www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луїс Слотін освіта англ Louis Alexander SlotinНародився 1 грудня 1910 1910 12 01 1 2 Вінніпег Манітоба КанадаПомер 30 тр

Луїс Слотін

Луїс Слотін
англ. Louis Alexander Slotin
Народився 1 грудня 1910(1910-12-01)
Вінніпег, Манітоба, Канада
Помер 30 травня 1946(1946-05-30) (у віці 35 років)
Лос-Аламос, Нью-Мексико, США
·променева хвороба
Країна  Канада
Діяльність фізик, хімік, письменник-документаліст, фізик-ядерник
Відомий завдяки Випробування на критичність складання плутонію та ядерної зброї, Долар, одиниця реактивності
Alma mater Кінґс-коледж, Університет Манітоби і St. John's High Schoold
Науковий ступінь бакалавр (1932) і магістр (1933)
Знання мов англійська

Луїс Александер Слотін (англ. Louis Alexander Slotin, 1 грудня 1910 р — 30 травня 1946) — канадський фізик і хімік, учасник Манхеттенського проекту. Народився і виріс у Норт-Енді Вінніпегу, Манітоба, Слотін здобув ступінь бакалавра наук і магістра наук в Університеті Манітоби, потім отримав ступінь доктора фізичної хімії в Королівському коледжі Лондона в 1936 році. Після цього приєднався до Чиказького університету як науковий співробітник, щоб допомогти розробити циклотрон.

У 1942 році Слотіна запросили взяти участь у Манхеттенському проекті, і згодом він провів експерименти з урановими та плутонієвими активними елементами для визначення значень їх критичної маси. Після Другої світової війни продовжив свої дослідження в Національній лабораторії Лос-Аламоса в Нью-Мексико. 21 травня 1946 року випадково спровокував реакцію поділу, яка вивільнила сплеск жорсткого випромінювання. Після чого його терміново доставили до лікарні, де він помер через дев’ять днів, 30 травня. Слотін став жертвою другої критичної аварії в історії після того, як Гаррі Даглян зазнав смертельного опромінення тим самим плутонієвим «ядром-демоном», яке вбило Слотіна.

Уряд Сполучених Штатів прославив Слотіна як героя за те, що він досить швидко відреагував, щоб запобігти загибелі своїх колег. Однак деякі фізики стверджують, що поведінка Слотіна перед аварією була безрозсудною і його смерті можна було запобігти. Аварія та її наслідки були драматизовані в кількох вигаданих і нехудожніх оповіданнях.

Раннє життя ред.

Луїс Слотін був першим із трьох дітей, народжених Ізраїлем і Сонею Слотін, єврейськими біженцями, які розмовляли мовою ідиш і втекли від єврейських погромів у Російській імперії[en] до Вінніпегу, Манітоба. Виріс у районі Норт-Енд у Вінніпезі, районі з великою концентрацією східноєвропейських іммігрантів. З перших днів у початковій школі Machray і до підліткових років у середній школі Сент-Джона Слотін був винятковим у навчанні. Його молодший брат, Сем, пізніше зазначив, що його брат «мав надзвичайну інтенсивність, яка дозволяла йому вчитися багато годин».

У віці 16 років Слотін вступив до Манітобського університету, щоб отримати науковий ступінь. Під час навчання в університеті отримав золоту медаль університету з фізики та хімії. Слотін отримав ступінь бакалавра наук, ступінь з геології в університеті в 1932 році та ступінь магістра наук в 1933 році. За сприяння одного зі своїх наставників отримав стипендію для навчання в Королівському коледжі Лондона під керівництвом Артура Джона Аллманда, завідувача кафедри хімії, який спеціалізувався в галузі прикладної електрохімії та фотохімії.

Кар'єра ред.

У 1937 році, після того, як він невдало подав заявку на роботу в Національній дослідницькій раді Канади, Чиказький університет прийняв Слотіна як наукового співробітника. Там він отримав свій перший досвід у ядерній хімії, допомагаючи будувати перший циклотрон на середньому заході Сполучених Штатів. Робота оплачувалася погано, і батькові Слотіна довелося утримувати його протягом двох років. З 1939 по 1940 рік Слотін співпрацював з Ерлом Евансом, керівником кафедри біохімії університету, щоб виробляти радіовуглець (вуглець-14 і вуглець-11) на циклотроні. Працюючи разом, двоє чоловіків також використовували вуглець‑11, щоб продемонструвати, що рослинні клітини мають здатність використовувати вуглекислий газ для синтезу вуглеводів шляхом фіксації вуглецю.

Слотін міг бути присутнім під час запуску першого ядерного реактора Енріко Фермі «Чиказька дровітня-1» 2 грудня 1942 року. Протягом цього часу він також зробив внесок у декілька робіт у галузі радіобіології. Його досвід у цьому питанні привернув увагу уряду Сполучених Штатів, і в результаті його запросили приєднатися до Манхеттенського проекту, спроби створити атомну бомбу. Слотін працював над виробництвом плутонію під керівництвом майбутнього лауреата Нобелівської премії Юджина Вігнера в університеті, а пізніше в Оук-Ріджській національній лабораторії в Оук-Ріджі, штат Теннессі. У грудні 1944 року переїхав до Національної лабораторії Лос-Аламоса в Нью-Мексико, щоб працювати в групі фізики бомб Роберта Бахера.

Робота в Лос-Аламосі ред.

У Лос-Аламосі обов’язки Слотіна полягали в небезпечних тестах на критичність, спочатку з ураном в експериментах Отто Роберта Фріша, а пізніше з плутонієвими сердечниками. Випробування на критичність передбачало доведення маси матеріалів, що розщеплюються, до рівнів, близьких до критичних, щоб встановити значення їхньої критичної маси. Вчені назвали це загравання з можливістю ланцюгової ядерної реакції «лоскотанням хвоста дракона» на основі зауваження фізика Річарда Фейнмана, який порівняв експерименти з «лоскотанням хвоста сплячого дракона». 16 липня 1945 року Слотін зібрав ядро для Трініті, першого атомного пристрою в історії який був взірваний, і став відомим як «головний зброяр Сполучених Штатів» за свій досвід у складанні ядерної зброї. За роботу над проектом Слотін отримав два невеликі круглі свинцеві та срібні пам’ятні шпильки.

Луїс Слотін із бомбою Гаджет під час випробування Трініті

Взимку 1945–1946 років Слотін шокував деяких своїх колег сміливим вчинком, відремонтувавши інструмент 1,8 метри під водою всередині купи Клінтона під час її роботи, замість того, щоб чекати додатковий день, поки реактор закриють. Він не носив свого дозиметричного значка, але його доза оцінювалася як мінімум у 100 рентгенів. Доза в 1 Гр (≈100 рентген) може викликати нудоту і блювоту в 10% випадків, але в цілому виживана.

21 серпня 1945 року лаборант Гаррі Даглян, один із близьких колег Слотіна, проводив експеримент з критичністю, коли випадково впустив важку цеглину з карбіду вольфраму на 6,2 калограмовий сердечник бомби з плутоній-галієвого сплаву. 24-річний Дагліан був опромінений великою дозою нейтронного випромінювання. Пізніші оцінки показали, що сама по собі ця доза не була смертельною, але потім він отримав додаткове сповільнене гамма-випромінювання та опіки бета-випромінювання під час розбирання свого експерименту. Він швидко втратив свідомість від гострого радіаційного отруєння і помер через 25 днів у госпіталі бази Лос-Аламоса.

Аварія критичності ред.

Відтворення інциденту зі Слотіном. Внутрішня півсфера з отвором для великого пальця поруч із рукою демонстранта — це берилій (замінює урановий тампер такого ж розміру в бомбі Товстуна). Під нею є зовнішня більша металева сфера з алюмінію (замінює сферу штовхача в конструкції цієї бомби). Плутонієве «ядро демон» було всередині сфер під час аварії і його не видно, але його розміри можна порівняти з двома маленькими напівсферами, зображеними поруч.

21 травня 1946 року разом із сімома колегами Слотін провів експеримент, який включав створення однієї з перших стадій реакції поділу шляхом розміщення двох напівсфер берилію (відбивач нейтронів) навколо 89 мм плутонієвого ядро. В експерименті використовували ті ж 6,2 кг плутонієвого ядра, яке опромінило Дагляна, пізніше назване «демонським ядром» за його роль у двох аваріях. Слотін схопив верхню 228.6 мм берилієву півсферу лівою рукою через отвір для великого пальця вгорі, у той час як підтримував розділення напівсфер за допомогою леза викрутки правою рукою, знявши прокладки, які зазвичай використовуються. Використання викрутки не було звичайною частиною експериментального протоколу.

О 3:20 вечора викрутка зісковзнула, і верхня берилієва півсфера впала, спричинивши «швидку критичну» реакцію та вибух потужного випромінювання. У той час вчені в кімнаті спостерігали синє світіння іонізації повітря та відчули хвилю тепла. Слотін відчув кислий смак у роті та сильне печіння в лівій руці. Він різко підняв ліву руку вгору, піднявши верхню берилієву півсферу, і опустив її на підлогу, завершивши реакцію. Але на той момент він уже піддався смертельній дозі нейтронного випромінювання. На момент аварії дозиметричні прибори знаходилися в замкненій коробці приблизно за 30 метрів де відбулася реакція. Зрозумівши, що ніхто в кімнаті не мав приборів виміру дози, «відразу після аварії доктор Слотін попросив доктора Ремера Е. Шрайбера взяти проби з коробки зі свинцем і розмістити їх на критичному вузлі». Ця особлива реакція не мала значення для визначення фактичних доз, отриманих чоловіками в кімнаті, і поставила Шрайбера під «великий особистий ризик» додаткового опромінення. Пізніше в доповіді було зроблено висновок, що велика доза радіації може спричинити запаморочення та залишити людину «в стані не розумної поведінки». Як тільки Слотін покинув будівлю, його вирвало, що є звичайною реакцією від впливу надзвичайно інтенсивного іонізуючого випромінювання. Колеги Слотіна терміново доставили його до лікарні, але радіаційне ураження було незворотним.

Серед шести інших чоловіків, присутніх під час реакції, були Елвін Кушман Грейвз, Семюел Аллан Клайн, Меріон Едвард Сіліцкі, Дуайт Сміт Янг, Теодор П. Перлман і рядовий Патрік Дж. Клірі. До 25 травня 1946 року четверо з цих семи чоловіків були виписані з лікарні. Лікар армії США, відповідальний за госпіталь бази в Лос-Аламосі, капітан Пол Хагеман, сказав, що стан Слотіна, Грейвса, Клайна та Янга «негайний стан задовільний».

Смерть Слотіна ред.

Незважаючи на інтенсивну медичну допомогу та пропозиції численних волонтерів здати кров для переливання, стан Слотіна був невиліковним. Він зателефонував своїм батькам, і вони були доставлені з Вінніпега літаком за рахунок армії, щоб бути з ним. Вони приїхали на четвертий день після інциденту, а на п'ятий день його стан почав стрімко погіршуватися.

Протягом наступних чотирьох днів Слотін переніс "болісну послідовність радіаційних травм", включаючи сильну діарею, зменшення виділення сечі, опухлі руки, еритему, "великі пухирі на руках і передпліччях", кишковий параліч і гангрену. У нього були внутрішні радіаційні опіки по всьому тілу, які один медичний експерт описав, як «тривимірний сонячний опік». До сьомого дня він вже переживав періоди «розумової плутанини». У нього посиніли губи і помістили в кисневу палатку. Зрештою він пережив «повний розпад тілесних функцій» і впав у кому. Слотін помер об 11 ранку 30 травня в присутності своїх батьків. Його поховали на цвинтарі Шаарей Зедек у Вінніпезі 2 червня 1946 року.

Інші травми та смерть ред.

Грейвс, Клайн і Янг залишилися в лікарні після смерті Слотіна. У Грейвса, який стояв найближче до Слотіна, також розвинулася гостра променева хвороба, він був госпіталізований на кілька тижнів. Він вижив, хоча жив із хронічними неврологічними проблемами та проблемами зору. Янг також постраждав від гострого радіаційного синдрому, але видужав. До 28 січня 1948 року Грейвс, Клайн і Перлман вимагали компенсації за збитки, завдані під час інциденту. Грейвс задовольнив свій позов на суму 3500 доларів (близько 45 000 доларів у 2023 році з поправкою на інфляцію).

Троє спостерігачів зрештою померли від станів, які, як відомо, були спричинені радіацією: серйозний серцевий напад через двадцять років у віці 55 років. Чесліцкі з гострим мієлоїдним лейкозом дев'ятнадцять років потому у віці 42 років; і Янга з апластичною анемією та бактеріальною інфекцією оболонки серця через двадцять дев’ять років у віці 83 років. Деякі зі смертей могли бути наслідком інциденту. Луїс Хемпельман, доктор медичних наук, консультант Лос-Аламоської наукової лабораторії, вважає, що неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між інцидентом і особливостями смерті за такою маленькою вибіркою. Він висловив цю думку в загальнодоступному звіті, який містив особисту медичну інформацію, яку він раніше відмовився надати Меріон Е. Чесліцкі на останніх стадіях його хвороби.

Дозування радіації ред.

Ескіз, за допомогою якого лікарі визначали кількість радіації, якій зазнала кожна особа в кімнаті під час екскурсії
Малюнок за наведеним ескізом.

Дози радіації, отримані в цих двох аваріях, точно невідомі. Значна частина дози була спричинена нейтронним випромінюванням, яке не могло бути виміряно дозиметричним обладнанням того часу. Наявні бейджі з плівки персонал під час аварії не носив, а бейджів, які мали бути підкладені під столи на випадок подібних катастроф, не знайшли. Значки катастрофи, вивішені на стінах, містили деякі корисні дані про гамма-випромінювання.

«Попередня» оцінка залучених доз була зроблена в 1948 році на основі десятків припущень, деякі з яких тепер відомі як невірні. За відсутності особистих дозиметричних значків автори дослідження покладалися на вимірювання активації натрію в крові та сечі жертв як на основне джерело даних. Ця активація була б викликана нейтронним випромінюванням, але вони перетворили всі дози в еквівалентні дози гамма або рентгенівського випромінювання. Вони прийшли до висновку, що Даглян і Слотін, ймовірно, отримали дози, еквівалентні 290 rems (2,9 Sv) і 880 rems (8,8 Sv), відповідно, гамма-променів. Мінімальна та максимальна оцінки коливаються приблизно від 50% до 200% цих значень. Автори також розрахували дози, еквівалентні суміші soft 80 рентгенівські та гамма-промені кЕВ, які, на їхню думку, дають більш реалістичну картину опромінення, ніж гамма-еквівалент. У цій моделі еквівалентні дози рентгенівського випромінювання були набагато вищими, але були б зосереджені в тканинах, звернених до джерела, тоді як гамма-компонент проникав у все тіло. Еквівалентна доза Слотіна була оцінена в 1930 R (рентген) рентгена з 114 R гамма-випромінювання, тоді як еквівалентна доза Дагляна була оцінена в 480 R рентгена з 110 R гамма.

Спадщина ред.

Після аварії в Лос-Аламосі припинилися всі практичні роботи зі складання. Подальші випробування на критичність ядер, що розщеплюються, проводилися за допомогою машин з дистанційним керуванням, таких як серія «Годіва», з оператором, який знаходився на безпечній відстані, щоб запобігти шкоді у разі аварій.

Примітки ред.

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. ↑ Zeilig, Martin (August–September 1995). . The Beaver 75 (4): 20–27. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 28 квітня 2008. 
  4. In memoriam: Arthur John Allmand, 1885–1951. Journal of the Chemical Society, Faraday Transactions 47: X001–X003. 1951. doi:10.1039/TF951470X001. Процитовано 19 грудня 2007. 
  5. Martin Zeilig (August–September 1995). . The Manhattan Project Heritage Preservation Association, Inc. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 13 травня 2012. 
  6. ↑ science.ca Profile: Louis Slotin. GCS Research Society. 7 листопада 2007. Процитовано 21 листопада 2007. 
  7. Earl Evans, 1910–1999. University of Chicago Medical Center. 5 жовтня 1999. Процитовано 20 грудня 2007. 
  8. ↑ Martin, Brigitt (December 1999). . Alumni Journal of the University of Manitoba 59 (3). Архів оригіналу за 7 жовтня 2007. Процитовано 22 листопада 2007. 
  9. Weber, Bruce (10 квітня 2001). Theater Review; A Scientist's Tragic Hubris Attains Critical Mass Onstage. The New York Times. Процитовано 12 листопада 2007. 
  10. Shepherd-Barr, Kirsten; Lustig, Harry (November–December 2002). Science as Theater: The Slip of the Screwdriver. American Scientist 90 (6): 550–555. Bibcode:2002AmSci..90..550S. doi:10.1511/2002.6.550. 
  11. Durschmied, Erik (2003). Unsung Heroes: The Twentieth Century's Forgotten History-Makers. London: Hodder & Stoughton. с. 245. ISBN 0340825197. 
  12. ↑ Sullivan, Neil J. (2016). The Prometheus Bomb: The Manhattan Project and Government in the Dark. Lincoln: University of Nebraska Press. с. 16–17. ISBN 978-1612348902. Процитовано 30 листопада 2021. 
  13. Morgan, Karl Ziegler; Peterson, Ken M. (1999). The Angry Genie: One Man's Walk Through the Nuclear Age. University of Oklahoma Press. с. 34–35. ISBN 978-0806131221. Процитовано 30 травня 2012. 
  14. Mettler Jr., Fred A.; Voelz, George L. (16 травня 2002). . New England Journal of Medicine 346 (20): 1554–1561. PMID 12015396. doi:10.1056/NEJMra000365. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 15 листопада 2012. 
  15. Newtan, Samuel Upton (2007). Nuclear War I and Other Major Nuclear Disasters of the 20th Century. Bloomington, Indiana: AuthorHouse. с. 67. ISBN 978-1425985103. 
  16. Hoffman, Joseph G. (26 травня 1948). Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21, 1946. Los Alamos Scientific Laboratory. LA-687. Процитовано 30 травня 2012. 
  17. (Sullivan, 2016)
  18. Hoffman, Joseph G. (26 травня 1948). Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21, 1946. Los Alamos Scientific Laboratory. LA-687. Процитовано 30 травня 2012. 
  19. Hoffman, Joseph G. (26 травня 1948). Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21, 1946. Los Alamos Scientific Laboratory. LA-687. Процитовано 30 травня 2012. 
  20. Hoffman, Joseph G. (26 травня 1948). Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21, 1946. Los Alamos Scientific Laboratory. LA-687. Процитовано 30 травня 2012. 
  21. ↑ . Oak Ridge.  Пропущений або порожній |title= (довідка) There have been five studies done of the amount of radiation each person involved received in the accident; these are the latest, dated 1978, from a table in this reference.
  22. Larry Calloway. Nuclear Niaveté. Albuquerque Journal. 
  23. Pace, Eric (31 грудня 1998). R.E. Schreiber, 88, Nuclear Bomb Physicist. The New York Times. 
  24. Welsome, Eileen (1999). The plutonium files. New York: Delacorte Press. с. 184. ISBN 0385314027. 
  25. ↑ Four injured men out of hospital, Louis Slotin (radiation exposure) (1948) – on Newspapers.com. Albuquerque Journal. 26 травня 1946. с. 4. Процитовано 3 квітня 2016. 
  26. ↑ Wellerstein, Alex (21 травня 2016). The Demon Core and the Strange Death of Louis Slotin. The New Yorker. Процитовано 22 травня 2014. 
  27. Chris Austill, ред. (1983). Decision-Making in the Nuclear Age. Weston, Massachusetts: Halcyon Press. с. 353. OCLC 9778139. 
  28. Atomic injuries fatal to scientist Louis Slotin (radiation) (1948) – on Newspapers.com. Albuquerque Journal. 31 травня 1946. с. 1. Процитовано 3 квітня 2016. 
  29. Atomic injuries fatal to scientist, Louis Slotin (radiation) (1948) 2 – on Newspapers.com. Albuquerque Journal. 31 травня 1946. с. 2. Процитовано 3 квітня 2016. 
  30. Kline, Graves & Perlman seek compensation for radiation exposure (1948) – on Newspapers.com. Albuquerque Journal. 29 січня 1948. с. 5. Процитовано 3 квітня 2016. 
  31. Clifford T. Honicker (19 листопада 1989). America's Radiation Victims: The Hidden Files. The New York Times. 
  32. Hoffman, Joseph G. (26 травня 1948). Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21, 1946. Los Alamos Scientific Laboratory. LA-687. Процитовано 30 травня 2012. 
  33. Jungk, Robert (1958). Brighter than a Thousand Suns. New York: Harcourt Brace. с. 302. ISBN 0156141507. OCLC 181321. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
osvita Luyis Slotinangl Louis Alexander SlotinNarodivsya 1 grudnya 1910 1910 12 01 1 2 Vinnipeg Manitoba KanadaPomer 30 travnya 1946 1946 05 30 u vici 35 rokiv Los Alamos Nyu Meksiko SShA promeneva hvorobaKrayina KanadaDiyalnist fizik himik pismennik dokumentalist fizik yadernikVidomij zavdyaki Viprobuvannya na kritichnist skladannya plutoniyu ta yadernoyi zbroyi Dolar odinicya reaktivnostiAlma mater Kings koledzh Universitet Manitobi i St John s High SchooldNaukovij stupin bakalavr 1932 i magistr 1933 Znannya mov anglijska Mediafajli u VikishovishiLuyis Aleksander Slotin angl Louis Alexander Slotin 1 grudnya 1910 r 30 travnya 1946 kanadskij fizik i himik uchasnik Manhettenskogo proektu Narodivsya i viris u Nort Endi Vinnipegu Manitoba Slotin zdobuv stupin bakalavra nauk i magistra nauk v Universiteti Manitobi potim otrimav stupin doktora fizichnoyi himiyi v Korolivskomu koledzhi Londona v 1936 roci Pislya cogo priyednavsya do Chikazkogo universitetu yak naukovij spivrobitnik shob dopomogti rozrobiti ciklotron U 1942 roci Slotina zaprosili vzyati uchast u Manhettenskomu proekti i zgodom vin proviv eksperimenti z uranovimi ta plutoniyevimi aktivnimi elementami dlya viznachennya znachen yih kritichnoyi masi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni prodovzhiv svoyi doslidzhennya v Nacionalnij laboratoriyi Los Alamosa v Nyu Meksiko 21 travnya 1946 roku vipadkovo sprovokuvav reakciyu podilu yaka vivilnila splesk zhorstkogo viprominyuvannya Pislya chogo jogo terminovo dostavili do likarni de vin pomer cherez dev yat dniv 30 travnya Slotin stav zhertvoyu drugoyi kritichnoyi avariyi v istoriyi pislya togo yak Garri Daglyan zaznav smertelnogo oprominennya tim samim plutoniyevim yadrom demonom yake vbilo Slotina Uryad Spoluchenih Shtativ proslaviv Slotina yak geroya za te sho vin dosit shvidko vidreaguvav shob zapobigti zagibeli svoyih koleg Odnak deyaki fiziki stverdzhuyut sho povedinka Slotina pered avariyeyu bula bezrozsudnoyu i jogo smerti mozhna bulo zapobigti Avariya ta yiyi naslidki buli dramatizovani v kilkoh vigadanih i nehudozhnih opovidannyah Zmist 1 Rannye zhittya 2 Kar yera 3 Robota v Los Alamosi 3 1 Avariya kritichnosti 3 1 1 Smert Slotina 3 1 2 Inshi travmi ta smert 3 2 Dozuvannya radiaciyi 4 Spadshina 5 Primitki 6 PosilannyaRannye zhittya red Luyis Slotin buv pershim iz troh ditej narodzhenih Izrayilem i Soneyu Slotin yevrejskimi bizhencyami yaki rozmovlyali movoyu idish i vtekli vid yevrejskih pogromiv u Rosijskij imperiyi en do Vinnipegu Manitoba Viris u rajoni Nort End u Vinnipezi rajoni z velikoyu koncentraciyeyu shidnoyevropejskih immigrantiv Z pershih dniv u pochatkovij shkoli Machray i do pidlitkovih rokiv u serednij shkoli Sent Dzhona Slotin buv vinyatkovim u navchanni Jogo molodshij brat Sem piznishe zaznachiv sho jogo brat mav nadzvichajnu intensivnist yaka dozvolyala jomu vchitisya bagato godin 3 U vici 16 rokiv Slotin vstupiv do Manitobskogo universitetu shob otrimati naukovij stupin Pid chas navchannya v universiteti otrimav zolotu medal universitetu z fiziki ta himiyi Slotin otrimav stupin bakalavra nauk stupin z geologiyi v universiteti v 1932 roci ta stupin magistra nauk v 1933 roci Za spriyannya odnogo zi svoyih nastavnikiv otrimav stipendiyu dlya navchannya v Korolivskomu koledzhi Londona pid kerivnictvom Artura Dzhona Allmanda 3 zaviduvacha kafedri himiyi yakij specializuvavsya v galuzi prikladnoyi elektrohimiyi ta fotohimiyi 4 Kar yera red U 1937 roci pislya togo yak vin nevdalo podav zayavku na robotu v Nacionalnij doslidnickij radi Kanadi 5 Chikazkij universitet prijnyav Slotina yak naukovogo spivrobitnika Tam vin otrimav svij pershij dosvid u yadernij himiyi dopomagayuchi buduvati pershij ciklotron na serednomu zahodi Spoluchenih Shtativ 6 Robota oplachuvalasya pogano i batkovi Slotina dovelosya utrimuvati jogo protyagom dvoh rokiv Z 1939 po 1940 rik Slotin spivpracyuvav z Erlom Evansom kerivnikom kafedri biohimiyi universitetu shob viroblyati radiovuglec vuglec 14 i vuglec 11 na ciklotroni 3 Pracyuyuchi razom dvoye cholovikiv takozh vikoristovuvali vuglec 11 shob prodemonstruvati sho roslinni klitini mayut zdatnist vikoristovuvati vuglekislij gaz dlya sintezu vuglevodiv shlyahom fiksaciyi vuglecyu 7 Slotin mig buti prisutnim pid chas zapusku pershogo yadernogo reaktora Enriko Fermi Chikazka drovitnya 1 2 grudnya 1942 roku Protyagom cogo chasu vin takozh zrobiv vnesok u dekilka robit u galuzi radiobiologiyi Jogo dosvid u comu pitanni privernuv uvagu uryadu Spoluchenih Shtativ i v rezultati jogo zaprosili priyednatisya do Manhettenskogo proektu sprobi stvoriti atomnu bombu 6 Slotin pracyuvav nad virobnictvom plutoniyu pid kerivnictvom majbutnogo laureata Nobelivskoyi premiyi Yudzhina Vignera v universiteti a piznishe v Ouk Ridzhskij nacionalnij laboratoriyi v Ouk Ridzhi shtat Tennessi U grudni 1944 roku pereyihav do Nacionalnoyi laboratoriyi Los Alamosa v Nyu Meksiko shob pracyuvati v grupi fiziki bomb Roberta Bahera 3 Robota v Los Alamosi red U Los Alamosi obov yazki Slotina polyagali v nebezpechnih testah na kritichnist spochatku z uranom v eksperimentah Otto Roberta Frisha a piznishe z plutoniyevimi serdechnikami Viprobuvannya na kritichnist peredbachalo dovedennya masi materialiv sho rozsheplyuyutsya do rivniv blizkih do kritichnih shob vstanoviti znachennya yihnoyi kritichnoyi masi 8 Vcheni nazvali ce zagravannya z mozhlivistyu lancyugovoyi yadernoyi reakciyi loskotannyam hvosta drakona na osnovi zauvazhennya fizika Richarda Fejnmana yakij porivnyav eksperimenti z loskotannyam hvosta splyachogo drakona 9 10 16 lipnya 1945 roku Slotin zibrav yadro dlya Triniti pershogo atomnogo pristroyu v istoriyi yakij buv vzirvanij i stav vidomim yak golovnij zbroyar Spoluchenih Shtativ za svij dosvid u skladanni yadernoyi zbroyi 11 12 Za robotu nad proektom Slotin otrimav dva neveliki krugli svincevi ta sribni pam yatni shpilki 3 nbsp Luyis Slotin iz bomboyu Gadzhet pid chas viprobuvannya TrinitiVzimku 1945 1946 rokiv Slotin shokuvav deyakih svoyih koleg smilivim vchinkom vidremontuvavshi instrument 1 8 metri pid vodoyu vseredini kupi Klintona pid chas yiyi roboti zamist togo shob chekati dodatkovij den poki reaktor zakriyut Vin ne nosiv svogo dozimetrichnogo znachka ale jogo doza ocinyuvalasya yak minimum u 100 rentgeniv 13 Doza v 1 Gr 100 rentgen mozhe viklikati nudotu i blyuvotu v 10 vipadkiv ale v cilomu vizhivana 14 21 serpnya 1945 roku laborant Garri Daglyan odin iz blizkih koleg Slotina provodiv eksperiment z kritichnistyu koli vipadkovo vpustiv vazhku ceglinu z karbidu volframu na 6 2 kalogramovij serdechnik bombi z plutonij galiyevogo splavu 15 24 richnij Daglian buv oprominenij velikoyu dozoyu nejtronnogo viprominyuvannya Piznishi ocinki pokazali sho sama po sobi cya doza ne bula smertelnoyu ale potim vin otrimav dodatkove spovilnene gamma viprominyuvannya ta opiki beta viprominyuvannya pid chas rozbirannya svogo eksperimentu 16 Vin shvidko vtrativ svidomist vid gostrogo radiacijnogo otruyennya i pomer cherez 25 dniv u gospitali bazi Los Alamosa 17 Avariya kritichnosti red nbsp Vidtvorennya incidentu zi Slotinom Vnutrishnya pivsfera z otvorom dlya velikogo palcya poruch iz rukoyu demonstranta ce berilij zaminyuye uranovij tamper takogo zh rozmiru v bombi Tovstuna Pid neyu ye zovnishnya bilsha metaleva sfera z alyuminiyu zaminyuye sferu shtovhacha v konstrukciyi ciyeyi bombi Plutoniyeve yadro demon bulo vseredini sfer pid chas avariyi i jogo ne vidno ale jogo rozmiri mozhna porivnyati z dvoma malenkimi napivsferami zobrazhenimi poruch 21 travnya 1946 roku razom iz simoma kolegami Slotin proviv eksperiment yakij vklyuchav stvorennya odniyeyi z pershih stadij reakciyi podilu shlyahom rozmishennya dvoh napivsfer beriliyu vidbivach nejtroniv navkolo 89 mm plutoniyevogo yadro V eksperimenti vikoristovuvali ti zh 6 2 kg plutoniyevogo yadra yake oprominilo Daglyana piznishe nazvane demonskim yadrom za jogo rol u dvoh avariyah Slotin shopiv verhnyu 228 6 mm beriliyevu pivsferu 18 livoyu rukoyu cherez otvir dlya velikogo palcya vgori u toj chas yak pidtrimuvav rozdilennya napivsfer za dopomogoyu leza vikrutki pravoyu rukoyu znyavshi prokladki yaki zazvichaj vikoristovuyutsya Vikoristannya vikrutki ne bulo zvichajnoyu chastinoyu eksperimentalnogo protokolu 3 12 O 3 20 vechora vikrutka ziskovznula i verhnya beriliyeva pivsfera vpala sprichinivshi shvidku kritichnu reakciyu ta vibuh potuzhnogo viprominyuvannya 8 U toj chas vcheni v kimnati sposterigali sinye svitinnya ionizaciyi povitrya ta vidchuli hvilyu tepla Slotin vidchuv kislij smak u roti ta silne pechinnya v livij ruci Vin rizko pidnyav livu ruku vgoru pidnyavshi verhnyu beriliyevu pivsferu i opustiv yiyi na pidlogu zavershivshi reakciyu Ale na toj moment vin uzhe piddavsya smertelnij dozi nejtronnogo viprominyuvannya 3 Na moment avariyi dozimetrichni pribori znahodilisya v zamknenij korobci priblizno za 30 metriv de vidbulasya reakciya Zrozumivshi sho nihto v kimnati ne mav priboriv vimiru dozi vidrazu pislya avariyi doktor Slotin poprosiv doktora Remera E Shrajbera vzyati probi z korobki zi svincem i rozmistiti yih na kritichnomu vuzli 19 Cya osobliva reakciya ne mala znachennya dlya viznachennya faktichnih doz otrimanih cholovikami v kimnati i postavila Shrajbera pid velikij osobistij rizik dodatkovogo oprominennya Piznishe v dopovidi bulo zrobleno visnovok sho velika doza radiaciyi mozhe sprichiniti zapamorochennya ta zalishiti lyudinu v stani ne rozumnoyi povedinki 20 Yak tilki Slotin pokinuv budivlyu jogo virvalo sho ye zvichajnoyu reakciyeyu vid vplivu nadzvichajno intensivnogo ionizuyuchogo viprominyuvannya Kolegi Slotina terminovo dostavili jogo do likarni ale radiacijne urazhennya bulo nezvorotnim 3 Sered shesti inshih cholovikiv prisutnih pid chas reakciyi buli Elvin Kushman Grejvz Semyuel Allan Klajn Merion Edvard Silicki Duajt Smit Yang Teodor P Perlman i ryadovij Patrik Dzh Kliri 21 22 23 24 25 Do 25 travnya 1946 roku chetvero z cih semi cholovikiv buli vipisani z likarni Likar armiyi SShA vidpovidalnij za gospital bazi v Los Alamosi kapitan Pol Hageman skazav sho stan Slotina Grejvsa Klajna ta Yanga negajnij stan zadovilnij 25 Smert Slotina red Nezvazhayuchi na intensivnu medichnu dopomogu ta propoziciyi chislennih volonteriv zdati krov dlya perelivannya stan Slotina buv nevilikovnim 3 Vin zatelefonuvav svoyim batkam i voni buli dostavleni z Vinnipega litakom za rahunok armiyi shob buti z nim Voni priyihali na chetvertij den pislya incidentu a na p yatij den jogo stan pochav strimko pogirshuvatisya 26 Protyagom nastupnih chotiroh dniv Slotin perenis bolisnu poslidovnist radiacijnih travm vklyuchayuchi silnu diareyu zmenshennya vidilennya sechi opuhli ruki eritemu veliki puhiri na rukah i peredplichchyah kishkovij paralich i gangrenu U nogo buli vnutrishni radiacijni opiki po vsomu tilu yaki odin medichnij ekspert opisav yak trivimirnij sonyachnij opik Do somogo dnya vin vzhe perezhivav periodi rozumovoyi plutanini U nogo posinili gubi i pomistili v kisnevu palatku Zreshtoyu vin perezhiv povnij rozpad tilesnih funkcij i vpav u komu 26 27 Slotin pomer ob 11 ranku 30 travnya v prisutnosti svoyih batkiv 28 Jogo pohovali na cvintari Shaarej Zedek u Vinnipezi 2 chervnya 1946 roku 3 Inshi travmi ta smert red Grejvs Klajn i Yang zalishilisya v likarni pislya smerti Slotina 29 U Grejvsa yakij stoyav najblizhche do Slotina takozh rozvinulasya gostra promeneva hvoroba vin buv gospitalizovanij na kilka tizhniv Vin vizhiv hocha zhiv iz hronichnimi nevrologichnimi problemami ta problemami zoru Yang takozh postrazhdav vid gostrogo radiacijnogo sindromu ale viduzhav Do 28 sichnya 1948 roku Grejvs Klajn i Perlman vimagali kompensaciyi za zbitki zavdani pid chas incidentu Grejvs zadovolniv svij pozov na sumu 3500 dolariv blizko 45 000 dolariv u 2023 roci z popravkoyu na inflyaciyu 30 Troye sposterigachiv zreshtoyu pomerli vid staniv yaki yak vidomo buli sprichineni radiaciyeyu serjoznij sercevij napad cherez dvadcyat rokiv u vici 55 rokiv 31 Cheslicki z gostrim miyeloyidnim lejkozom dev yatnadcyat rokiv potomu u vici 42 rokiv i Yanga z aplastichnoyu anemiyeyu ta bakterialnoyu infekciyeyu obolonki sercya cherez dvadcyat dev yat rokiv u vici 83 rokiv Deyaki zi smertej mogli buti naslidkom incidentu Luyis Hempelman doktor medichnih nauk konsultant Los Alamoskoyi naukovoyi laboratoriyi vvazhaye sho nemozhlivo vstanoviti prichinno naslidkovij zv yazok mizh incidentom i osoblivostyami smerti za takoyu malenkoyu vibirkoyu 21 Vin visloviv cyu dumku v zagalnodostupnomu zviti yakij mistiv osobistu medichnu informaciyu yaku vin ranishe vidmovivsya nadati Merion E Cheslicki na ostannih stadiyah jogo hvorobi Dozuvannya radiaciyi red nbsp Eskiz za dopomogoyu yakogo likari viznachali kilkist radiaciyi yakij zaznala kozhna osoba v kimnati pid chas ekskursiyi nbsp Malyunok za navedenim eskizom Dozi radiaciyi otrimani v cih dvoh avariyah tochno nevidomi Znachna chastina dozi bula sprichinena nejtronnim viprominyuvannyam yake ne moglo buti vimiryano dozimetrichnim obladnannyam togo chasu Nayavni bejdzhi z plivki personal pid chas avariyi ne nosiv a bejdzhiv yaki mali buti pidkladeni pid stoli na vipadok podibnih katastrof ne znajshli Znachki katastrofi vivisheni na stinah mistili deyaki korisni dani pro gamma viprominyuvannya 32 Poperednya ocinka zaluchenih doz bula zroblena v 1948 roci na osnovi desyatkiv pripushen deyaki z yakih teper vidomi yak nevirni Za vidsutnosti osobistih dozimetrichnih znachkiv avtori doslidzhennya pokladalisya na vimiryuvannya aktivaciyi natriyu v krovi ta sechi zhertv yak na osnovne dzherelo danih Cya aktivaciya bula b viklikana nejtronnim viprominyuvannyam ale voni peretvorili vsi dozi v ekvivalentni dozi gamma abo rentgenivskogo viprominyuvannya Voni prijshli do visnovku sho Daglyan i Slotin jmovirno otrimali dozi ekvivalentni 290 rems 2 9 Sv i 880 rems 8 8 Sv vidpovidno gamma promeniv Minimalna ta maksimalna ocinki kolivayutsya priblizno vid 50 do 200 cih znachen Avtori takozh rozrahuvali dozi ekvivalentni sumishi soft 80 rentgenivski ta gamma promeni kEV yaki na yihnyu dumku dayut bilsh realistichnu kartinu oprominennya nizh gamma ekvivalent U cij modeli ekvivalentni dozi rentgenivskogo viprominyuvannya buli nabagato vishimi ale buli b zoseredzheni v tkaninah zvernenih do dzherela todi yak gamma komponent pronikav u vse tilo Ekvivalentna doza Slotina bula ocinena v 1930 R rentgen rentgena z 114 R gamma viprominyuvannya todi yak ekvivalentna doza Daglyana bula ocinena v 480 R rentgena z 110 R gamma Spadshina red Pislya avariyi v Los Alamosi pripinilisya vsi praktichni roboti zi skladannya Podalshi viprobuvannya na kritichnist yader sho rozsheplyuyutsya provodilisya za dopomogoyu mashin z distancijnim keruvannyam takih yak seriya Godiva z operatorom yakij znahodivsya na bezpechnij vidstani shob zapobigti shkodi u razi avarij 33 Primitki red SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b v g d e zh i k l Zeilig Martin August September 1995 Louis Slotin and The Invisible Killer The Beaver 75 4 20 27 Arhiv originalu za 16 travnya 2008 Procitovano 28 kvitnya 2008 In memoriam Arthur John Allmand 1885 1951 Journal of the Chemical Society Faraday Transactions 47 X001 X003 1951 doi 10 1039 TF951470X001 Procitovano 19 grudnya 2007 Martin Zeilig August September 1995 Louis Slotin And The Invisible Killer The Manhattan Project Heritage Preservation Association Inc Arhiv originalu za 16 sichnya 2013 Procitovano 13 travnya 2012 a b science ca Profile Louis Slotin GCS Research Society 7 listopada 2007 Procitovano 21 listopada 2007 Earl Evans 1910 1999 University of Chicago Medical Center 5 zhovtnya 1999 Procitovano 20 grudnya 2007 a b Martin Brigitt December 1999 The Secret Life of Louis Slotin 1910 1946 Alumni Journal of the University of Manitoba 59 3 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2007 Procitovano 22 listopada 2007 Weber Bruce 10 kvitnya 2001 Theater Review A Scientist s Tragic Hubris Attains Critical Mass Onstage The New York Times Procitovano 12 listopada 2007 Shepherd Barr Kirsten Lustig Harry November December 2002 Science as Theater The Slip of the Screwdriver American Scientist 90 6 550 555 Bibcode 2002AmSci 90 550S doi 10 1511 2002 6 550 Durschmied Erik 2003 Unsung Heroes The Twentieth Century s Forgotten History Makers London Hodder amp Stoughton s 245 ISBN 0340825197 a b Sullivan Neil J 2016 The Prometheus Bomb The Manhattan Project and Government in the Dark Lincoln University of Nebraska Press s 16 17 ISBN 978 1612348902 Procitovano 30 listopada 2021 Morgan Karl Ziegler Peterson Ken M 1999 The Angry Genie One Man s Walk Through the Nuclear Age University of Oklahoma Press s 34 35 ISBN 978 0806131221 Procitovano 30 travnya 2012 Mettler Jr Fred A Voelz George L 16 travnya 2002 Major Radiation Exposure What to Expect and How to Respond New England Journal of Medicine 346 20 1554 1561 PMID 12015396 doi 10 1056 NEJMra000365 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 15 listopada 2012 Newtan Samuel Upton 2007 Nuclear War I and Other Major Nuclear Disasters of the 20th Century Bloomington Indiana AuthorHouse s 67 ISBN 978 1425985103 Hoffman Joseph G 26 travnya 1948 Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21 1946 Los Alamos Scientific Laboratory LA 687 Procitovano 30 travnya 2012 Sullivan 2016 Hoffman Joseph G 26 travnya 1948 Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21 1946 Los Alamos Scientific Laboratory LA 687 Procitovano 30 travnya 2012 Hoffman Joseph G 26 travnya 1948 Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21 1946 Los Alamos Scientific Laboratory LA 687 Procitovano 30 travnya 2012 Hoffman Joseph G 26 travnya 1948 Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21 1946 Los Alamos Scientific Laboratory LA 687 Procitovano 30 travnya 2012 a b Oak Ridge Propushenij abo porozhnij title dovidka There have been five studies done of the amount of radiation each person involved received in the accident these are the latest dated 1978 from a table in this reference Larry Calloway Nuclear Niavete Albuquerque Journal Pace Eric 31 grudnya 1998 R E Schreiber 88 Nuclear Bomb Physicist The New York Times Welsome Eileen 1999 The plutonium files New York Delacorte Press s 184 ISBN 0385314027 a b Four injured men out of hospital Louis Slotin radiation exposure 1948 on Newspapers com Albuquerque Journal 26 travnya 1946 s 4 Procitovano 3 kvitnya 2016 a b Wellerstein Alex 21 travnya 2016 The Demon Core and the Strange Death of Louis Slotin The New Yorker Procitovano 22 travnya 2014 Chris Austill red 1983 Decision Making in the Nuclear Age Weston Massachusetts Halcyon Press s 353 OCLC 9778139 Atomic injuries fatal to scientist Louis Slotin radiation 1948 on Newspapers com Albuquerque Journal 31 travnya 1946 s 1 Procitovano 3 kvitnya 2016 Atomic injuries fatal to scientist Louis Slotin radiation 1948 2 on Newspapers com Albuquerque Journal 31 travnya 1946 s 2 Procitovano 3 kvitnya 2016 Kline Graves amp Perlman seek compensation for radiation exposure 1948 on Newspapers com Albuquerque Journal 29 sichnya 1948 s 5 Procitovano 3 kvitnya 2016 Clifford T Honicker 19 listopada 1989 America s Radiation Victims The Hidden Files The New York Times Hoffman Joseph G 26 travnya 1948 Radiation Doses in the Pajarito Accident of May 21 1946 Los Alamos Scientific Laboratory LA 687 Procitovano 30 travnya 2012 Jungk Robert 1958 Brighter than a Thousand Suns New York Harcourt Brace s 302 ISBN 0156141507 OCLC 181321 Posilannya red Luyi P Slotin Asociaciya zberezhennya spadshini Manhettenskogo proektu Louis Slotin profil GCS Research Society Tayemne zhittya Luyisa Slotina Kanadske yaderne tovaristvo Luyis Slotin na sajti Find a Grave angl Dovidnik iz zapisiv Memorialnogo fondu Luyisa Slotina 1946 1962 rr u Doslidnickomu centri specialnih kolekcij Chikazkogo universitetu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Luyis Slotin amp oldid 40646661