Леоні́д Іва́нович Аба́лкін (5 травня 1930, Москва — 2 травня 2011, Москва) — радянський і російський економіст, Обраний академіком АН СРСР 23 грудня 1987 (згодом академік РАН).
| Леоні́д Іва́нович Аба́лкін | |
|---|---|
| | |
| Народився | 5 травня 1930 Москва, СРСР |
| Помер | 2 травня 2011[…] (80 років) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна | СРСР Росія |
| Діяльність | економіст, політик |
| Alma mater | Російський економічний університет імені Плеханова |
| Галузь | економіка |
| Заклад | Сільськогосподарського технікум в місті Гусєві |
| Науковий ступінь | академік АН СРСР, академік РАН |
| Науковий керівник | Aleksandr Mihajlovič Birmand |
| Членство | Академія наук НДР Російська академія наук Академія наук СРСР ЦК КПРС |
| Відомий завдяки: | праці з теоретичних і методологічних проблемам політекономії |
| Нагороди |
Біографічні відомості ред.
Закінчив Московський інститут народного господарства імені Плеханова в 1952 році. З 1952 викладав, був заступником директора з навчальної частини Сільськогосподарського технікуму в місті Гусєві Калінінградської області. З 1958 року аспірант Московського державного економічного інституту. З 1961 — асистент, викладач, доцент, з 1966 — завідувач кафедрою політичної економії в Московському інституті народного господарства імені Плеханова. У 1976—1985 роках — професор і завідувач кафедрою політичної економії Академії суспільних наук (АСН) при ЦК КПРС. З 1984 член-кореспондент, у 1988—1990 член президії Академії наук СРСР. У 1986—1989 і в 1991—2005 роках — директор Інституту економіки АН СРСР/РАН . В останні роки життя був науковим керівником Інституту економіки РАН і завідував кафедрою соціально-економічних проблем МДУ.
На XIX Всесоюзної конференції КПРС (1988) виступив з критикою популярної концепції прискорення: з його точки зору, економіка країни мала потребу не стільки у збільшенні темпів економічного зростання, скільки в структурній перебудові. Перебудову розглядав як механізм розвитку і вдосконалення соціалізму. На конференції він поставив під сумнів пропозицію Михайла Горбачова ввести практику поєднання партійних і державних посад.
У 1989 році був обраний народним депутатом СРСР від КПРС.
В останні роки існування Радянського Союзу Леонід Абалкін очолював урядову комісію з економічної реформи. Комісія розробляла варіанти переходу СРСР від командно-адміністративної економіки до ринкової моделі. У 1989 році Абалкін став першим заступником голови ради міністрів СРСР в уряді Миколи Рижкова.
Реформи, розроблені Абалкін, не вступили в силу. У 1990 році він покинув посаду заступника голови, а новий уряд під керівництвом Єгора Гайдара, що прийшов в 1991 році, піддав розробки академіка критиці.
З 1991 по 2005 рік Леонід Абалкін займав посаду директора Інституту економіки РАН. До останніх днів академік працював науковим керівником Інституту економіки РАН і завідував Кафедрою соціально-економічних проблем МДУ.
Основні праці ред.
Основні праці з теоретичних і методологічних проблемам політекономії.
- Политическая экономия и экономическая политика. М., 1970;
- Хозяйственный механизм развитого социалистического общества. М., 1973;
- Новый тип экономического мышления. М., 1987;
- Экономические воззрения и государственная деятельность С. Ю. Витте. М., 1995;
- Поиск самоопределения России. М., 2002.
Джерела ред.
- Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — С. 5. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118999052 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- http://www.rbc.ru/rbcfreenews.shtml?/20110502150411.shtml