www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ляшко Олександр Павлович Олекса ндр Па влович Ляшко 17 30 грудня 1915 19151230 с Родакове Катеринославська губернія Росі

Ляшко Олександр Павлович

Олекса́ндр Па́влович Ляшко́ (17 [30] грудня 1915(19151230), с. Родакове, Катеринославська губернія, Російська імперія (нині Луганська область, Україна) — 9 жовтня 2002, Київ, Україна) — український радянський державний діяч, голова Ради Міністрів УРСР (1972—1987), секретар ЦК КПУ. Голова урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986). Автор трилогії спогадів. Член ЦК КПУ в 1960—1990 роках. Член Президії (Політбюро) ЦК КПУ в липні 1963 — липні 1987 р. Член ЦК КПРС в 1961—1989 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го і 7—11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 5—11-го скликань (у 1961—1989 роках).

Олександр Павлович Ляшко
Олександр Павлович Ляшко
Голова Президії Верховної Ради УРСР
20 червня 1969 — 9 червня 1972
Попередник Дем'ян Коротченко
Наступник Іван Грушецький
Голова Ради Міністрів УРСР
9 червня 1972 — 10 липня 1987
Попередник Володимир Щербицький
Наступник Віталій Масол
Народився 30 грудня 1915(1915-12-30)
Родакове, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 9 жовтня 2002(2002-10-09) (86 років)
Київ, Україна
Похований Байкове кладовище
Відомий як державний діяч, політик
Громадянство  СРСР →  Україна
Національність українець
Alma mater ДВНЗ ДонНТУ
Політична партія КПРС
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ляшко.

Біографія Редагувати

Народився 17 (30) грудня 1915(19151230) р. в родині робітника-залізничника на станції Родакове, тепер Луганської області (за іншими даними — народився в місті Міллерово, тепер Ростовської області Російської Федерації). Після закінчення школи у 1930 році почав трудовий шлях учнем слюсаря-інструментальника в залізничному депо станції Родакове. Працював також секретарем у школі на станції Родакове.

Влітку 1931 року вступив до Луганського автошляхового технікуму. У квітні 1935 року закінчив технікум і почав працювати у великому автогосподарстві Кадіївського коксохімічного заводу: механіком, заступником начальника автобази. У 1936 році прийняв запрошення перейти до обласної школи автомеханіків у місті Артемівську Донецької області, де працював викладачем, завідувачем навчальної частини.

Влітку 1937 року вступив до Донецького індустріального інституту. Обрав фах інженера-металурга. Разом з однокурсниками влітку 1941 року направлений курсантом до 2-го Харківського танкового училища. Після закінчення у 1942 році училища одержав звання лейтенанта і був направлений на Горьковський автозавод, що перейшов тоді на випуск танків. Член ВКП(б) з 1942 року.

Взвод, яким командував О. Ляшко, одержав бойові машини і був перекинутий на Північно-Кавказький фронт. Після вдало організованого ремонту бойової техніки у 1943 році повернувся в танкове училище, де викладав спеціальні дисципліни до кінця війни.

меморіальна дошка на будівлі ДонНТУ

З 1945 року працював інженером по устаткуванню мартенівського цеху на Новокраматорському машинобудівному заводі Сталінської області. Водночас без відриву від виробництва навчався в Донецькому індустріальному інституті, який закінчив у 1947 році та здобув спеціальність інженера металурга-механіка.

З 1947 року — заступник начальника транспортного цеху, заступник директора, з 1951 року — парторг ЦК ВКП(б) на Новокраматорському машинобудівному заводі Сталінської області.

У серпні 1952—1954 роках — 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Сталінської області.

У 1954—1957 роках — секретар Сталінського обласного комітету КПУ. У 1957 — 1 березня 1960 року — 2-й секретар Сталінського обласного комітету КПУ.

1 березня 1960 — січень 1963 року — 1-й секретар Сталінського (Донецького) обласного комітету КПУ. У січні — 11 липня 1963 року — 1-й секретар Донецького промислового обласного комітету КПУ.

2 липня 1963 — 18 березня 1966 року — секретар ЦК Комуністичної партії України, голова Бюро ЦК КПУ по промисловості і будівництву.

18 березня 1966 — 19 червня 1969 року — 2-й секретар ЦК КПУ.

20 червня 1969 — 9 червня 1972 року — голова Президії Верховної Ради Української РСР.

З 9 червня 1972 року — голова Ради Міністрів Української РСР. У травні 1986 року очолив Республіканську урядову комісію з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 10 липня 1987 року п'ята сесія ВР УРСР звільнила О. Ляшка від обов'язків голови Ради Міністрів Української РСР.

З 1987 року — персональний пенсіонер союзного значення в Києві.

Був одружений з Давидовою Клавдією Андріївною, мав двох дітей — Ляшка Володимира Олександровича та Ляшко Ніну Олександрівну.

Автор трьох книг спогадів: «Путь выживания», «Путь в номенклатуру» (1997), «На ступенях власти» (2001).

Могила Олександра Ляшка

Помер 9 жовтня 2002 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди, звання, пам'ять Редагувати

Основні праці Редагувати

  • Ляшко А. П. Груз памяти: Трилогия: Воспоминания / А. П. Ляшко. — К.: Деловая Украина, 1997—2001.
    • Кн. 1: Путь выживания. — 1997. — 397 с.
    • Кн. 2: Путь в номенклатуру. — 1997. — 540 с.
    • Кн. 3, ч. 1: На ступенях власти. — 2001. — 389 с.
    • Кн. 3, ч. 2: На ступенях власти. — 2001. — 525 с.
  • Ляшко О. На головному напрямі / О. Ляшко. — К.: Політвидав УРСР, 1962. — 61 с.
  • Ляшко А. П. Украинская Советская Социалистическая Республика / А. П. Ляшко. — М.: Политиздат, 1972. — 127 с.

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.— С. 145.
  • В масштабе эпохи: Современники об А. П. Ляшко / Сост. В. И. Ляшко. — К.: Іррідіум, 2003. — 237 с.
  • Вовенко В. Александр Ляшко: «Хочу увидеть свой народ счастливым» / В. Вовенко // Донбасс. — 2005. — 24 дек. — С. 5.
  • Ляшко Александр Павлович // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1974. — Т. 15. — С. 135.
  • Ляшко Александр Павлович: [Гос. и полит. деятель, 1915—2002: Некролог] // Веч. Донецк. — 2002. — 11 окт.; Донбасс. — 2002. — 11 окт.; Жизнь. — 2002. — 11 окт.
  • Ляшко Александр Павлович // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. — К. : Скарбниця: Изд. дом «Деловая Украина», 2001. — С. 98.
  • Ляшко Александр Павлович // Известия ЦК КПРС. — 1989. — № 2. — С. 80.
  • Ляшко Олександр Павлович // Рад. енцикл. історії України. — К., 1971. — Т. 3. — С. 48—49.
  • Ляшко Александр Павлович // УСЭ. — К., 1981. — Т. 6. — С. 211.
  • Памяти А. П. Ляшко: [Мемориал. доска на здании Ворошилов. района] // Первая линия. — 2003. — 27—30 нояб.
  • Пребывание в Донецкой области [Пред. Совета Министров УССР А. П. Ляшко] // Правда Украины. — 1987. — 3 апр.
  • Пребывание А. П. Ляшко в Донецкой области // Соц. Донбасс. — 1985. — 26 мая.

Примітки Редагувати

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2002 року № 1490 «Про поховання колишнього Голови Ради Міністрів УРСР Ляшка О.П.».
  2. Указ Президента України від 29 грудня 2000 року № 1391/2000 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 року № 1875 «Про нагородження Ляшка О.П. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання Редагувати

Попередник: Голови Ради Міністрів УРСР
червень 1972 — липень 1987 		Наступник:
Щербицький Володимир Васильович Масол Віталій Андрійович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksa ndr Pa vlovich Lyashko 17 30 grudnya 1915 19151230 s Rodakove Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya nini Luganska oblast Ukrayina 9 zhovtnya 2002 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij radyanskij derzhavnij diyach golova Radi Ministriv URSR 1972 1987 sekretar CK KPU Golova uryadovoyi komisiyi z likvidaciyi naslidkiv avariyi na ChAES 1986 Avtor trilogiyi spogadiv Chlen CK KPU v 1960 1990 rokah Chlen Prezidiyi Politbyuro CK KPU v lipni 1963 lipni 1987 r Chlen CK KPRS v 1961 1989 rokah Deputat Verhovnoyi Radi URSR 5 go i 7 11 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 11 go sklikan u 1961 1989 rokah Oleksandr Pavlovich LyashkoOleksandr Pavlovich LyashkoGolova Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR20 chervnya 1969 9 chervnya 1972Poperednik Dem yan KorotchenkoNastupnik Ivan GrusheckijGolova Radi Ministriv URSR9 chervnya 1972 10 lipnya 1987Poperednik Volodimir SherbickijNastupnik Vitalij MasolNarodivsya 30 grudnya 1915 1915 12 30 Rodakove Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 9 zhovtnya 2002 2002 10 09 86 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovanij Bajkove kladovisheVidomij yak derzhavnij diyach politikGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecAlma mater DVNZ DonNTUPolitichna partiya KPRSNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaPochesna gramota Kabinetu Ministriv UkrayiniPidpisMediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyashko Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi zvannya pam yat 3 Osnovni praci 4 Dzherela ta literatura 4 1 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 17 30 grudnya 1915 19151230 r v rodini robitnika zaliznichnika na stanciyi Rodakove teper Luganskoyi oblasti za inshimi danimi narodivsya v misti Millerovo teper Rostovskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Pislya zakinchennya shkoli u 1930 roci pochav trudovij shlyah uchnem slyusarya instrumentalnika v zaliznichnomu depo stanciyi Rodakove Pracyuvav takozh sekretarem u shkoli na stanciyi Rodakove Vlitku 1931 roku vstupiv do Luganskogo avtoshlyahovogo tehnikumu U kvitni 1935 roku zakinchiv tehnikum i pochav pracyuvati u velikomu avtogospodarstvi Kadiyivskogo koksohimichnogo zavodu mehanikom zastupnikom nachalnika avtobazi U 1936 roci prijnyav zaproshennya perejti do oblasnoyi shkoli avtomehanikiv u misti Artemivsku Doneckoyi oblasti de pracyuvav vikladachem zaviduvachem navchalnoyi chastini Vlitku 1937 roku vstupiv do Doneckogo industrialnogo institutu Obrav fah inzhenera metalurga Razom z odnokursnikami vlitku 1941 roku napravlenij kursantom do 2 go Harkivskogo tankovogo uchilisha Pislya zakinchennya u 1942 roci uchilisha oderzhav zvannya lejtenanta i buv napravlenij na Gorkovskij avtozavod sho perejshov todi na vipusk tankiv Chlen VKP b z 1942 roku Vzvod yakim komanduvav O Lyashko oderzhav bojovi mashini i buv perekinutij na Pivnichno Kavkazkij front Pislya vdalo organizovanogo remontu bojovoyi tehniki u 1943 roci povernuvsya v tankove uchilishe de vikladav specialni disciplini do kincya vijni nbsp memorialna doshka na budivli DonNTUZ 1945 roku pracyuvav inzhenerom po ustatkuvannyu martenivskogo cehu na Novokramatorskomu mashinobudivnomu zavodi Stalinskoyi oblasti Vodnochas bez vidrivu vid virobnictva navchavsya v Doneckomu industrialnomu instituti yakij zakinchiv u 1947 roci ta zdobuv specialnist inzhenera metalurga mehanika Z 1947 roku zastupnik nachalnika transportnogo cehu zastupnik direktora z 1951 roku partorg CK VKP b na Novokramatorskomu mashinobudivnomu zavodi Stalinskoyi oblasti U serpni 1952 1954 rokah 1 j sekretar Kramatorskogo miskogo komitetu KPU Stalinskoyi oblasti U 1954 1957 rokah sekretar Stalinskogo oblasnogo komitetu KPU U 1957 1 bereznya 1960 roku 2 j sekretar Stalinskogo oblasnogo komitetu KPU 1 bereznya 1960 sichen 1963 roku 1 j sekretar Stalinskogo Doneckogo oblasnogo komitetu KPU U sichni 11 lipnya 1963 roku 1 j sekretar Doneckogo promislovogo oblasnogo komitetu KPU 2 lipnya 1963 18 bereznya 1966 roku sekretar CK Komunistichnoyi partiyi Ukrayini golova Byuro CK KPU po promislovosti i budivnictvu 18 bereznya 1966 19 chervnya 1969 roku 2 j sekretar CK KPU 20 chervnya 1969 9 chervnya 1972 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Z 9 chervnya 1972 roku golova Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR U travni 1986 roku ocholiv Respublikansku uryadovu komisiyu z likvidaciyi naslidkiv avariyi na ChAES 10 lipnya 1987 roku p yata sesiya VR URSR zvilnila O Lyashka vid obov yazkiv golovi Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR Z 1987 roku personalnij pensioner soyuznogo znachennya v Kiyevi Buv odruzhenij z Davidovoyu Klavdiyeyu Andriyivnoyu mav dvoh ditej Lyashka Volodimira Oleksandrovicha ta Lyashko Ninu Oleksandrivnu Avtor troh knig spogadiv Put vyzhivaniya Put v nomenklaturu 1997 Na stupenyah vlasti 2001 nbsp Mogila Oleksandra LyashkaPomer 9 zhovtnya 2002 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi 1 Nagorodi zvannya pam yat RedaguvatiGeroj Socialistichnoyi Praci 29 12 1985 shist ordeniv Lenina 29 12 1965 1971 1973 1975 1977 29 12 1985 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 1957 1958 orden Vitchiznyanoyi vijni I st 11 03 1985 orden Bogdana Hmelnickogo III st 1999 orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 29 12 2000 2 Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini 2000 3 orden Prapora Ugorskoyi narodnoyi respubliki u lavrovomu vinku 20 medalejOsnovni praci RedaguvatiLyashko A P Gruz pamyati Trilogiya Vospominaniya A P Lyashko K Delovaya Ukraina 1997 2001 Kn 1 Put vyzhivaniya 1997 397 s Kn 2 Put v nomenklaturu 1997 540 s Kn 3 ch 1 Na stupenyah vlasti 2001 389 s Kn 3 ch 2 Na stupenyah vlasti 2001 525 s Lyashko O Na golovnomu napryami O Lyashko K Politvidav URSR 1962 61 s Lyashko A P Ukrainskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika A P Lyashko M Politizdat 1972 127 s Dzherela ta literatura RedaguvatiN P Baranovska Lyashko Oleksandr Pavlovich Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 407 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Redaguvati Deputati Verhovnoyi Radi URSR 9 e sklikannya 1975 r S 145 V masshtabe epohi Sovremenniki ob A P Lyashko Sost V I Lyashko K Irridium 2003 237 s Vovenko V Aleksandr Lyashko Hochu uvidet svoj narod schastlivym V Vovenko Donbass 2005 24 dek S 5 Lyashko Aleksandr Pavlovich BSE 3 e izd M 1974 T 15 S 135 Lyashko Aleksandr Pavlovich Gos i polit deyatel 1915 2002 Nekrolog Vech Doneck 2002 11 okt Donbass 2002 11 okt Zhizn 2002 11 okt Lyashko Aleksandr Pavlovich Gody i lyudi Donetchiny Avt sost V I Lyashko K Skarbnicya Izd dom Delovaya Ukraina 2001 S 98 Lyashko Aleksandr Pavlovich Izvestiya CK KPRS 1989 2 S 80 Lyashko Oleksandr Pavlovich Rad encikl istoriyi Ukrayini K 1971 T 3 S 48 49 Lyashko Aleksandr Pavlovich USE K 1981 T 6 S 211 Pamyati A P Lyashko Memorial doska na zdanii Voroshilov rajona Pervaya liniya 2003 27 30 noyab Prebyvanie v Doneckoj oblasti Pred Soveta Ministrov USSR A P Lyashko Pravda Ukrainy 1987 3 apr Prebyvanie A P Lyashko v Doneckoj oblasti Soc Donbass 1985 26 maya Primitki Redaguvati Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 10 zhovtnya 2002 roku 1490 Pro pohovannya kolishnogo Golovi Radi Ministriv URSR Lyashka O P Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 29 grudnya 2000 roku 1391 2000 Pro nagorodzhennya ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 20 grudnya 2000 roku 1875 Pro nagorodzhennya Lyashka O P Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini Posilannya RedaguvatiLyashko Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Poperednik Golovi Radi Ministriv URSR cherven 1972 lipen 1987 Nastupnik Sherbickij Volodimir Vasilovich Masol Vitalij Andrijovich Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyashko Oleksandr Pavlovich amp oldid 40437613