Лувр Абу-Дабі — художній музей в Абу-Дабі, відкритий у 2017 році.
Лувр Абу-Дабі | |
---|---|
ﻟﻮﻓﺮ ﺃﺑﻮﻇﺒﻲ | |
Відкриття музею Лувр Абу-Дабі. | |
24°31′58″ пн. ш. 54°24′00″ сх. д. / 24.53300000002777992° пн. ш. 54.40001000002777686859° сх. д.Координати: 24°31′58″ пн. ш. 54°24′00″ сх. д. / 24.53300000002777992° пн. ш. 54.40001000002777686859° сх. д. | |
Тип | художня галерея і пам'ятка |
Країна | ОАЕ |
Розташування | Остров Саадіят, Абу-Дабі, ОАЕ |
Архітектор | Жан Нувель |
Засновано | 2017 |
Відкрито | 8 листопада 2017 |
Оператор | Франція |
Директор | Мануель Рабате |
Сайт | louvreabudhabi.ae |
| |
Лувр Абу-Дабі у Вікісховищі |
До колекції Лувру Абу-Дабі увійдуть експонати різних епох і цивілізацій, у тому числі картини Пікассо, Гогена, Мане, Магрітта, Белліні.
Місце розташування Редагувати
Будівля музею розташована на острові Саадіят. На острові також розмістяться філія музею Соломона Гуггенхайма і Національний історичний музей шейха Заїда.
Архітектура Редагувати
У будівлі Лувру Абу-Дабі багато водних каналів і великий скляний купол. Це дозволить створити у відвідувачів відчуття, що музей знаходиться як би просто неба у відкритому морі. Площа будівлі складе приблизно 24 000 м².
Будівництво музею Редагувати
Архітектором Лувру Абу-Дабі є Жан Нувель. Рішення про створення музею було прийняте в 2007 році. Будівництво почалося 26 травня 2009 року, на урочистій церемонії були присутніми президент Франції Жак Ширак і Мухаммад ібн Зайд аль-Нахайян, спадковий принц емірату Абу-Дабі.
Спочатку передбачалося, що Лувр Абу-Дабі відкриється в 2012 році. У січні 2012 року було оголошено, що музей відкриється в 2015 році. Пізніше дату відкриття було перенесено на 2016 рік. У 2016 році влади Абу-Дабі призначили директором музею француза Мануеля Рабате і оголосили, що музей відкриється у 2017 році. За станом на січень 2017 року на офіційному сайті Лувру Абу-Дабі вказано, що музей відкриється в 2017 році.
Колекція Редагувати
Музей покаже експонати з Лувра, Центра Жоржа Помпіду, Версаля. У 2014 році було оголошено, що Лувр Абу-Дабі орендує у французьких музеїв «Прекрасну Ферроньєру» Леонардо да Вінчі, роботи Матісса, автопортрет Ван Гога, «Наполеон на перевалі Сен-Бернар» Жака-Луї Давіда, «Вокзал Сен-Лазар» Клода Моне.
Вартість Редагувати
Вартість будівництва будівлі Лувру Абу-Дабі оцінюють в 83-107 млн євро. Крім того, 525 мільйонів доларів ОАЕ було виплачено за використання назви Лувр; ще 747 млн доларів буде виплачено за оренду витворів мистецтва, спеціальні виставки і поради щодо управління.
Критика Редагувати
Рішення про будівництво Лувру Абу-Дабі і передачі йому картин з колекцій французьких музеїв викликало критику серед деяких діячів мистецтва Франції. 4700 експертів по музеях, археологів і істориків мистецтва підписали петицію, в якій заявлено, що «[французькі] музеї не продаються».
Також висловлювалися звинувачення в експлуатації робітників, що будують музей. Наприклад, газета The Guardian назвала умови роботи будівельників «сучасним рабством».
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- ↑ . Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 10 травня 2017.
- . Стрічка.ру. 5 березня 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 18 листопада 2016.
- ↑ . РІА-новини. 16 квітня 2013. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 18 листопада 2016.
- . РІА-новини. 10 січня 2013. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
- ↑ . New York Times. 7 березня 2007. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 18 листопада 2016.
- Vogel, Carol (26 травня 2009). . New York Times. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 2016-11-181.
- SARA HAMDAN (26 вересня 2012). . nytimes (The New York Times Company). Архів r=0 оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 18 листопада 2016.
- . The National (Abu Dhabi). 4 жовтня 2015. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 18 листопада 2016.
- . The National (Abu Dhabi). 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
- . Gulf Business. 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
- . Російська газета. 3 квітня 2008. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
- Nick Leech (12 жовтня 2014). . thenational. ae. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
- Anna Seaman (12 жовтня 2014). . thenational.ae. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
- Van Gelder, Lawrence (9 січня 2007). . New York Times. Архів r=1&ref=arts&oref=slogin оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 18 листопада 2016.
- Astier, Henri (7 березня 2007). . BBC News. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано accessdate=2016-11-19.
- Carrick, Glenn and David Batty. «In Abu Dhabi, they call it Happiness Island. But for the migrant workers, it is a place of misery» [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.], The Guardian, 21 December 2013, accessed 30 June 2014; Batty, David. «Conditions for Abu Dhabi's migrant workers 'shame the west'» [ 10 травня 2017 у Wayback Machine.], The Guardian, 21 December 2013, accessed 30 June 2014; Batty, David. «Campaigners criticise UAE for failing to tackle exploitation of migrant workers» [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.], The Guardian, 22 December 2013, accessed 30 June 2014
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лувр Абу-Дабі
- Офіційний сайт Лувра Абу-Дабі [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Стаття на сайті РИА-Новости [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Статья в Российской газете [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Статья в The New York Times [ 9 листопада 2017 у Wayback Machine.]