Луцій Емілій Павло (лат. Lucius Aemilius Paullus) — давньоримський політик та воєначальник. Двічі був консулом: у 219 та 216 рр. до н. е.
| Луцій Емілій Павло | |
|---|---|
| лат. L. Aemilius M.f.M.n. Paullus | |
| Народився | не пізніше 250 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 2 серпня 216 до н. е. або 216 до н. е. Канни, Барлетта, Апулія, Італія ·загиблий у бою |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, Ancient Roman military personnel, давньоримський жрець |
| Знання мов | латина |
| Учасник | Битва при Каннах 216 р. до н. е. |
| Суспільний стан | патрицій і шляхтич[d] |
| Посада | давньоримський сенатор[d], консул, консул, Понтифік і легат |
| Рід | Aemilii Paullid |
| Батько | Марк Емілій Павло |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Луцій Емілій Павло Македонський, Емілія Павла і Marcus Livius Drususd |
| Нагороди | |
|
Біографія Редагувати
Вперше обрано консулом у 219 р. до н. е., разом з Марком Лівієм Салінатором. Того ж року брав участь у другій Ілірійській війні, переміг Деметрія Фарського, який був змушений тікати до македонського царя Філіппа V. Після повернення до Риму нагороджено тріумфом. Згодом його, разом з другим консулом, звинуватили у несправедливому розподілі трофеїв, але потім виправдали.
За часів Другої Пунічної війни вдруге обрано консулом разом з Гаєм Терренцієм Варроном. Вони обидва командували римською армією у битві при Каннах 216 р. до н. е. Всупереч порадам Павла Варрон вирішив залучивши всі наявні сили дати бій, в якому римляни зазнали нищівної поразки. У цій битві Луцій Емілій Павел загинув, у той час як Варрон врятувався.
Луцій Емілій Павло був батьком Луція Емілія Павла Македонського та Емілії Терції, майбутньої дружини Сципіона Африканського.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3