? Лямблія | ||||
|---|---|---|---|---|
Трофозоїт Giardia lamblia | ||||
| Біологічна класифікація | ||||
Види | ||||
| Giardia agilis | ||||
Посилання | ||||
|
Лямблія (Giardia) — рід найпростіших, паразитів хребетних та деяких безхребетних, що налічує понад 100 видів. Вид Giardia lamblia є паразитом людини, збудником лямбліозу.
Етимологія Редагувати
Українська назва походить від прізвища Вілема Душана Лямбля, який описав збудника лямбліозу (1859). Щоправда, він вважав його представником церкомонад і назвав Cercomonas intestinalis. Латиною рід названо на честь французького біолога Альфреда Матьє Жіара (Alfred Mathieu Giard), який першим описав збудника лямбліозу як представника окремого роду. Сучасну назву (Giardia lamblia) збудник отримав 1915 року.
Морфологія та фізіологія Редагувати
Вегетативна форма являє собою організм грушоподібної форми, що розділена за поздовжною віссю опорним утворенням — аксостилем. У передній частині тіла перебувають два ядра. Протоплазма не містить вакуолей, є фібрили, що виконують опорну функцію. Мітохондрії та комплекс Гольджі відсутні, дихання анаеробне. На тупому кінці є дископодібне вдавлення — присоска, за допомогою якої лямблія прикріплюється до епітелію тонкого кишківника. Розміри паразита 10 — 20 мкм в довжину та 5 — 15 мкм у ширину. Рух здійснюється за допомогою чотирьох пар джгутиків.
У товстому кишківнику людини лямблії утворюють овальні цисти 8—12 мкм завдовжки та 3—10 мкм завширшки. Вони оточені хітиновою оболонкою та містять 2 — 4 ядра.
Резистентність Редагувати
Вегетативні форми нестійкі в зовнішньому середовищі, а цисти можуть тривалий час зберігати життєздатність.
Патогенез та захворювання у людини Редагувати
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Лямбліоз.
Захворювання виникає, коли цисти паразита потрапляють до організму людини. У верхніх відділах тонкого кишківника цисти розчиняються та вегетативна клітина починає розмножуватись. При лямбліозі спостерігаються дуоденіт, ентероколіт, диспепсичні розлади (нудота, печія), зниження апетиту, астенізація.
Діагностика Редагувати
Фекалії та дуоденальний вміст хворого досліджують методом мікроскопії. Лямблій визначають у нативних та оброблених розчином Люголя препаратах.
Лікування Редагувати
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Найбільш ефективним методом лікування лямбліозу є метронідазол і фуразолідон. Метронідазол призначають по 0,25 г 3 рази на день протягом 7 днів. Ефективним є тинідазол по 0,15 г 2 рази на день протягом 7 днів. Фуразолідон приймають по 0,1 г 4 рази на добу протягом 5 днів.
Джерела Редагувати
Джерела Редагувати
- Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад/За редакцією В. П. Широбокова/Видання 2-е. Винниця: Нова книга, 2011. — 952 с. ISBN 978-966-382-325-6
- Brian J. Ford. The Discovery of Giardia // Microscope. — 2005. — Т. 53. — No. 4. — С. 147-153. (англ.)
- В. Д. Тимаков. Микробиология. — М.: Медицина, 1973. — С. 432. (рос.)
| Це незавершена стаття з мікробіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з паразитології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |