Володимир Степанович Лихотворик (1906–) — полковник (Радянської Армії), учасник (Німецько-радянської війни), (Герой Радянського Союзу) (1945).
Лихотворик Володимир Степанович | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | (6 березня) 1906 с. (Залізня), Житомирський район, Житомирська область | |||||||||||
Смерть | (22 грудня) 1998 (92 роки) м. (Ірпінь) | |||||||||||
Країна | СРСР | |||||||||||
Приналежність | (українець) | |||||||||||
(Рід військ) | (піхота) | |||||||||||
Роки служби | 1928—1954 | |||||||||||
Звання | полковник | |||||||||||
Війни / битви | (Конфлікт на КСЗ) (Німецько-радянська війна) | |||||||||||
Нагороди | |
Біографія
Володимир Лихотворик народився (6 березня) 1906 року в селі (Залізня) (нині — Житомирський район Житомирської області України). Закінчив сім класів школи. У 1920 році переїхав до (Бійська), де працював на (лісопильні). У 1928 році Лихотворик був призваний на службу в (Робітничо-селянську Червону Армію). Брав участь у (конфлікті на КСЗ). У (1931 році) він закінчив курси при Вищій прикордонній школі, в 1939 році — курси при (Харківському прикордонному училищі НКВС СРСР). Із серпня (1941 року) — на фронтах Великої Вітчизняної війни.
До січня 1945 року полковник Володимир Лихотворик командував 1079-м стрілецьким полком (69-ї армії) (1-го Білоруського фронту). Відзначився під час визволення Польщі. 14 січня 1945 року полк Лихотворика прорвав німецьку оборону з плацдарму на західному березі (Вісли). (28 січня) 1945 року під час боїв за (Познань) Лихотворик, обійшовши ворожі позиції, захопив 2 форти і 15 міських кварталів. 2 лютого 1945 року полк Лихотворика переправився через (Варту) і захопив плацдарм на її західному березі, з якого потім дивізія почала наступ до Одеру.
Указом Президії (Верховної Ради СРСР) від 24 березня 1945 року за «вміле командування полком, зразкове виконання завдань командування і виявлені мужність і героїзм у боях із німецькими загарбниками» полковник Володимир Лихотворик відзначений званням (Героя Радянського Союзу) з врученням (ордена Леніна) і (медалі «Золота Зірка») за номером 5774.
Після війни Лихотворик і далі служив у Радянській армії. У 1948 році він закінчив курси «Постріл». У 1954 році Лихотворика звільнено в запас. Проживав в (Ірпені). Помер (22 грудня) 1998 року.
Почесний громадянин Ірпеня. Нагороджений також трьома (орденами Червоного Прапора), орденами (Суворова) 3-го ступеня, (Олександра Невського), (Вітчизняної війни) 1-го ступеня, (Червоної Зірки), низкою медалей.
Примітки
- Лихотворик Володимир Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии (И. Н. Шкадов). — М. : (Воениздат), 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в (РКП) 87-95382.
- Боевая слава Алтая. — Барнаул: Алтайское кн. изд., 1978. (рос.)
- Герои Отечества. — Москва, 2004. (рос.)
- Герои Советского Союза — казахстанцы. Книга 1. Алма-Ата, 1968.
- Золоті Зірки Полісся. 3-є вид., Київ, 1985.
- Пашков А. М. Бессмертные подвиги. Южно-Сахалинск, 1978.
- Томилин А. И. Город Советская Гавань и его люди. Хабаровск, 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет