Федір Олександрович Леш (1840–1903) — лікар, бактеріолог, паразитолог, терапевт. Професор Київського університету. Уперше у світі описав збудника амебіазу.
| Федір Олександрович Леш | |
|---|---|
| рос. Фёдор Александрович Лёш | |
| | |
| Народився | 1840 Російська імперія |
| Помер | 1903 Київ, Російська імперія |
| Місце проживання | Російська імперія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Петербурзька медико-хірургічна академія |
| Галузь | паразитологія, зоологія |
| Заклад | Київський університет Святого Володимира |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Відомий завдяки: | відкриття збудника амебіазу |
Біографія Редагувати
Народився в сім'ї успішного аптекаря німецького походження. Мав брата Олександра. Закінчив Медико-хірургічну академію 1863 року. У 1866 році захистив докторську дисертацію на тему тромбоемболії та інфаркту легеневої артерії. 1871 року обраний доцентом, працював під керівництвом Едуарда Ейхвальда[ru]. З 1872 року читав курс діагностики на Жіночих лікарських курсах, працював терапевтом у Миколаївському військовому шпиталі. З 1885 року — професор, завідувач кафедри лікарської діагностики медичного факультету Київського університету. У 1897 році вийшов на пенсію.
Був одним з ініціаторів та керівників створення в 1895 році при Товаристві київських лікарів хіміко-мікроскопічного кабінету.
Наукові дослідження Редагувати
Досліджував мікроорганізмів у фекаліях пацієнтів. Опублікував більше 20 наукових статей з мікробіології та загальної патології.
У 1873 році Федір Леш уперше у світі виявив у випорожненнях хворих із тривалим проносом амебу Entamoeba histolytica, надав перший морфологічний опис вегетативної стадії амеби з фагоцитованими еритроцитами (еритрофаг), докладно описав патологоанатомічні зміни кишечника при амебіазі. Для доказу патогенної ролі амеби він провів експериментальне зараження собак, описав розвиток у них клінічних проявів амебіазу і знайшов у випорожненнях паразитів, за будовою і типом руху аналогічних амебам, виділених ним від хворого. У 1875 році було надруковано його статтю про це. На той час збудники дизентерії не були відомі, а більшість лікарів вважали кишкові захворювання незаразними, тому відкриття мало велике значення у профілактиці і лікуванні амебіазу і колітів.
Також Леш детально вивчав Balantidium coli, Giardia lamblia і Blastocystis hominis, брав участь у мікробіологічних дослідженнях та лікуванні холери.
У 1893 році Федір Леш разом із професором Володимиром Підвисоцьким брав участь в експерименті на собі студента Данила Заболотного з дослідження оральної протихолерної вакцини.
Садиба Леша в Києві була відносно скромною порівняно з іншими лікарями, її вартість у 1890-х роках оцінювалася в 4 тисячі рублів
Наукові праці Редагувати
- Lösch, F. (1875). Massenhafte Entwickelung von Amöben im Dickdarm. Virchow's Archiv 65: 196–211.
- Loesch, F. M. (1875). Entw. Amoeben im Dickdarm. Arch. f. Path,. Anat 198.
- Lösch, F. (1881). Über die nach Einwirkung abnormer Reize in der Magenschleimhaut eintretenden pathologisch-anatomischen Veränderungen. Allg. Wien. med. Ztg. 50/52.
Вшанування пам'яті Редагувати
У 1975 році у Мексиці відбулася міжнародна конференція з паразитології, присвячена сторіччю відкриття Федора Леша.
Примітки Редагувати
- Г. М. Г. Леш, Александр Александрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Леш, Александр Александрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- У подальшому номенклатурну мікробіологічну назву, яка використовується й сьогодні, цій амебі дав у 1903 році Фріц Шаудін.
- Lösch, F. (1875). Massenhafte Entwickelung von Amöben im Dickdarm. Virchow's Archiv 65: 196–211.
- К. К. Васильев, В. И. Бородулин. Материалы для биографии лидера терапевтической науки Украины Ф.Г. Яновского (1860—1928) // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. — 2019. — Вип. 1. — С. 63-73.(рос.)
Джерела Редагувати
- Скороходов Л. Я. Материалы по истории медицинской микробиологии в дореволюционной России, М., 1948, стр. 135–161.
- Massive development of amebas in the large intestine. Fedor Aleksandrovich Lesh (Lösch). Am J Trop Med Hyg. 1975 May;24(3):383-92.[недоступне посилання]
- М. В. Лавдовская, А. Я. Лысенко, Т. И. Авдюхина, Ю. П. Горбунова. Амебиаз. Учебное пособие, Москва 1998 г. [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001). Кишечная амеба. Легенди і бувальщина київської медицини. Київ: Століття. с. 121. с. 304.