Луїджі Факта (італ. Luigi Facta; 1 вересня 1861, Пінероло, П'ємонт — 5 листопада 1930, Пінероло, П'ємонт) — італійський політик і державний діяч, очолював кабінет міністрів Італії з 26 лютого 1922 по 31 жовтня 1922 року. Він був останнім головою Ради міністрів Італії до насильницького захоплення державної влади фашистами під керівництвом Беніто Муссоліні, в результаті так званого «Маршу на Рим».
| Луїджі Факта | |
|---|---|
| італ. Luigi Facta | |
| Ім'я при народженні | італ. Luigi Facta |
| Народився | 13 вересня 1861 або 16 листопада 1861 Пінероло, Провінція Турин, П'ємонт, Італія |
| Помер | 5 листопада 1930[…] Пінероло, Провінція Турин, П'ємонт, Італія |
| Країна | Королівство Італія |
| Діяльність | політик, журналіст |
| Alma mater | Туринський університет |
| Знання мов | італійська |
| Посада | Прем'єр-міністр Італійського королівства[d], minister of Interior of the Kingdom of Italyd, minister of Justice of the Kingdom of Italyd, міністр фінансів Королівства Італіїd, міністр фінансів Королівства Італіїd, minister of Reconstruction of the Lands Liberated From the Enemyd, сенатор Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd і член Палати депутатів Королівства Італіяd |
| Партія | Historical Rightd і Італійська ліберальна партія |
|
Кар'єра Редагувати
Луїджі Факта увійшов в політику в 1892 році як член ліберальної партії парламенту від Пінероло. Це депутатське крісло він займав протягом тридцяти років. Він працював майже безперервно протягом цього часу в різних коаліційних урядах, в різних кабінетах міністрів. З 1910 по 1914 рік і з 1919 по 1920 рік Факта виконував обов'язки міністра фінансів Італії.
З початком Першої світової війни Луїджі Факта активно ратував за нейтралітет Італії, але після того, як королівство вступило у війну, він змінив свою думку. Син Луїджі загинув під час бойових дій, і Факта, говорив, що він пишається тим, що його син приніс в жертву власне життя в ім'я своєї країни.
У лютому 1922 року, Факта був призначений прем'єр-міністром і сформував власний кабінет. Італію в той час потрясали хвилювання, ініційовані фашистами на чолі з Беніто Муссоліні. Коли чорносорочечники почали «Марш на Рим», король Віктор Емануїл III відмовив Луїджі Факта в підтримці, хоча італійська армія була готова придушити фашистський путч. Час було втрачено і при владі встав Муссоліні, що проголосив себе диктатором.
Факта не став відкрито виступати проти Муссоліні і тому став сенатором у 1924 році.
Помер Луїджі Факта 31 жовтня 1930 року в своєму рідному місті Пінероло.
Примітки Редагувати
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://storia.camera.it/deputato/luigi-facta-18610913