Луї Гаррель

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаррель (значення).

Луї́ Гарре́ль (фр. Louis Garrel; нар. 14 червня 1983, Париж) — французький актор, сценарист і кінорежисер.

Луї Гаррель
Louis Garrel
Луї Гаррель на Каннському кінофестивалі, 2010 р.
Дата народження	14 червня 1983 (40 років)
Місце народження	Париж, Франція
Громадянство	Франція
Професія	актор, режисер, сценарист
Alma mater	Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Ліцей Фенелона
Роки активності	1989 — наш час
IMDb	ID 0308039
премія «Сезар» за найкращий сценарій (2023)
«Сезар» (2006)
Офіційний сайт
Луї Гаррель у Вікісховищі

Біографія

Луї Гаррель народився 14 червня 1983 року в Парижі, в сім'ї режисера Філіпа Гарреля і акторки Брижіт С'ю (фр. Brigitte Sy). Акторами були його дід Моріс Гаррель і прадід. Хрещений батько Луї Гарреля — також відомий актор Жан-П'єр Лео. Закінчив Вищу національну консерваторію драматичного мистецтва в Парижі у 2004 році.

Називає себе марксистом.

Кар'єра

Луї знімався у батька-режисера з шестирічного віку, але перший успіх йому принесла роль сінефіла, еротомана і бунтаря Тео у «Мрійниках» Бернардо Бертолуччі. Ця роль ідеально підійшла до його іміджу неусмішливого інтелектуала і нервового красеня. У 2006 році Луї Гаррель отримав престижну премію «Сезар» за роль у фільмі свого батька «Постійні коханці» в номінації «Найперспективніший актор». Він привернув увагу Каннського фестивалю 2007 року: у фільмі Валерії Бруні-Тедескі «Сон попередньої ночі» Гаррель-молодший зіграв коханця сорокарічної акторки (її роль виконала сама Валерія), а в мюзиклі Крістофа Оноре «Усі пісні лише про кохання» став героєм бісексуальної мелодрами.

Не лише європейську, але і світову славу Луї закріпив ролями в трьох абсолютно різних фільмах Крістофа Оноре: «Моя мати» (фр. Ma mère), «Паризька історія» (фр. Dans Paris) і «Усі пісні лише про кохання» (фр. Les chansons d'amour). При створенні саундтрека в останньому актор сам виконував усі партії свого героя. Алекс Бопен^[fr], автор музики і лібретто, отримав у 2008 року премію «Сезар» за найкращу музику до фільму.

У 2008 році Луї Гаррель виступив автором сценарію і режисером короткометражної стрічки «Мої друзі» (фр. Mes copains). У 2015 році Гаррель поставив свій перший повнометражний фільм — мелодраму «Друзі», — до якого написав, у співавторстві з Крістофом Оноре, сценарій та зіграв одну з головних ролей.

Гаррель вільно говорить англійською і італійською мовами.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1989	ф	Запасні поцілунки	Les baisers de secours	Ло
2001	ф	Це моє тіло	Ceci est mon corps	Антуан
2002	ф	Війна в Парижі	La guerre à Paris
2003	ф	Мрійники	The Dreamers	Тео
2004	ф	Моя мати	Ma mère	П'єр
2005	ф	Постійні коханці	Les amants réguliers	Франсуа
2006	ф	Паризька історія	Dans Paris	Джонатан
2006	ф	Прелюдія	Un lever de rideau	Бруно
2007	ф	Усі пісні лише про кохання	Les chansons d'amour	Ісмаель
2007	ф	Сон попередньої ночі	Actrices	Ерік
2008	ф	Вибір — кохати	Choisir d'aimer
2008	ф	Межа світанку	La frontière de l'aube	Франсуа
2008	ф	Очаровашка	La Belle Personne	Немур
2009	ф	Моя дівчинка не хоче…	Non ma fille, tu n'iras pas dancer	Симон
2010	ф	Шлюб утрьох	Le mariage à trois	Тео
2010	ф	Уявне кохання	Les Amours Imaginaires	гість на вечірці
2010	ф	Двовладдя	Diarchia	Люк
2010	ф	Лісабонські таємниці	Mistérios de Lisboa
2011	ф	Коханці	Les Biens-aimés
2011	ф	Те літо пристрасті	Un été brûlant	Фредерік
2013	ф	Замок в Італії	Un Château en Italie	Натан
2013	ф	Ревнощі	La jalousie	Луїс
2014	ф	Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є	Saint Laurent	Жак де Башер
2015	ф	Мій король	Mon roi	Солаль
2015	ф	Друзі	Les Deux Amis	Абель
2015	ф	У тіні жінок	L'Ombre des femmes	оповідач, озвучування
2016	ф	Ілюзія кохання	Mal de pierres	Андре Саваж
2016	ф	Планетаріум	Planetarium	Фернан Прув
2016	ф	Помилкові визнання	Les fausses confidences	Дорант
2017	ф	Привиди Ісмаєля	Les Fantomes d'Ismaël
2017	ф	Молодий Годар	Redoubtable	Жан-Люк Годар
2018	ф	Один король — одна Франція	Un peuple et son roi	Максиміліан Робесп'єр
2018	ф	Чесний чоловік	L'Homme fidèle	Абель
2020	ф	Фестиваль Ріфкіна	Rifkin's Festival	Філіпп
2023	ф	Три мушкетери: Д’Артаньян	Les Trois Mousquetaires : D'Artagnan	Луї XIII
2023	ф	Три мушкетери: Міледі	Les Trois Mousquetaires: Milady	Луї XIII

• 2008 : Мої друзі / Mes copains (короткометражний)
• 2015 : Друзі / Les Deux Amis
• 2018 : Чесний чоловік / L'Homme fidèle

Визнання

Нагороди та номінації
Рік	Нагорода	Категорія	фільм	Результат
2006	Премія «Сезар»	Найперспективніший актор	Постійні коханці	Перемога
	Золота зірка кіно	Найкращий молодий актор	Постійні коханці	Перемога
2011	Премія «Сезар»	Найкращий короткометражний фільм	Petit tailleur	Номінація
2015		Найкращий актор другого плану	Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є	Номінація
	Каннський кінофестиваль	Золота камера	Друзі	Номінація
2016	Премія «Люм'єр»	Найкращий дебютний фільм	Друзі	Номінація
	Премія «Сезар»	Найкращий актор другого плану	Мій король	Номінація
2018	Премія «Люм'єр»	Найкращий актор	Молодий Годар	Номінація
	Премія «Сезар»	Найкращий актор		Номінація

Додаткові факти

У 2007 році Луї Гаррель зайняв 15-те місце у списку «15 найсексуальніших чоловіків» за версією французького часопису Elle.

Примітки

1. Internet Movie Database — Louis Garrel [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.] imdb.com
2. The Auteurs — Philippe Garrel [ 8 травня 2010 у Wayback Machine.] theauteurs.com
3. Анна Гоголь. . cinema-france.ru. Архів оригіналу за 09.04.2015. Процитовано 4.04.2015. 
4. . Kinopoisk (рос.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018. 
5. The Auteurs — Louis Garrel [ 18 лютого 2010 у Wayback Machine.] theauteurs.com
6. Morales, Wilson. «The Dreamers: An Interview with Bernardo Bertolucci» [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.], Blackfilm.com. 2004. Retrieved April 5, 2010.
7. Orange, Michelle. «Talking with Christopher Honoré and Louis Garrel» [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.], The Village Voice, 18 March 2008. Retrieved April 5, 2010.

Посилання

• Луї Гаррель на сайті IMDb (англ.)
• Офіційний сайт [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Луї Гаррель [ 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné