Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лестер Френк Ворд (Уорд, англ. Lester Frank Ward) (18 червня 1841, Джолієт — 18 квітня 1913, Вашингтон) — американський ботанік, палеонтолог і соціолог. Він був засновником психологічного еволюціонізму та психологізму в соціології США, першим президентом Американського соціологічного товариства (1906-1907). Наукову діяльність починав як геолог, палеонтолог, був одним з засновників палеоботаніки.
| Лестер Френк Ворд | |
|---|---|
| Lester Frank Ward | |
 | |
| Народився | 18 червня 1841 Джолієт, Іллінойс |
| Помер | 18 квітня 1913 (71 рік) Вашингтон, округ Колумбія |
| Місце проживання | Провіденс, Род-Айленд; Вашингтон, округ Колумбія |
| Країна |  США |
| Національність | американець |
| Діяльність | геолог, соціолог, ботанік, письменник, палеонтолог |
| Alma mater | Колумбійський коледж |
| Галузь | ботаніка, палеонтологія, соціологія |
| Заклад | Геологічна служба США, Браунський університет |
| Посада | геолог, палеонтолог; професор, керівник кафедри соціології |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | бакалавр права, магістр мистецтв |
| Відомий завдяки: | палеоботаніці, соціології, впровадження соціології як наукової дисципліни у США |
| Батько | Юстус Ворд (англ. Justus Ward) |
| Мати | Сайленс Рольф Ворд (англ. Silence Rolph Ward) |
| У шлюбі з | Елізабет Керолайн Воут (Бот) (англ. Elizabeth Carolyn Vought (Bought)) |
 Лестер Френк Ворд у Вікісховищі | |
Фахівці справедливо відносять його до класиків соціології, засновників цієї науки в США, ставлять його ім'я поряд із О. Контом і Г. Спенсером. Ворд був піонером у впровадженні програм по соціології до вищої освіти США. Його переконання в тому, що суспільство можна науково контролювати, стало особливо привабливим для інтелектуалів під час так званої «ери прогресивізму» (1901-1914).
Біографічні відомості
Народився майбутній учений 18 червня 1841 р. у м. Джолієт, штат Іллінойс, у сім'ї фермера. Він був наймолодшим з 10 дітей.
У 1869 р. закінчив Колумбійський коледж (пізніше — Університет Джорджа Вашингтона), отримавши ступінь бакалавра мистецтв. У 1871 р. він отримав ступінь бакалавра права та був прийнятий до колегії адвокатів Верховного суду округу Колумбія. У 1873 р. став магістром мистецтв.
У 1883 році він почав працювати геологом у Геологічній службі США, у 1892-1906 рр. працював у цій же організації на посаді палеонтолога. Протягом 1880-1890-х рр. Ворд написав 6 монографій і близько 150 статей з палеоботаніки та класифікації американської флори.
Відчувши інтерес до соціальної сфери, до проблем соціального реформування, він почав вивчати праці О. Конта та Г. Спенсера. Результатом його 12-річних досліджень суспільних відносин стало видання в 1883 р. двотомної «Динамічної соціології» (англ. Dynamic Sociology). Це була перша в США публікація, в назві якої було використано слово «соціологія», а її автор запропонував першу оригінальну («американську») систему соціологічного знання. Подальшого розвитку ідеї вченого отримали в таких його працях, як «Психічні фактори цивілізації» (англ. The Psycic Factors of Civilization, 1893), «Нариси соціології» (англ. Outlines of Sociology, 1898), «Чиста соціологія. Трактат про походження і спонтанний розвиток суспільства» (англ. Pure Sociology. A Treatise on the Origin and Spontaneous Development of Society, 1903), «Прикладна соціологія. Трактат про свідоме поліпшення суспільства суспільством» (англ. Applied Sociology. A Treatise on the Conscious Improvement of Society by Society, 1906) та ін.
Л. Ворд першим із американських учених був обраний у 1903 р. на посаду президента в Парижі. В 1905 р. він став одним із ініціаторів створення Американського соціологічного товариства, в 1906 р. був обраний першим президентом цієї організації. Тільки після цього він вирішив присвятити себе повністю соціологічній професії. Цього ж року вчений пішов у відставку з геологічної служби та у віці 65 років зайняв посаду професора в Браунському університеті, очолив кафедру соціології, де викладав до кінця свого життя. Тут Ворд у співавторстві з Д. Ділі опублікував знаменитий «Підручник з соціології» (англ. A Text-Book of Sociology). В останні роки свого життя вчений працював над книгою «Відблиски Космосу» (англ. Glimpses of the Cosmos), котра вийшла в 1913 р.
Помер Л. Ворд 18 квітня 1913 р. у Вашингтоні.
Соціологічна теорія
Л. Ворд сприйняв та переосмислив багато положень й ідей О. Конта та Г. Спенсера, запропонувавши своє бачення соціології. Перш за все, вчений не задовольнився формулюванням Конта, що соціологія є наукою про порядок і прогрес. Він визначив предметом соціології людську творчість, досягнення — саме вони є головними соціальними явищами, які потрібно вивчати соціології. Ворд прагнув довести, що вивчення функції (а не структури), тобто того, що є соціальною діяльністю, є головним завданням соціології. Американський соціолог по-новому вирішив проблему структуралізації соціології, поклавши в її основу функціональний підхід. Він розділив соціологію на «чисту» (pure) та прикладну (applied). Його «чиста соціологія» є теоретичним вивченням суспільства, що включає соціальну статику та соціальну динаміку. Прикладна соціологія є власне практичною наукою. Перша встановлює принципи науки, друга вказує на дійсне або можливе застосування цих принципів до соціального вдосконалення, її мета — запропонувати людству програму вдосконалення суспільства.
Разом з тим Л. Ворд відкинув притаманний Г. Спенсеру біологізм та погляд на розвиток суспільства як на чисто природний процес. Він вважав, що соціальна еволюція у Г. Спенсера є еволюцією безособовою, вона виступає як саморозвиток суспільства, в якому відсутня свідома та доцільна діяльність людей. Американський соціолог критикує Спенсера за те, що у нього еволюція є процесом чисто генетичним, що в історії суспільства все робиться силою однієї природи й нічого не робиться людиною. Ворд негативно відносився до спроби Г. Спенсера постійно проводити аналогії між суспільством і організмом. Ідею біолого-еволюційної школи американський соціолог називає не лише теоретично хибною, але й практично шкідливою.
Соціальні сили як об'єкт соціології
Вчений вважав, що соціологія повинна ґрунтуватися на принципах психології, а не біології, та зосереджував увагу на вивченні психологічних механізмів суспільного життя. Щоб стати наукою, заявив Ворд, соціологія повинна мати справу з «психічними силами», які є такими ж реальними та природними, як і фізичні сили. В суспільстві психічні сили стають соціальними силами та саме вони є дійсними причинами всіх соціальних явищ. Згідно з його теорією, соціальні сили — це людські мотиви. Під соціальним явищем учений розумів взаємодію, що викривала цілі, бажання, плани, які існують в головах індивідів. Первинними соціальними силами він вважав бажання, особливо голод і спрагу, які пов'язані з підтримкою життєдіяльності виду, а також сексуальні прагнення, що забезпечують продовження роду. На базі цих первинних потреб формуються більш складні соціогенетичні потреби, складовими яких є інтелектуальні, моральні та естетичні потреби. Реалізація цих потреб у творчій діяльності людини забезпечує на рівні «індивідуального телезису» розвиток суспільства.
Бажання людини виступає у нього як універсальний принцип одухотворення світу, як джерело будь-якої дії. Одні бажання звільняють людину від страждань, інші слугують джерелом задоволення. Взаємодія двох типів бажань є основою гармонії діяльності та буття людини.
Американський учений прийшов до висновку, що людство поки що знаходиться на тій стадії розвитку, коли життя більшою мірою регулюється законами, обумовленими природою людини, ніж законами, які формуються самим суспільством. У майбутньому роль останніх значно збільшиться, проте це відбудеться завдяки вродженим якостям індивідів.
Фактори цивілізації та соціальна еволюція
Особливого значення Л. Ворд надав аналізу психічних факторів цивілізації, які він розділив на три основні групи: суб'єктивні, об'єктивні та синтез соціальних факторів. При цьому, до суб'єктивних факторів він відносив різні галузі філософії, психології, почуття, волю тощо; до об'єктивних — інтуїцію, винахідливість, «творчий» і «спекулятивний» генії, інтелект; до синтезу соціальних факторів — «економію природи» та «економію духу», меліоризм, соціальну свідомість, соціальну волю, соціальний інтелект і соціократію.
Посилаючись на Ч. Дарвіна та Г. Спенсера, вчений стверджував, що еволюція проходить ряд послідовних стадій. Вона починається як , який охоплює Всесвіт, в певний момент з'являється новий феномен — життя, виникає новий еволюційний механізм — біогенез, який доповнює космогенез. Із появою людства поряд із космогенезом і біогенезом починає діяти механізм, який має за основу розум, — антропогенез. Врешті решт, із утворенням суспільства з'являється новий механізм соціальної еволюції — соціогенез. В основі цих етапів, пише Ворд, знаходяться три «великих космічних кризи», що відбулися в різні геологічні епохи: зародження життя, зародження почуттів і зародження інтелекту або розуму.
«Генезис» та «телезис»
Соціогенез, отже, синтезує всі природні та соціальні сили, одночасно маючи певні почуття та раціональну мету. Від природних процесів соціальне життя відрізняється, за Вордом, перш за все телічним (від грец. τέλος — ціль), тобто цілеспрямованим і творчим характером. Основна ідея Ворда полягає в тому, що соціальна еволюція після закінчення стадії антропогенезу роздвоюється та може здійснюватися в формі або «генетичного», або «телеологічного» процесу. «Генетичний» процес є спонтанним, тоді як «телеологічний» передбачає можливості свідомого впливу на хід соціальної еволюції, розумного конструювання майбутнього на основі передбачення та планування. Природа — царство генезису, тобто жорсткого детермінізму, еволюції живого відповідно до непорушних біологічних законів. Суспільство — царство телезису, тобто індивідуальної свободи, приватного підприємництва, які управляються розумно поставленими цілями та законами. Коли людина не може управляти почуттями, нею керує «генезис», вона перебуває під владою природної стихії. Коли ж людина підкоряє почуття розуму та свідомій меті, вона знаходиться під владою «телезису».
Чиста, або теоретична соціологія має справу з «генезисом», тобто з джерелами та процесом розвитку соціальних явищ. Прикладна або практична соціологія вивчає «телезис» — зміни в суспільстві, котрі є наслідком свідомого втручання людини, цілеспрямованого та творчого впливу людей на суспільні явища.
Л. Ворд виділив два етапи в розвитку соціального телезису. В минулому звичайною формою телеологічної дії був індивідуальний телезис, оскільки індивідам завжди було притаманне прагнення до підвищення особистого добробуту. В майбутньому поступово запанує колективний телезис, прояви якого вчений вбачав уже в сучасному йому світі. За допомогою інтелекту будуть створені соціальний контроль і відповідні інституції, котрі дадуть можливість задовольнити людські потреби вже на груповому рівні.
Роль конкуренції в суспільному розвитку
Розглядаючи матеріальні бажання, Л. Ворд вважав працю неприродним і обтяжливим обов'язком, який обумовлений лише зовнішньою необхідністю. Власність і прагнення до збагачення, незважаючи на їхні негативні наслідки, здавалися йому незмінними стимулами суспільного розвитку, оскільки вони пов'язані з притаманним людській свідомості егоїзмом, а конкуренція — природним законом розвитку. Проте, в розумінні такого соціального феномена, як конкуренція, вчений відмовляється від тези Г. Спенсера про аналогію явищ природного відбору та соціальної конкуренції. Для нього ці два процеси схожі лише своїми результатами (виживають найбільш пристосовані індивіди та сильні види), але відмінні за механізмом. У соціальній конкуренції долається тваринний егоїзм індивіда, вирішальною силою стає інтелект, завдяки якому формуються більш складні людські потреби. Тут інтелект виступає як вирішальна сила та невід'ємний фактор соціальності. Пристосовуваність тварини не знає мети, а інтелект цілепокладанням будує свої відносини з середовищем, забезпечуючи своє виживання. Цілепокладання, в свою чергу, передбачає розрахунок.
На думку американського соціолога, на певному історичному етапі саме розрахунок диктує виникнення особливої форми соціальної конкуренції, а саме — конкуренції корпорацій, де досягнення індивідуальної вигоди має суспільний, регульований характер. Таким чином, соціальна конкуренція не є більш стихійним змаганням, простим зіткненням індивідів. Під час регульованої соціальної конкуренції здійснюється досягнення суспільно значимих цілей.
Поряд із проголошенням переваг регуляції у відношенні до соціальної конкуренції, Л. Ворд проводив думку і про зміну розуміння індивідуалізму. Справа в тому, що, акцентуючи увагу на соціальній регуляції конкуренції, він, тим самим, створював передумову для розуміння єдності розвитку корпоративності в суспільних відносинах і розгортання особистісної індивідуальності. Розвиток соціальної конкуренції, конкуренції груп, за його логікою, призводить до прогресу, який пов'язаний із удосконаленням людських здібностей. Л. Ворд вважав, що вільна конкуренція можлива лише за наявності соціальної регуляції.
Основні рушії суспільного прогресу
Л. Ворд критикував самнерівсько-спенсерівське трактування соціального прогресу як автоматичного, такого, що сам розгортається, здійснюється за допомогою сил, які виходять за межі людських можливостей. Йому належить одна з найфундаментальніших ідей, розроблених в кінці XIX століття, згідно з якою соціальний прогрес (або щастя) може настати тільки через всезагальну освіту мас. Американський учений одним із перших обґрунтував тезу, що саме освіта дозволить сформувати механізм свідомого контролю та докорінно змінити еволюційний механізм; вона є фактором, який здатний прокласти шлях до врегулювання соціальних відносин.
Класові відносини та вчення про соціальний меліоризм
Американський соціолог активно цікавився проблемами класових відносин, аналізуючи класову структуру суспільства у всіх своїх фундаментальних працях і статтях. Він стверджував, що вирішальну роль у соціальній нерівності відіграють життєві обставини. Вчений прийшов до висновку, що суспільний розкол на освічених і неосвічених в результаті призводить до наявності класу експлуатованих і експлуататорів.
Ідеї Л. Ворда про освіту стали основою його вчення про соціальний меліоризм, яке покликане до визначення шляхів урегулювання процесу класової диференціації та досягнення соціального консенсусу. Саме реформа освіти, на його думку, могла б сприяти усуненню класових антагонізмів у суспільстві. Л. Ворд «наповнював» соціологію гуманістичним змістом і виступав з позицій соціального реформування суспільства. Вчений прагнув науково обґрунтувати вчення про шляхи мирного, еволюційного — в результаті здійснення «соціального меліоризму» — усунення соціальної нерівності й інших соціальних вад.
Як найважливіший компонент суспільного життя Л. Ворд розглядав державу, яка виникає, на його думку, поряд з такими соціальними інституціями, як класи, право тощо з боротьби рас. Вважаючи, що відмінність між виробниками та невиробниками утворює найбільш важливий соціальний поділ, він підтримував профспілковий рух, симпатизував пролетаріату та виступав за рівність класів. Учений вважав необхідним широке втручання держави у життя суспільства та бачив у ній інструмент соціального регулювання, за допомогою якого можна подолати негативні сторони капіталістичного розвитку.
Разом з тим, американський соціолог негативно відносився до соціалізму та соціально-політичної доктрини К. Маркса. Вчений створив теоретичну основу для політики соціального реформізму, що спрямована на заміну приватних монополій «свідомою кооперацією». Його теоретична база соціального реформізму була певною мірою продовженням соціократичних ідей О. Конта. Ворд покладав надії на «колективний розум» суспільства, який повинен за допомогою соціальних наук спрямовувати хід суспільного розвитку. В зв'язку з цим учений широко популяризував соціологію й підкреслював значення наукових соціологічних досліджень та соціального планування для майбутнього процвітання людства. Соціальні науки, на думку американського соціолога, відкриваючи закони суспільного розвитку, повинні забезпечувати теоретичну базу для соціальних реформ.
Ідеї Л. Ворда в подальшому розвинув у своїх працях Франклін Ґідінґс, вони відобразилися в перших американських соціологічних підручниках.
Див. також
Примітки
- IPNI, Ward
- . The International Who's Who in the World. 1912. с. 1067. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 24 січня 2022.
Джерела
- Найдьонов О. Г. Значення соціально-філософського спадку Лестера Уорда для формування інформаційного суспільства в Україні / О. Г. Найдьонов // Актуальні проблеми філософії та соціології. — 2016. — Вип. 9. — С. 77-80 [1] [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- История социологии (XIX — первая половина ХХ века): Под ред. В. И. Добренькова. — М., 2003.
- Основатели американской социологии. Л. Уорд: от «генезиса» к «телезису» [2] [ 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Психологический эволюционизм американской социологии [3] [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- Уорд (Ward) Лестер Франк [4] [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lester Frenk Vord Uord angl Lester Frank Ward 18 chervnya 1841 Dzholiyet 18 kvitnya 1913 Vashington amerikanskij botanik paleontolog i sociolog Vin buv zasnovnikom psihologichnogo evolyucionizmu ta psihologizmu v sociologiyi SShA pershim prezidentom Amerikanskogo sociologichnogo tovaristva 1906 1907 Naukovu diyalnist pochinav yak geolog paleontolog buv odnim z zasnovnikiv paleobotaniki Lester Frenk VordLester Frank WardNarodivsya18 chervnya 1841 1841 06 18 Dzholiyet IllinojsPomer18 kvitnya 1913 1913 04 18 71 rik Vashington okrug KolumbiyaMisce prozhivannyaProvidens Rod Ajlend Vashington okrug KolumbiyaKrayina SShANacionalnistamerikanecDiyalnistgeolog sociolog botanik pismennik paleontologAlma materKolumbijskij koledzhGaluzbotanika paleontologiya sociologiyaZakladGeologichna sluzhba SShA Braunskij universitetPosadageolog paleontolog profesor kerivnik kafedri sociologiyiVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinbakalavr prava magistr mistectvVidomij zavdyaki paleobotanici sociologiyi vprovadzhennya sociologiyi yak naukovoyi disciplini u SShABatkoYustus Vord angl Justus Ward MatiSajlens Rolf Vord angl Silence Rolph Ward U shlyubi zElizabet Kerolajn Vout Bot angl Elizabeth Carolyn Vought Bought Lester Frenk Vord u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vord prizvishe Ward ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Lester Frenk Vord Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Fahivci spravedlivo vidnosyat jogo do klasikiv sociologiyi zasnovnikiv ciyeyi nauki v SShA stavlyat jogo im ya poryad iz O Kontom i G Spenserom Vord buv pionerom u vprovadzhenni program po sociologiyi do vishoyi osviti SShA Jogo perekonannya v tomu sho suspilstvo mozhna naukovo kontrolyuvati stalo osoblivo privablivim dlya intelektualiv pid chas tak zvanoyi eri progresivizmu 1901 1914 Biografichni vidomostiNarodivsya majbutnij uchenij 18 chervnya 1841 r u m Dzholiyet shtat Illinojs u sim yi fermera Vin buv najmolodshim z 10 ditej U 1869 r zakinchiv Kolumbijskij koledzh piznishe Universitet Dzhordzha Vashingtona otrimavshi stupin bakalavra mistectv U 1871 r vin otrimav stupin bakalavra prava ta buv prijnyatij do kolegiyi advokativ Verhovnogo sudu okrugu Kolumbiya U 1873 r stav magistrom mistectv U 1883 roci vin pochav pracyuvati geologom u Geologichnij sluzhbi SShA u 1892 1906 rr pracyuvav u cij zhe organizaciyi na posadi paleontologa Protyagom 1880 1890 h rr Vord napisav 6 monografij i blizko 150 statej z paleobotaniki ta klasifikaciyi amerikanskoyi flori Vidchuvshi interes do socialnoyi sferi do problem socialnogo reformuvannya vin pochav vivchati praci O Konta ta G Spensera Rezultatom jogo 12 richnih doslidzhen suspilnih vidnosin stalo vidannya v 1883 r dvotomnoyi Dinamichnoyi sociologiyi angl Dynamic Sociology Ce bula persha v SShA publikaciya v nazvi yakoyi bulo vikoristano slovo sociologiya a yiyi avtor zaproponuvav pershu originalnu amerikansku sistemu sociologichnogo znannya Podalshogo rozvitku ideyi vchenogo otrimali v takih jogo pracyah yak Psihichni faktori civilizaciyi angl The Psycic Factors of Civilization 1893 Narisi sociologiyi angl Outlines of Sociology 1898 Chista sociologiya Traktat pro pohodzhennya i spontannij rozvitok suspilstva angl Pure Sociology A Treatise on the Origin and Spontaneous Development of Society 1903 Prikladna sociologiya Traktat pro svidome polipshennya suspilstva suspilstvom angl Applied Sociology A Treatise on the Conscious Improvement of Society by Society 1906 ta in L Vord pershim iz amerikanskih uchenih buv obranij u 1903 r na posadu prezidenta v Parizhi V 1905 r vin stav odnim iz iniciatoriv stvorennya Amerikanskogo sociologichnogo tovaristva v 1906 r buv obranij pershim prezidentom ciyeyi organizaciyi Tilki pislya cogo vin virishiv prisvyatiti sebe povnistyu sociologichnij profesiyi Cogo zh roku vchenij pishov u vidstavku z geologichnoyi sluzhbi ta u vici 65 rokiv zajnyav posadu profesora v Braunskomu universiteti ocholiv kafedru sociologiyi de vikladav do kincya svogo zhittya Tut Vord u spivavtorstvi z D Dili opublikuvav znamenitij Pidruchnik z sociologiyi angl A Text Book of Sociology V ostanni roki svogo zhittya vchenij pracyuvav nad knigoyu Vidbliski Kosmosu angl Glimpses of the Cosmos kotra vijshla v 1913 r Pomer L Vord 18 kvitnya 1913 r u Vashingtoni Sociologichna teoriyaPereosmislennya dorobku Konta ta Spensera L Vord sprijnyav ta pereosmisliv bagato polozhen j idej O Konta ta G Spensera zaproponuvavshi svoye bachennya sociologiyi Persh za vse vchenij ne zadovolnivsya formulyuvannyam Konta sho sociologiya ye naukoyu pro poryadok i progres Vin viznachiv predmetom sociologiyi lyudsku tvorchist dosyagnennya same voni ye golovnimi socialnimi yavishami yaki potribno vivchati sociologiyi Vord pragnuv dovesti sho vivchennya funkciyi a ne strukturi tobto togo sho ye socialnoyu diyalnistyu ye golovnim zavdannyam sociologiyi Amerikanskij sociolog po novomu virishiv problemu strukturalizaciyi sociologiyi poklavshi v yiyi osnovu funkcionalnij pidhid Vin rozdiliv sociologiyu na chistu pure ta prikladnu applied Jogo chista sociologiya ye teoretichnim vivchennyam suspilstva sho vklyuchaye socialnu statiku ta socialnu dinamiku Prikladna sociologiya ye vlasne praktichnoyu naukoyu Persha vstanovlyuye principi nauki druga vkazuye na dijsne abo mozhlive zastosuvannya cih principiv do socialnogo vdoskonalennya yiyi meta zaproponuvati lyudstvu programu vdoskonalennya suspilstva Razom z tim L Vord vidkinuv pritamannij G Spenseru biologizm ta poglyad na rozvitok suspilstva yak na chisto prirodnij proces Vin vvazhav sho socialna evolyuciya u G Spensera ye evolyuciyeyu bezosobovoyu vona vistupaye yak samorozvitok suspilstva v yakomu vidsutnya svidoma ta docilna diyalnist lyudej Amerikanskij sociolog kritikuye Spensera za te sho u nogo evolyuciya ye procesom chisto genetichnim sho v istoriyi suspilstva vse robitsya siloyu odniyeyi prirodi j nichogo ne robitsya lyudinoyu Vord negativno vidnosivsya do sprobi G Spensera postijno provoditi analogiyi mizh suspilstvom i organizmom Ideyu biologo evolyucijnoyi shkoli amerikanskij sociolog nazivaye ne lishe teoretichno hibnoyu ale j praktichno shkidlivoyu Socialni sili yak ob yekt sociologiyi Vchenij vvazhav sho sociologiya povinna gruntuvatisya na principah psihologiyi a ne biologiyi ta zoseredzhuvav uvagu na vivchenni psihologichnih mehanizmiv suspilnogo zhittya Shob stati naukoyu zayaviv Vord sociologiya povinna mati spravu z psihichnimi silami yaki ye takimi zh realnimi ta prirodnimi yak i fizichni sili V suspilstvi psihichni sili stayut socialnimi silami ta same voni ye dijsnimi prichinami vsih socialnih yavish Zgidno z jogo teoriyeyu socialni sili ce lyudski motivi Pid socialnim yavishem uchenij rozumiv vzayemodiyu sho vikrivala cili bazhannya plani yaki isnuyut v golovah individiv Pervinnimi socialnimi silami vin vvazhav bazhannya osoblivo golod i spragu yaki pov yazani z pidtrimkoyu zhittyediyalnosti vidu a takozh seksualni pragnennya sho zabezpechuyut prodovzhennya rodu Na bazi cih pervinnih potreb formuyutsya bilsh skladni sociogenetichni potrebi skladovimi yakih ye intelektualni moralni ta estetichni potrebi Realizaciya cih potreb u tvorchij diyalnosti lyudini zabezpechuye na rivni individualnogo telezisu rozvitok suspilstva Bazhannya lyudini vistupaye u nogo yak universalnij princip oduhotvorennya svitu yak dzherelo bud yakoyi diyi Odni bazhannya zvilnyayut lyudinu vid strazhdan inshi sluguyut dzherelom zadovolennya Vzayemodiya dvoh tipiv bazhan ye osnovoyu garmoniyi diyalnosti ta buttya lyudini Amerikanskij uchenij prijshov do visnovku sho lyudstvo poki sho znahoditsya na tij stadiyi rozvitku koli zhittya bilshoyu miroyu regulyuyetsya zakonami obumovlenimi prirodoyu lyudini nizh zakonami yaki formuyutsya samim suspilstvom U majbutnomu rol ostannih znachno zbilshitsya prote ce vidbudetsya zavdyaki vrodzhenim yakostyam individiv Faktori civilizaciyi ta socialna evolyuciya Osoblivogo znachennya L Vord nadav analizu psihichnih faktoriv civilizaciyi yaki vin rozdiliv na tri osnovni grupi sub yektivni ob yektivni ta sintez socialnih faktoriv Pri comu do sub yektivnih faktoriv vin vidnosiv rizni galuzi filosofiyi psihologiyi pochuttya volyu tosho do ob yektivnih intuyiciyu vinahidlivist tvorchij i spekulyativnij geniyi intelekt do sintezu socialnih faktoriv ekonomiyu prirodi ta ekonomiyu duhu meliorizm socialnu svidomist socialnu volyu socialnij intelekt i sociokratiyu Posilayuchis na Ch Darvina ta G Spensera vchenij stverdzhuvav sho evolyuciya prohodit ryad poslidovnih stadij Vona pochinayetsya yak yakij ohoplyuye Vsesvit v pevnij moment z yavlyayetsya novij fenomen zhittya vinikaye novij evolyucijnij mehanizm biogenez yakij dopovnyuye kosmogenez Iz poyavoyu lyudstva poryad iz kosmogenezom i biogenezom pochinaye diyati mehanizm yakij maye za osnovu rozum antropogenez Vreshti resht iz utvorennyam suspilstva z yavlyayetsya novij mehanizm socialnoyi evolyuciyi sociogenez V osnovi cih etapiv pishe Vord znahodyatsya tri velikih kosmichnih krizi sho vidbulisya v rizni geologichni epohi zarodzhennya zhittya zarodzhennya pochuttiv i zarodzhennya intelektu abo rozumu Genezis ta telezis Sociogenez otzhe sintezuye vsi prirodni ta socialni sili odnochasno mayuchi pevni pochuttya ta racionalnu metu Vid prirodnih procesiv socialne zhittya vidriznyayetsya za Vordom persh za vse telichnim vid grec telos cil tobto cilespryamovanim i tvorchim harakterom Osnovna ideya Vorda polyagaye v tomu sho socialna evolyuciya pislya zakinchennya stadiyi antropogenezu rozdvoyuyetsya ta mozhe zdijsnyuvatisya v formi abo genetichnogo abo teleologichnogo procesu Genetichnij proces ye spontannim todi yak teleologichnij peredbachaye mozhlivosti svidomogo vplivu na hid socialnoyi evolyuciyi rozumnogo konstruyuvannya majbutnogo na osnovi peredbachennya ta planuvannya Priroda carstvo genezisu tobto zhorstkogo determinizmu evolyuciyi zhivogo vidpovidno do neporushnih biologichnih zakoniv Suspilstvo carstvo telezisu tobto individualnoyi svobodi privatnogo pidpriyemnictva yaki upravlyayutsya rozumno postavlenimi cilyami ta zakonami Koli lyudina ne mozhe upravlyati pochuttyami neyu keruye genezis vona perebuvaye pid vladoyu prirodnoyi stihiyi Koli zh lyudina pidkoryaye pochuttya rozumu ta svidomij meti vona znahoditsya pid vladoyu telezisu Chista abo teoretichna sociologiya maye spravu z genezisom tobto z dzherelami ta procesom rozvitku socialnih yavish Prikladna abo praktichna sociologiya vivchaye telezis zmini v suspilstvi kotri ye naslidkom svidomogo vtruchannya lyudini cilespryamovanogo ta tvorchogo vplivu lyudej na suspilni yavisha L Vord vidiliv dva etapi v rozvitku socialnogo telezisu V minulomu zvichajnoyu formoyu teleologichnoyi diyi buv individualnij telezis oskilki individam zavzhdi bulo pritamanne pragnennya do pidvishennya osobistogo dobrobutu V majbutnomu postupovo zapanuye kolektivnij telezis proyavi yakogo vchenij vbachav uzhe v suchasnomu jomu sviti Za dopomogoyu intelektu budut stvoreni socialnij kontrol i vidpovidni instituciyi kotri dadut mozhlivist zadovolniti lyudski potrebi vzhe na grupovomu rivni Rol konkurenciyi v suspilnomu rozvitku Rozglyadayuchi materialni bazhannya L Vord vvazhav pracyu neprirodnim i obtyazhlivim obov yazkom yakij obumovlenij lishe zovnishnoyu neobhidnistyu Vlasnist i pragnennya do zbagachennya nezvazhayuchi na yihni negativni naslidki zdavalisya jomu nezminnimi stimulami suspilnogo rozvitku oskilki voni pov yazani z pritamannim lyudskij svidomosti egoyizmom a konkurenciya prirodnim zakonom rozvitku Prote v rozuminni takogo socialnogo fenomena yak konkurenciya vchenij vidmovlyayetsya vid tezi G Spensera pro analogiyu yavish prirodnogo vidboru ta socialnoyi konkurenciyi Dlya nogo ci dva procesi shozhi lishe svoyimi rezultatami vizhivayut najbilsh pristosovani individi ta silni vidi ale vidminni za mehanizmom U socialnij konkurenciyi dolayetsya tvarinnij egoyizm individa virishalnoyu siloyu staye intelekt zavdyaki yakomu formuyutsya bilsh skladni lyudski potrebi Tut intelekt vistupaye yak virishalna sila ta nevid yemnij faktor socialnosti Pristosovuvanist tvarini ne znaye meti a intelekt cilepokladannyam buduye svoyi vidnosini z seredovishem zabezpechuyuchi svoye vizhivannya Cilepokladannya v svoyu chergu peredbachaye rozrahunok Na dumku amerikanskogo sociologa na pevnomu istorichnomu etapi same rozrahunok diktuye viniknennya osoblivoyi formi socialnoyi konkurenciyi a same konkurenciyi korporacij de dosyagnennya individualnoyi vigodi maye suspilnij regulovanij harakter Takim chinom socialna konkurenciya ne ye bilsh stihijnim zmagannyam prostim zitknennyam individiv Pid chas regulovanoyi socialnoyi konkurenciyi zdijsnyuyetsya dosyagnennya suspilno znachimih cilej Poryad iz progoloshennyam perevag regulyaciyi u vidnoshenni do socialnoyi konkurenciyi L Vord provodiv dumku i pro zminu rozuminnya individualizmu Sprava v tomu sho akcentuyuchi uvagu na socialnij regulyaciyi konkurenciyi vin tim samim stvoryuvav peredumovu dlya rozuminnya yednosti rozvitku korporativnosti v suspilnih vidnosinah i rozgortannya osobistisnoyi individualnosti Rozvitok socialnoyi konkurenciyi konkurenciyi grup za jogo logikoyu prizvodit do progresu yakij pov yazanij iz udoskonalennyam lyudskih zdibnostej L Vord vvazhav sho vilna konkurenciya mozhliva lishe za nayavnosti socialnoyi regulyaciyi Osnovni rushiyi suspilnogo progresu L Vord kritikuvav samnerivsko spenserivske traktuvannya socialnogo progresu yak avtomatichnogo takogo sho sam rozgortayetsya zdijsnyuyetsya za dopomogoyu sil yaki vihodyat za mezhi lyudskih mozhlivostej Jomu nalezhit odna z najfundamentalnishih idej rozroblenih v kinci XIX stolittya zgidno z yakoyu socialnij progres abo shastya mozhe nastati tilki cherez vsezagalnu osvitu mas Amerikanskij uchenij odnim iz pershih obgruntuvav tezu sho same osvita dozvolit sformuvati mehanizm svidomogo kontrolyu ta dokorinno zminiti evolyucijnij mehanizm vona ye faktorom yakij zdatnij proklasti shlyah do vregulyuvannya socialnih vidnosin Klasovi vidnosini ta vchennya pro socialnij meliorizm Amerikanskij sociolog aktivno cikavivsya problemami klasovih vidnosin analizuyuchi klasovu strukturu suspilstva u vsih svoyih fundamentalnih pracyah i stattyah Vin stverdzhuvav sho virishalnu rol u socialnij nerivnosti vidigrayut zhittyevi obstavini Vchenij prijshov do visnovku sho suspilnij rozkol na osvichenih i neosvichenih v rezultati prizvodit do nayavnosti klasu ekspluatovanih i ekspluatatoriv Ideyi L Vorda pro osvitu stali osnovoyu jogo vchennya pro socialnij meliorizm yake poklikane do viznachennya shlyahiv uregulyuvannya procesu klasovoyi diferenciaciyi ta dosyagnennya socialnogo konsensusu Same reforma osviti na jogo dumku mogla b spriyati usunennyu klasovih antagonizmiv u suspilstvi L Vord napovnyuvav sociologiyu gumanistichnim zmistom i vistupav z pozicij socialnogo reformuvannya suspilstva Vchenij pragnuv naukovo obgruntuvati vchennya pro shlyahi mirnogo evolyucijnogo v rezultati zdijsnennya socialnogo meliorizmu usunennya socialnoyi nerivnosti j inshih socialnih vad Yak najvazhlivishij komponent suspilnogo zhittya L Vord rozglyadav derzhavu yaka vinikaye na jogo dumku poryad z takimi socialnimi instituciyami yak klasi pravo tosho z borotbi ras Vvazhayuchi sho vidminnist mizh virobnikami ta nevirobnikami utvoryuye najbilsh vazhlivij socialnij podil vin pidtrimuvav profspilkovij ruh simpatizuvav proletariatu ta vistupav za rivnist klasiv Uchenij vvazhav neobhidnim shiroke vtruchannya derzhavi u zhittya suspilstva ta bachiv u nij instrument socialnogo regulyuvannya za dopomogoyu yakogo mozhna podolati negativni storoni kapitalistichnogo rozvitku Razom z tim amerikanskij sociolog negativno vidnosivsya do socializmu ta socialno politichnoyi doktrini K Marksa Vchenij stvoriv teoretichnu osnovu dlya politiki socialnogo reformizmu sho spryamovana na zaminu privatnih monopolij svidomoyu kooperaciyeyu Jogo teoretichna baza socialnogo reformizmu bula pevnoyu miroyu prodovzhennyam sociokratichnih idej O Konta Vord pokladav nadiyi na kolektivnij rozum suspilstva yakij povinen za dopomogoyu socialnih nauk spryamovuvati hid suspilnogo rozvitku V zv yazku z cim uchenij shiroko populyarizuvav sociologiyu j pidkreslyuvav znachennya naukovih sociologichnih doslidzhen ta socialnogo planuvannya dlya majbutnogo procvitannya lyudstva Socialni nauki na dumku amerikanskogo sociologa vidkrivayuchi zakoni suspilnogo rozvitku povinni zabezpechuvati teoretichnu bazu dlya socialnih reform Ideyi L Vorda v podalshomu rozvinuv u svoyih pracyah Franklin Gidings voni vidobrazilisya v pershih amerikanskih sociologichnih pidruchnikah Div takozhOgyust Kont Gerbert Spenser Vilyam Grem Samner Franklin GidingsPrimitkiIPNI Ward The International Who s Who in the World 1912 s 1067 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2022 DzherelaNajdonov O G Znachennya socialno filosofskogo spadku Lestera Uorda dlya formuvannya informacijnogo suspilstva v Ukrayini O G Najdonov Aktualni problemi filosofiyi ta sociologiyi 2016 Vip 9 S 77 80 1 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Istoriya sociologii XIX pervaya polovina HH veka Pod red V I Dobrenkova M 2003 Osnovateli amerikanskoj sociologii L Uord ot genezisa k telezisu 2 8 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Psihologicheskij evolyucionizm amerikanskoj sociologii 3 15 serpnya 2016 u Wayback Machine Uord Ward Lester Frank 4 15 zhovtnya 2017 u Wayback Machine