-6, ISBN 978-0-87099-142-4, p. 3
  3. Iskandar Beg Munšī. History of Shah 'Abbas the Great, Volume 3. Westview Press, 1986, ISBN 0-89158-296-7, ISBN 978-0-89158-296-0, p. 902.
  4. Iskandar Beg Munšī. History of Shah 'Abbas the Great, Volume 3. Westview Press, 1986, ISBN 0-89158-296-7, ISBN 978-0-89158-296-0, p. 905.
  5. Василій Александрович Потто. Кавказская война: Персидская война, 1826—1828 гг. Volume 3. «Кавказский край», 1993. ISBN 5-86722-107-5, ISBN 978-5-86722-107-2, p. 130
  6. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 4 листопада 2019. 
  7. . Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 4 листопада 2019. 
  8. J.W. Redhouse. The Diary of H. M. the Shah of Persia, During His Tour Through Europe in A. D. 1873. BiblioBazaar, LLC, 2009. ISBN 1-110-34972-6, ISBN 978-1-110-34972-2, p. 416
  9. ↑ И. П. Щеблыкин. Памятники Азербайджанского зодчества эпохи Низами (материалы). — Баку: АэФАН, 1943. — С. 49-50.
  10. Дж. Александрович, Ганджа (приложен план и разрез мавзолея); Алексер-заде, Надписи, стр. 380 и табл. 97, рис. 2.
  11. М. М. Альтман. Исторический очерк города Ганджи. Часть 1. — Баку: Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1949. — С. 20.
  12. . bse.sci-lib.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2018. 
  13. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 4 листопада 2019. 
  14. (рос.). Trend.Az. 22 жовтня 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mavzolej Nizami Gyandzhevi azerb Nizami meqberesi pers آرامگاه نظامی گنجوی mavzolej sporudzhenij na mogili poeta Nizami v 1947 roci i perebudovanij u 1991 mu Roztashovanij pri pid yizdi z pivnichno shidnoyi storoni do mista Gyandzha de Nizami prozhiv use svoye zhittya i pomer Vin buv pobudovanij zamist znoshenogo kam yanogo mavzoleyu pobudovanogo v 40 h rokah XX stolittya yakij svoyeyu chergoyu buv pobudovanij na misci zrujnovanogo starodavnogo mavzoleyu Yak zaznachaye akademik Bartold persha zgadka pro mavzolej Nizami pripadaye na 1606 rik yakij buv zovnishnij viglyad mavzoleyu i kim vin buv zbudovanij nevidomo 1 Mavzolej Nizami Gyandzhevi40 41 02 pn sh 46 25 58 sh d 40 68388888891677624 pn sh 46 432777777805775 sh d 40 68388888891677624 46 432777777805775 Koordinati 40 41 02 pn sh 46 25 58 sh d 40 68388888891677624 pn sh 46 432777777805775 sh d 40 68388888891677624 46 432777777805775Krayina AzerbajdzhanRoztashuvannya GyandzhaTip mavzolejVisota 20 mStil Arhitektura AzerbajdzhanuPersha zgadka 1606Data zasnuvannya 1947Mavzolej Nizami GyandzheviMavzolej Nizami Gyandzhevi Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiIstoriya mavzoleyu red nbsp Ruyini mavzoleyu Nizami Gyandzhevi na teritoriyi Staroyi Gandzhi 1925 rikGrobnicya Nizami bula miscem palomnictva protyagom bagatoh stolit 2 Persha zgadka grobnici v istorichnih hronikah zrobiv Iskander Bek Munshi hronist pri sefevidskomu dvori yakij povidomlyav sho naprikinci lyutogo 1606 roku Shah Abbas I pribuv do Gyandzha i otaborivsya bilya mavzoleyu shejha Nizami 3 de 24 bereznya vidznachiv svyato Novruz 4 Pid chas rosijsko perskoyi vijni v 1826 roci virishalna bitva mizh rosiyanami i perskimi vijskami vidbulasya bilya mavzoleyu Nizami Rosijski vijska pid komanduvannyam generala Ivana Paskevicha rozgromili persku armiyu i zmusili yiyi vidstupiti 5 Posol Rosiyi v Persiyi Oleksandr Griboyedov zgaduvav u svoyemu shodenniku rozmovu z pismennikom ta istorikom Abbas Kuli aga Bakihanovim yakij buv na toj chas spivrobitnikom rosijskoyi diplomatichnoyi misiyi v yakomu ostannij rozpoviv Griboyedova sho Yelisavetpolska bitva vidbulasya poblizu mavzoleyu Nizami 6 Do seredini XIX stolittya starodavnij mavzolej zrujnuvavsya ale buv vidbudovanij zanovo Mirzoyu Adigezal bekom Karabaskim U peredmovi do istorichnoyi praci Mirza Adigezal beka Karabah name vidanomu v 1950 roci V Leviatov pishe Shirota krugozoru pro gliboku povagu do vidatnih predstavnikiv kulturi minulogo sponukali Mirzu Adigezal beka uzyatisya do sporudzhennya nad mogiloyu velikogo Nizami novogo mavzoleyu zamist starogo vzhe zovsim zrujnovanogo Pro ce A Bakihanov pisav Zrujnovana chudova grobnicya jogo Nizami V L poblizu mista Gandzhi ponini isnuye Mirza Adigezal Karabaskij nini vidnovlyuye yiyi A Bakihanov Gyulistan Iram stor 165 Baku 1926 r Z ostannih sliv A Bakihanova vidno sho vidnovlennya mavzoleyu vidbuvalosya v toj chas koli vin she pisav Gyulyastan Iram tobto na pochatku sorokovih rokiv XIX st Ce chas zbigayetsya z semisotrichnoyu richniceyu narodzhennya velikogo poeta Mavzolej sporudzhenij Mirzoyu Adigezal bekom do pochatku ninishnogo stolittya zrujnuvavsya ale jogo zalishki tochno vidznachali misce de znahodivsya starij mavzolej i misce pohovannya Nizami 7 nbsp Vchiteli ta studenti Gyandzhinstkogo pedagogichnogo institutu bilya mogili Nizami Gyandzhevi 1940 rikOdnak cherez kilka desyatilit mavzolej znovu prijshov do zanepadu 1873 roku pravitel Persiyi Naser ad Din Shah Kadzhar po dorozi dodomu zi svoyeyi pershoyi poyizdki do Yevropi proyihav povz mogili Nizami Vin zgadav u svoyemu shodenniku grobnicyu shejha Nizami bilya dorogi priblizno v piv lizi vid Gyandzhi i opisav yiyi yak dosit zhalyugidna ceglyana budivlya 8 Mavzolej na mogili Nizami zobrazhenij na malyunku 1903 1905 rr sho zberigsya v Tbilisi Malyunok buv vikonanij z naturi Usejn Hanom Riza zade Zovni mavzolej mav viglyad kuba z kupolom i strilchastim vuzkim dvernim otvorom u pivnichnij stini 9 U 1922 roci mogila Nizami Gyandzhevi bula rozkrita ostanki poeta buli perekladeni v novu trunu i pereneseni do Gyandzhi Prote potim za rozporyadzhennyam z Baku voni buli pohovani na staromu misci 9 Mogila Nizami bula obstezhena v 1925 roci Dzh Oleksandrovichem yakij prijshov do visnovku sho isnuyuchij na toj chas mavzolej piznogo pohodzhennya a vid pervisnogo pam yatnika ne zalishilosya j slidu Metoyu ciyeyi ekspediciyi Azerbajdzhanskogo arheologichnogo komitetu bulo vidnovlennya kolishnogo abo sporudzhennya novogo mavzoleyu Do cogo chasu nad mogiloyu poeta visochiv lishe zalishok pivnichnoyi stini sama zh mogila vidilyalasya bilya pivdennoyi stinki u viglyadi gorbka 9 Do 1932 r vid cogo piznogo mavzoleyu zalishivsya tilki fundament i kilka ryadiv ceglyanoyi kladki stin 1940 roku u zv yazku z zaplanovanim budivnictvom novogo pam yatnika na misci mavzoleyu buli provedeni rozkopki v rezultati yakih bulo vstanovleno sho zbereglisya nadzemni fragmenti stin buli restavraciyeyu piznishogo chasu todi yak viyavleni gliboko pid zemleyu fundament i kam yana kladka buli zalishkami pochatkovogo mavzoleyu XIII stolittya 10 11 9 U 1947 roci buv pobudovanij novij mavzolej z vapnyakovogo kamenyu Odnak vikidi z roztashovanogo poruch alyuminiyevogo zavodu prizveli do jogo povnogo obvetshaniyu do kincya 1980 h 1991 roku buv pobudovanij novij kompleks sho vklyuchaye krim samogo mavzoleyu park i skulpturnu grupu yaka ilyustruye tvori poeta Avtorom arhitekturnogo proyektu buv Farman Imamkuliyev a skulptorom Gorhmaz Sudzhaddinov Arhitektura novogo kompleksu povtoryuye arhitekturu pobudovanogo v 1947 roci mavzoleyu arhitektori A Sarkisov V Vahutin 12 Nova budivlya mavzoleyu bulo pobudovano z cilnih granitnih blokiv dostavlenih z Ukrayini 13 Suchasnij period red Suchasnij mavzolej yavlyaye soboyu monumentalnu sporudu zavvishki blizko 20 metriv cilindrichnoyi formi vikonanoyi z chervonogo granitu i obtesanu na kshtalt napivkruglih granej Vnizu znahoditsya vhid do mavzoleyu yakij zdayetsya nevelikim porivnyano z velichchyu vsiyeyi sporudi Im ya Nizami zolotom vikarbovano nad vhodom Poruch z mavzoleyem znahoditsya bronzovij monument yakij ilyustruye epichni poemi Nizami Navkolo mavzoleyu roztashovanij park U 2019 roci za rozporyadzhennyam prezidenta Azerbajdzhanu diyalnist kompleksu Mavzolej Nizami Gyandzhevi bula peredana do skladu Gyandzhinskogo derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika 14 nbsp Poshtova marka SRSR prisvyachena Nizami Gyandzhevi 1981 roku nbsp Mavzolej na poshtovij marci Azerbajdzhanu 2006 roku Maket mavzoleyu v Kulturnomu centri Gejdara Aliyeva 2013 roku Maket mavzoleyu v Kulturnomu centri Gejdara Aliyeva 2013 rokuPrimitki red V V Bartold Sochineniya Izdatelstvo vostochnoj literatury Moskva 1963 T 2 ch 1 str 784 785 Peter J Chelkowski Mirror of the invisible world Tales from the Khamseh of Nizami Metropolitan Museum of Art 1975 ISBN 0 87099 142 6 ISBN 978 0 87099 142 4 p 3 Iskandar Beg Munsi History of Shah Abbas the Great Volume 3 Westview Press 1986 ISBN 0 89158 296 7 ISBN 978 0 89158 296 0 p 902 Iskandar Beg Munsi History of Shah Abbas the Great Volume 3 Westview Press 1986 ISBN 0 89158 296 7 ISBN 978 0 89158 296 0 p 905 Vasilij Aleksandrovich Potto Kavkazskaya vojna Persidskaya vojna 1826 1828 gg Volume 3 Kavkazskij kraj 1993 ISBN 5 86722 107 5 ISBN 978 5 86722 107 2 p 130 FEB Griboedov Erivanskij pohod Arhiv originalu za 14 veresnya 2011 Procitovano 4 listopada 2019 Mirza Adigezal Bek Karabag Name Vvedenie Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 4 listopada 2019 J W Redhouse The Diary of H M the Shah of Persia During His Tour Through Europe in A D 1873 BiblioBazaar LLC 2009 ISBN 1 110 34972 6 ISBN 978 1 110 34972 2 p 416 a b v g I P Sheblykin Pamyatniki Azerbajdzhanskogo zodchestva epohi Nizami materialy Baku AeFAN 1943 S 49 50 Dzh Aleksandrovich Gandzha prilozhen plan i razrez mavzoleya Alekser zade Nadpisi str 380 i tabl 97 ris 2 M M Altman Istoricheskij ocherk goroda Gandzhi Chast 1 Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1949 S 20 Kirovabad bse sci lib com Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 10 sichnya 2018 Skulptor gyandzhinec patriot Ezhednevnyj informacionnyj resurs Azeri ru Azerbajdzhancy v Rossii Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 4 listopada 2019 V Azerbajdzhane sozdayutsya istoriko kulturnye zapovedniki ros Trend Az 22 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mavzolej Nizami Gyandzhevi amp oldid 40810961