Леткість (рос. летучесть; англ. volatility; нім. Flüchtigkeit f) – термодинамічна величина, яка використовується для опису властивостей реальних газових сумішей. Вона дозволяє застосовувати рівняння, які відображають залежність хімічного потенціалу ідеального газу від температури, тиску і складу системи до компонента газової суміші, якщо в цих рівняннях замінити парціальний тиск на леткість. Тобто леткість – це «виправлена» пружність насиченої пари («виправлений» парціальний тиск) компонентів ідеальних газових сумішей. Від підстановки Л. в рівняння ідеальних газів або розчинів вони стають придатними для опису властивостей реальних вуглеводневих газів або розчинів. Для ідеального однокомпонентного газу леткість f дорівнює тиску р, для суміші ідеальних газів – парціальному тиску рі компонента, тобто fі = уірі, де уі – молярна частка і-го компонента в газовій суміші. Приблизно леткість f дорівнює добутку коефіцієнта стисливості z на тиск пари суміші р, тобто . За рівності фазових тисків і температур хімічні потенціали компонентів рівні леткості компонентів у фазах. Відношення леткості компонентів у паровій фазі fіг (аналогічно в рідинній фазі fір) до уір (аналогічно до хір, де хі – молярна частка і-го компонента в рідинній фазі) називається коефіцієнтом леткості компонента і в паровій фазі (аналогічно в рідинній фазі), тобто і, а відношення fір до xі fipo – коефіцієнтом активності, тобто, де fipo – леткість чистого компонента за температури суміші.
Леткість - здатність речовини, твердої або рідкої, легко випаровуватись, пов’язана з низькою точкою кипіння та високим тиском пари при даній температурі (найчастіше при нормальній).
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0