Лорд — у середньовічній Англії — феодальний землевласник (лендлорд або поміщик), згодом — збірний спадковий титул англійського дворянства (герцоги, маркізи, графи, барони, віконти).
Етимологія Редагувати
Англійське слово «lord» (давніші форми lorde, lourde) походить від давньоанглійського hlāford < hlāfweard, яке утворене зі слів hlāf («хліб») і weard («хоронитель», «сторож»). Первісне значення — «хоронитель хліба», «наглядач хлібних комор», надалі його стали уживати у тому ж смислі, що й латинське dominus («пан», «владика»). Слово «lady» («леді») того ж походження.
Історія Редагувати
Надавався перам королівства, які утворювали палату лордів британського парламенту. З 19 століття титул лорда надається також громадським діячам, видатним науковцям, письменникам, музикантам тощо.
Від слова лорд також походить:
- Палата лордів — House of Lords, the Lords
- Лорд-канцлер — Lord Chancellor
- Лорд-мер — Lord Mayor
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
- ↑ lord. Архів оригіналу за 23 липня 2015.
- Українсько-український тлумачний електронний словник англійських запозичень (англізмів). Автор словника — випускник кафедри прикладної лінгвістики НУ «Львівська політехніка» [ 18 лютого 2007 у Wayback Machine.] Хохліч Андрій Анатолійович.
Посилання Редагувати
- Лорд [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.