Лисівці́ — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, в центрі району. До 2020 центр сільради.
| село Лисівці | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський |
| Громада | Товстенська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060370110086434 |
| Облікова картка | Лисівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1418 |
| Населення | 1 943 |
| Територія | 19.790 км² |
| Густота населення | 98.18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48631 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д.Координати: 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. |
| Водойми | Серет, струмок Біла Криниця |
| Відстань до районного центру | 27 км |
| Найближча залізнична станція | Товсте |
| Відстань до залізничної станції | 7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48631, с.Лисівці |
| Карта | |
Лисівці | |
Лисівці | |
| Мапа | |
| Лисівці у Вікісховищі |
Населення — 1943 особи (2001).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.
Географія Редагувати
Селом тече струмок Біла Криниця.
Історія Редагувати
Поблизу Лисівців виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.
Знайдено два срібних динарії імператорів Адріана і Марка Аврелія (161—180). Давньоруське поселення виявлене випадково під час земляних робіт. Також є давньоруський могильник із підплитовими похованнями.
Перша писемна згадка — 1418.
Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1565—1566 років власником села був шляхтич Миколай Язловецький-Монастирський, у селі була православна церква.
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства.
Релігія Редагувати
- церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1911, кам'яна; збережена ікона Покрови Пречистої Діви Марії 17 ст.);
- капличка з «фігурою» Матері Божої з рельєфами св. Іоана й Антонія (1990),
- руїни костьолу Пресвятого Серця Господа Ісуса (1887).
Пам'ятки Редагувати
На околиці Лисівців споруджено 2 братські могили воїнів РА, які загинули в боях за село під час німецько-радянської війни (1966). У селі похований радянський воїн Василь Петрович Клименко, який 11 квітня 1944 р. загинув у боротьбі проти гітлерівців за визволення села. На могилі встановлений пам'ятник — прямокутний обеліск, у нижній частині якого меморіальна дошка у вигляді прапора. На ній напис. Вище — фото воїна.
Також є пам'ятники полеглим ІІ світовій війні воїнам-односельцям та І. Франку (обидва — 1967), могила поручника УГА К. Утриска, встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1992), від природних стихій (1929), насипана символічна могила УСС (1991).
Соціальна сфера Редагувати
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей, торговельні заклади.
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Конет Іван Михайлович (* 1951) — доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член АНВШ України.
- Михайло Николайчук — художник
- Петро Пастух (1908—1941) — священник УГКЦ, жертва радянських репресій, слуга Божий.
- Євген Храпливий — доктор економічних наук
- Зіновій Храпливий — вчений у галузі фізики
- Юрчишин Ганна Степанівна (нар. 1941) — депутат Верховної Ради УРСР у 1975—1990 роках (9-го, 10-го та 11-го скликання), Герой соціалістичної праці.
Проживали, перебували Редагувати
- Микола Бойчук — заможний селянин, посол Галицького сейму 3-го скликання.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012.— С. 142. ISSN 0130-5247
- Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 19
- . Тернопільщина (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 121.
Література Редагувати
- Бігус М., Дубецький І., Олійник В. Лисівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 363. — ISBN 966-528-199-2.