Павло Борисович Луспекаєв (Павло Богдасарович Луспекян) (20 квітня 1927, Луганськ, СРСР — 17 квітня 1970, Москва) — радянський актор театру та кіно. Заслужений артист РРФСР (1965). Лауреат Державної премії Росії (1997, за роль у стрічці «Біле сонце пустелі», посмертно).
| Павло Луспекаєв | |
|---|---|
| рос. Павел Луспекаев | |
| | |
| Ім'я при народженні | Павло Борисович Луспекаєв |
| Народився | 20 квітня 1927 Луганськ, СРСР |
| Помер | 17 квітня 1970 (42 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Північний цвинтар |
| Громадянство | СРСР |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна |
| Роки діяльності | з 1956 |
| IMDb | ID 0527226 |
| Нагороди та премії | |
| Заслужений артист РРФСР (1965), Державна премія Росії (1997) | |
| | |
| Павло Луспекаєв у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Брав участь у Другій світовій війні. Закінчив Вище театральне училище ім. М. С. Щепкіна (1950). Працював у театрах Тбілісі, Києва, Ленінграда.
Початком 1940-го поступив в Луганське ремісниче училище, разом з ним 1941 евакуювався в Киргизстан, під Фрунзе, працював слюсарем. 1943 пішов добровольцем на фронт, опинився в партизанському загоні, брав участь у бойових операціях у розвідгрупі. В одному з боїв важко поранений в руку, розтрощило ліктьовий суглоб. В Саратовському військовому госпіталі не дозволив хірургу ампутувати руку.
Після одужання призначений в штаб партизанського руху 3-го Українського фронту. 1944 року демобілізувався з армії, переїхав до Ворошиловграда.
1946 поступив до Вищого театрального училища імені М. С. Щепкіна. Знімався у кіно з 1955 р. (фільми: «Республіка ШКІД», «Біле сонце пустелі» та ін.). Грав начальника штабу в українській стрічці «Блакитна стріла» (1958).
Фільмографія ред.
- «Таємниця двох океанів» (1956)
- «Блакитна стріла» (1958)
- «Езоп» (1960)
- «Балтійське небо» (1960)
- «Іду на грозу» (1965)
- «Ніс» (1965)
- «Три товстуни» (1966)
- «Республіка ШКІД» (1966)
- «Подія, яку ніхто не помітив» (1967)
- «Рокіровка в довший бік» (1969)
- «Завтра, третього квітня...» (1969)
- «Зелені ланцюжки» (1970)
- «Біле сонце пустелі» (1970)
- «Така довга, довга дорога...» (1972) та ін.
Література ред.
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.244;
- Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962—1980. М., 1998. — С.378—388;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.443;
- Раззаков Ф. Популярная Энциклопедия звезд. М., 2000. — С.318—323;
- Раззаков Ф. Досьє на звезд: Наши любимые фильмы. М, 2001. — СІ29—220;
- Сто найвидатніших українців М.; К., 2001. — С.561-564.
Посилання ред.
- Фільмографія на kino-teatr.ru [ 10 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)