Літературна премія – це цінна матеріальна винагорода за сукупну творчість автора, що регулярно призначається складом професійного журі на конкурсній основі за умови висування учасників інституціями літературної галузі або окремими особами, з нею пов’язаними. Премія зазвичай містить грошову винагороду, яка дублюється тим чи іншим знаком символічного визнання заслуг (медаль, статуетка і ін.). Рішення про премії оголошується публічно, її вручення найчастіше відбувається у вигляді спеціально організованої публічної церемонії. Йдеться про одну із стратегій посвідчення і підтримки літературного авторитету.
Премії диференціюються за різними родами і видами словесності (поезія, проза, драма; детектив, фантастика та ін.), Вони відзначають останній твір автора або вручаються за сукупністю зробленого. Різновидом премій є нагороди переможцям того чи іншого літературного конкурсу ( фестивалю), а також стипендії (гранти), що стимулюють подальшу творчість письменника (форма майнової підтримки, варіант сплаченої творчої відпустки або своєрідного відрядження).
Беручи свій генетичний початок від королівського меценатства й аристократичного заступництва (патронату), призів у змаганнях трубадурів і менестрелів, сезонним святам в тій чи іншій місцевості ( «Квіткові гри »), літературні премії як розгалужена громадська інституція відносяться вже до нового і новітнього часу. Та у повній мірі вони розвиваються в умовах літературного ринку, коли навколо словесності складається складна мережа інтересів і взаємодій різних груп, виникають особливі ролі та рольові стратегії видавця, книгопродавца, критика, журналіста, розгортаються літературна полеміка і боротьба.
Присуджувати премії можуть як державні організації, так і будь-які форми громадських об'єднань - від професійних до аматорських. Кількість і різноманітність премій вказує на складний і динамічний устрій суспільства, багатство і стійкість взаємин у ньому. Поряд з корпоративними ( «цеховими»), місцевими (міськими, регіональними) і національними літературними преміями, є премії міжнародні. Найбільша і найстаріша з них - Нобелівська премія з літератури (з 1901). Крім неї, найбільш старими нагородами, але вже більш вузького, національного масштабу виступають швейцарська франкомовна премія Рамбера (1898), французькі Гонкурівська премія (1903) і премія "Феміна" (1904), Народна премія Шиллера в Німеччині (1905), іспанська премія Фастенрата (1909), Пулітцерівська премія в США (1903), з нових найвідоміша - Премія пам'яті Астрід Ліндгрен, в Швейцарії (2002). Всі вони існують до нинішнього дня.
В Україні відомими є Літературна премія імені Леоніда Глібова , Літературна премія імені Наталі Забіли, Державна літературна премія імені Олеся Гончара, Літературна премія «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця,Літературна премія імені Володимира Сосюри, Всеукраїнська літературно-мистецька премія «Київська книга року» та багато інших. Див. детальніше у статті про Літературні і літературно-мистецькі премії в Україні
Див. Також Редагувати
Література Редагувати
- Leitgeb H. Der Ausgezeichnete Autor: Stadtische Literaturpreise und Kulturpolitik in Deutschland 1926—1971. Berlin; New York: W. de Gruyter, 1994.
- Heinich N. L'épreuve de la grandeur. Prix littéraires et reconnaissance. Paris: Découverte, 1999.
- English J.F. The Economy of Prestige: Prizes, Awards, and the Circulation of Cultural Value. Cambridge: Harvard UP, 2005
- Mollier J.-Y. Edition, presse et pouvoir en France au XXe siècle. Paris: Fayard, 2008
- Премія як феномен // Новий літературний оглядач, 2000, № 31, с. 293—334
- Рейтблат А., Дубін Б. Літературні премії як соціальний інститут // Критична маса, 2006, № 2, с.8-16 ([http: //magazines.russ.ru/km/2006/2/re4.html])
- Інгліш Д. Управління смаком // Критична маса, 2006, № 2 ([[https://web.archive.org/web/20160918012856/http://magazines.russ.ru/km/2006/2/eng7.html Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]])
Посилання Редагувати
- Літературна премія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 571.
- Літературні конкурси (рос.) [ 20 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Ukrainian Academy of Printing; Bondar, O. V. (2019). . Printing and Publishing 2 (78). с. 117–125. doi:10.32403/0554-4866-2019-2-78-117-125. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.