Лу́цій Ю́лій Юл (лат. Lucius Iulius Iullus, близько 435 до н. е. — після 397 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, дворазовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 401 та 397 років до н. е.
| Луцій Юлій Юл | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Lucius Iulius Iullus |
| Народився | близько 435 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | після 397 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | військовий трибун з консульською владою |
| Термін | 401 та 397 роки до н. е. |
| Рід | Юлії |
| Батько | Луцій Юлій Юл |
| Мати | невідомо |
Життєпис ред.
Походив з патриціанського роду Юліїв. Син Луція Юлія Юлла, консула 430 року до н. е.
У 401 році до н. е. його було обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Луцієм Валерієм Потітом, Цезоном Фабієм Амбустом, Манієм Емілієм Мамерціном, Гнеєм Корнелієм Коссом, Марком Фурієм Каміллом.
Вдруге його було обрано на цю посаду у 397 році до н. е. разом з Авлом Постумієм Альбіном Регілленом, Луцієм Фурієм Медулліном, Публієм Корнелієм Малугіненом, Луцієм Сергієм Фіденатом, Авлом Манлієм Вульсоном Капітоліном. Під час своєї каденції відмовився від примусового набору. Раазом з колегою Авлом Постумієм Альбіном Регілленом зібрав загін з добровольців і завдав поразки тарквінійцам. Разом з усією колегією достроково склав повноваження через виявлену похибку при обранні колегії військових трибунів з консульською владою. Подальша доля його не відома.
Джерела ред.
- Тит Лівій, Ab urbe condita. VI. 4. 7—11; 30. 2 (лат.)