Лепіота червонопластинчаста

? Лепіота червонопластинчаста
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Підцарство: Вищі гриби (Dikarya) Тип: Базидієві (Basidiomycota) Підтип: Agaricomycotina Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes) Підклас: Agaricomycetidae Порядок: Агарикальні (Agaricales) Родина: Печерицеві (Agaricaceae) Рід: Білопечериця (Leucoagaricus) Вид: Лепіота червонопластинчаста
Біноміальна назва
Leucoagaricus leucothites (Vittad.) Wasser, 1977
Синоніми
Hypophyllum scissum Paulet, Agaricus naucinus Fr., Leucoagaricus naucinus (Fr.) Singer, Agaricus holosericeus J.J. Planer, Agaricus leucothites Vittad., Lepiota densifolia Gillet, Lepiota carneifolia Gillet, Lepiota olgae Velen., Leucoagaricus subcretaceus Bon, Leucoagaricus subcretaceus Bon,
Посилання
Вікісховище: Leucoagaricus leucothites EOL: 195732 MB: 355733 IF: 355733

Лепіота червонопластинчаста (Leucoagaricus leucothites (Vittad.) Wasser) — гриб з родини печерицевих. Місцеві назви: парасолька гладка, ковпак рожевопластинчастий.

Будова

Шапка 3-10 см у діаметрі, товстом'ясиста, дзвоноподібна, потім опуклорозпростерта, кремово-біла, іноді у центрі жовтувата, гола, шовковисто-матова, зрідка тонкоповстиста. Пластинки білі, широкі, з віком рожевуваті. Спорова маса рожевувата. Спори 7-9,5 Х 4,5-6 мкм, безбарвні, еліпсоподібні. Ніжка висотою 5-10 см та 1-1,5(2) см в діаметрі, в основі потовщена, булавоподібна, біла, гола, шовковиста, з пухою серцевиною, з вузьким нестійким кільцем. М'якуш білий, зі слабким приємним грибним смаком та запахом.

Життєвий цикл

Росте у липні — серпні.

Поширення та середовище існування

Зустрічається по всій Україні. Росте у мішаних лісах, на галявинах, узліссях, у садах, парках, на полях, луках, пасовищах. Надає перевагу багатим гумусом ґрунтам.

Практичне використання

Добрий їстівний гриб (форма жовтіюча — неїстівна). Використовують свіжим.

Див. також

• Список видів роду лепіота.

Примітки

1. Traité sur les Champignons Comestibles: tab. 150: 1-2, t. 150:1-2 (1793)
2. Epicrisis Systematis Mycologici: 16 (1838)
3. Lilloa 22: 418 (1951)
4. Indici Plantarum Erffurtensium Fungos et Plantas quasdam nuper collectas. Addit. III: 17 (1788)
5. Descr. Funghi mang. Italia: 310 (1835)
6. Les Hyménomycètes ou Description de tous les Champignons qui Croissent en France 1: 68 (1874)
7. Les Hyménomycètes ou Description de tous les Champignons qui Croissent en France 1: 65 (1874)
8. Ceske Houby 2: 210 (1920)
9. Documents Mycologiques 11 (43): 64 (1981)
10. Documents Mycologiques 13 (49): 49 (1983)

Джерела

• Lepiota naucina // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
•   Kummer, P. 1871. Der Führer in die Pilzkunde. :1-146 
• Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 102—103.