Луцій Постумій Альбін (лат. Lucius Postumius Albinus); ? — 216 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, триразовий консул, 234, 229, 215 років до н. е.
| Луцій Постумій Альбін | |
|---|---|
| лат. L. Postumius A.f.A.n. Albinus | |
| Народився | невідомо Стародавній Рим |
| Помер | 216 до н. е. невідомо ·загибель у битві |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, державний та військовий діяч |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[d] |
| Посада | консул |
| Термін | 234, 229, 215 років до н.е. |
| Рід | Постумії |
| Батько | Авл Постумій Альбін |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Спурій Постумій Альбін і Lucius Postumius Tympanusd |
|
Життєпис ред.
Походив з патриціанського роду Постуміїв. Син Авла Постумія Альбіна, консула 242 року до н. е. Про молоді роки немає відомостей.
У 234 році до н. е. Луція Пстумія обрано консулом разом з Спурієм Карвілієм Максимом Ругою). З успіхом воював проти лігурів, проте не отримав від сенату право на тріумф.
У 233 або 228 році до н. е. обіймав посаду претора. У 229 році до н. е. його вдруге обрано консулом, цього разу разом з Гнеєм Фульвієм Центумалом. У цей час тривала війна проти Тевти, царя ілліриків. З потужним військом перебрався з Брундізія до Керкіри, де з'єднався зі своїм колегою по консульству. З успіхом діяв проти ілліриків на суходолі, захопивши Аполлонію, Епідамн, Іссу. Водночас домігся невтручання в Іллірійську війну Етолійського та Ахейського союзів.
Під час Другої Пунічної війни у 216 році до н. е. обрано претором. З 1-м легіоном рушає на північ Італії — до Цізальпійської Галлії, щоб посіяти невпевненість серед галлів, найманців Ганнібала. Луція Постумія втретє обрано консулом 215 року до н. е. Проте повноцінно не встиг вступити в керування легіонами, оскільки загинув у битві з галльським племенем бойїв у лісі Літані.
Примітки ред.
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
Джерела ред.
- Friedrich Münzer: Postumius 40). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XXII,1, Stuttgart 1953, Sp. 912—914 (нім.)