Луцій Корнелій Лентул Луп (200—126 рр. до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 156 року до н. е., дипломат, красномовець.
| Луцій Корнелій Лентул Луп | |
|---|---|
| лат. L. Cornelius Cn.f.L.n. Lupus | |
| Народився | 199 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | не пізніше 124 до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, Ancient Roman military personnel |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | цензор Стародавнього Риму, едил, давньоримський сенатор[d] і консул |
| Рід | Cornelii Lentuli |
| Батько | Гней Корнелій Лентул |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Гней Корнелій Лентул |
Життєпис ред.
Походив з патриціанського роду Корнелієв Лентулів. Син Гней Корнелія Лентула, консула 201 року до н. е.
У 163 році до н. е. був обраний курульним еділом, під час своєї каденції провів Мегалесійські ігри. У 162 році до н. е. увійшов до складу посольства, спрямованого до Греції й Азії для дослідження стану справ після втечі з Риму царевича Деметрія, а також для розв'язання суперечок азійських держав з галатами.
У 160 році до н. е. увійшов до колегії децемвірів священнодійств, у 159 році до н. е. став претором, на цій посаді надав послам Тібура слово у сенаті для захисту від звинувачень та спрямував їм відповідь сенату.
У 156 році до н. е. Луція Корнелія обрано консулом разом з Гаєм Марцієм Фігулом. Після цього був намісником провінції Іллірія, а по поверненню звідти потрапив під суд за вимагання.
Виступав проти війни з Карфагеном, вступав у суперечки з цього приводу з Катоном Старшим. У 147 році до н. е. Лентула було обрано цензором. У 140 році до н. е. від імені колегії децемвірів виступав проти будівництва водопроводу на Капітолій, але не переконав сенаторів. У 130 році до н. е. Луцій Корнелій був обраний принцепсом сенату.
З того часу про подальшу долю Луція Корнелія Лентула Лупа згадок немає.
Родина ред.
Діти:
- Гней Корнелій Лентул
Джерела ред.
- Karl-Ludwig Elvers, DNP, 3, 175, Cornelius I 51, Band 3, Metzler Stuttgart 1997, ISBN 3-476-01473-8, Sp. (нім.)
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3