Лізингодавець — учасник договору лізингу, який має майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу у тимчасове володіння.
В ролі лізингодавця часто виступають комерційні банки, небанківські кредитні організації, лізингові компанії.
Термінологія ред.
Лізингодавець може бути як юридичною, так і фізичною особою. Незважаючи на це, термін «лізингова компанія» іноді використовується як синонім терміну «лізингодавець».
Продавець майна і лізингодавець можуть бути однією й тією ж особою.
В англомовних країнах використовується термін «lessor», який може також позначати будь-якого орендодавця (не тільки в рамках договору лізингу).
Процес взаємодії лізингодавця з іншими учасниками договору лізингу виглядає наступним чином:
- лізингоодержувач вибирає продавця, що займає потрібним майном;
- лізингодавець набуває це майно у власність. Він набуває майно не для власного використання, а спеціально для передачі його в тимчасове користування;
- лізингодавець передає майно лізингоодержувачу в тимчасове користування за обумовлену плату;
- після закінчення договору в залежності від його умов майно повертається лізингодавцю або переходить у власність лізингоодержувача.
Посилання ред.
- Лізингодавець // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 383. — ISBN 978-617-7627-10-3.