Л-1 «Ленінець» (рос. Л-1 «Ленинец») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач, головний корабель серії II типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 6 вересня 1929 року під заводським номером 202/32 на заводі № 189 у Ленінграді. 28 лютого 1931 року спущений на воду. 22 жовтня 1933 року корабель увійшов до складу ВМФ СРСР.
| Л-1 «Ленінець» | |
|---|---|
| Л-1 «Ленинец» | |
| Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» | |
| Під прапором | СРСР |
| Належність | Військово-морський флот СРСР |
| Порт приписки | Кронштадт |
| На службі | 1933—1945 |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Зимова війна Німецько-радянська війна * Кампанія на Балтійському морі |
| Проєкт | |
| Тип ПЧ | підводний мінний загороджувач |
| Основні характеристики | |
| Швидкість (надводна) | 12,5 вузлів |
| Швидкість (підводна) | 8,22 вузлів |
| Гранична глибина занурення | 90 м |
| Екіпаж | 55 осіб |
| Розміри | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 78,5 м |
| Ширина корпусу найб. | 7,2 м |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,2 м |
| Водотоннажність надводна | 1038,3 т |
| Силова установка | |
| Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 42БМ6 2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50 дизелі | |
| Гвинти | 2 |
| Потужність | 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни) 2 х 650 к. с. (електродвигун) |
| Озброєння | |
| Артилерія | 1 × 102-мм гармата Б-2 |
| Торпедно- мінне озброєння | 6 × 533-мм носових торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ |
| ППО | 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К |
Історія служби ред.
Л-1 «Ленінець» входив до складу Балтійського флоту. На початок радянсько-фінської війни «Л-1» був у складі 12-го дивізіону 1-ї бригади ПЧ Балтійського флоту. 1 грудня 1939 року «Л-1» виставив на вихідних фарватерах у шхерах у Нюхамн 2 мінних банки (6 і 14 мін), щоб запобігти відходу фінських броненосців до Швеції.
На початок німецько-радянської війни 22 червня 1941 «Ленінець» входив до складу 14-го навчального дивізіону ПЧ Балтійського флоту, і перебував на капремонті на заводі № 196 в Ленінграді. Технічна готовність корабля на 1 липня 1941 року становила 64 %. У серпні 1941 року ремонт припинили, підводний човен законсервували, його обладнання було частково демонтовано, а особовий склад відправлений на формування підрозділу морської піхоти.
8 листопада 1941 року човен дістав пошкодження міцного корпусу в результаті близьких розривів снарядів німецької артилерії. В результаті отриманих пошкоджень сіл на ґрунт.
У 1944 році підводний човен піднятий аварійно-рятувальною службою флоту, але відновлювати Л-1 не стали, і 7 липня 1945 року човен був виключений зі складу флоту. У 1949 році його здали на брухт.
Див. також ред.
Джерела ред.
- «Ленинец», № 31, Л-1 Тип «Л» II серии [ 30 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- «Л-1» («Ленинец») [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- . на uboat.net. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 20 березня 2021. (англ.)
Література ред.
- Морозов М. Э., Кулагин К. Л. . Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
- Платонов А. В. . Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.