? ЛопатеперіЧас існування: пізній силур–наш час, 425 - 0 млн років тому | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латимерія коморська (Latimeria chalumnae) | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
Підгрупи | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Лопатепері (Sarcopterygii) — група (в ранзі класу або підкласу) хребетних надкласу хоанових (Choanata).
Наукова назва утворена від грец. σαρξ («м'ясо», «плоть») + πτερυξ («плавець»).
Філогенія Редагувати
Лопатеперих традиційно розглядали як підклас класу Кісткові риби (Osteichthyes), що складається з целекантових (Coelacanthimorpha) та дводишних (Dipnoi). У таксономії (і відповідно, в номенклатурі) групу лопатеперих протиставляли іншим «кістковим рибам» — променеперим (Actinopterygii).
Сучасна таксономія, яка дотримується засад кладистики, у тому числі принципу монофілії, визначає лопатеперих як самостійну кладу хребетних, яка включає тетрапод (Tetrapoda), тобто типових наземних хребетних. Ця монофілетична група (клада) отримала назву хоанових (Choanata). Інколи в описах систематики хребетних таксон «хоанових» замінюють розширеним розумінням таксона Чотириногих (тобто Tetrapoda) і розглядають лопатеперих як вихідну групу всіх чотириногих (наземних) хребетних. Ця широка трактовка виходить з того, що плавці лопастеперих риб за своєю будовою настільки схожі з кінцівками чотириногих, що ці «риби» (ще від девонського періоду) вважаються їхніми прямими пращурами.
| Sarcopterygii |
| |||||||||||||||
Докладно природна історія сучасних кистеперих описана у статті про целакантів.
Систематика Редагувати
Систематика лопатеперих за Nelson et al. (2016):
- Підклас Лопатепері (Sarcopterygii)
- Інфраклас Actinistia
- †Інфраклас Onychodontida
- †Ряд Onychodontiformes
- Інфраклас Dipnomorpha
- †Надряд Porolepimorpha
- †Ряд Porolepiformes
- Надряд Дводишні (Dipnoi)
- †Ряд Diabolepidiformes
- †Ряд Dipnorhynchiformes
- †Ряд Dipteriformes
- †Ряд Ctenodontiformes
- Ряд Рогозубоподібні (Ceratodontiformes)
- †Надряд Porolepimorpha
- †Інфраклас Rhizodontida
- †Ряд Rhizodontiformes
- †Інфраклас Osteolepidida
- †Ряд Osteolepiformes
- †Інфраклас Elpistostegalia
- †Ряд Elpistostegaliformes
- Інфраклас Чотириногі (Tetrapoda)
Поширення Редагувати
Лопатепері були доволі різноманітною групою у палеозойських (і частково пізніших) фаунах, як морських, так і прісноводних, проте за чисельністю ніколи не були в домінуючих групах тварин. Сучасне поширення обмежене переважно субтропічними районами південної півкулі (Африка, Австралія, Південна Америка). Сучасні дводишні поширені виключно у внутрішніх континентальних водоймах, натомість кистепері відомі лише з прибережних відносно глибоководних ділянок Індійського океану (біля Африки та Південно-Східної Азії).
Наукове значення Редагувати
Лопатепері є ключовою групою в еволюції наземних хребетних, і дослідження їхніх морфологічних особливостей дозволило сформулювати низку гіпотез щодо формування групи тетрапод та закономірностей освоєння хребетними суходолу, у тому числі формування наземних органів чуття (зокрема, середнього вуха), членистих кінцівок, легеневого дихання тощо.
Морфологічні особливості Редагувати
Клас об'єднує постійноводних хребетних (рибоподібних), що зберігають низку ознак, архаїчних для щелепноротих загалом. У них, зокрема, є пружна хорда, що оточена сполучнотканинною оболонкою. Тіла хребців присутні лише у хвостовому стеблі, в інших частинах осьового скелету є лише парні верхні дуги. Хвіст у лопатеперих — гетероцеркальний (у викопних форм) або дифіцеркальний (у сучасних видів). У кишечнику зберігся спіральний клапан, є клоака, в яку відкриваються кишка, протоки нирок та гонад; серце з розвиненим артеріальним конусом.
Особливістю лопатеперих є будова парних кінцівок та дихальної системи. Опорні лопаті грудних та черевних плавців — довгі та рухомі, їх внутрішній скелет складається з довгих кісток і по суті є бісеріальним. Як вирости черевної сторони стравоходу розвинуті 1–2 комірчасті міхурі, що виконують функцію дихання. Повітроводний шлях формується завдяки появі внутрішніх ніздрів — хоан, через які повітря поступає з ніздрів у ротову порожнину. Відбувається формування окремого легеневого кола кровообігу та відповідний поділ передсердя на два відділи. Череп — амфі- або аутостилічний. Тіло вкрите космоїдними або (вторинно) кістковими лусками.
Примітки Редагувати
- Zhao, W.; Zhang, X.; Jia, G.; Shen, Y.; Zhu, M. (2021). . Science China Earth Sciences 64: 1784–1797. doi:10.1007/s11430-020-9794-8. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. . John Wiley & Sons, 2016, pp. 102-111 ISBN 978-1-118-34233-6
Література Редагувати
- Загороднюк І., Головачов О. Кладогенез хордових тварин (Chordozoa). Частина 1. Поняття та ознаки типу, взаємини з іншими групами // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — Випуск 16. — С. 5–21. [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Кэрролл Р. Классификация позвоночных (Приложение) / Кэрролл Р. Палеонтология и эволюция позвоночных. — (Перевод с англ.). — Москва: Мир, 1993. — 3. — С. 169—233.
- Маркевич О. П., Татарко К. I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — С. 1–412.
- Расс Т. С., Макушок В. М. Подкласс Лопастеперые рыбы (Sarcopterigii) // Жизнь животных. — М.: Просвещение, 1971. — Том 4, часть 1 (Рыбы). — С. 84—99.
- Nelson J. S. Fishes of the world. (Third edition). — N.Y.: John Wiley & Sons, 1994. — P. 1–600.
- Matana_and_Jes Sarcopterygii / Tree of life [ 9 травня 2010 у Wayback Machine.]