Леонард Коен (англ. Leonard Norman Cohen, нар. 21 вересня 1934 р., Вестмаунт[en], Монреаль, Квебек — пом. 7 листопада 2016, Лос-Анджелес, Каліфорнія) — канадський поет, співак і автор пісень; офіцер та компаньйон Ордена Канади, кавалер Національного ордена Квебеку, лауреат премій Греммі, лауреат премії принцеси Астурійської та премії «Джуно»[en].
| Леонард Коен | |
|---|---|
| англ. Leonard Cohen | |
| | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Леонард Коен |
| Дата народження | 21 вересня 1934 |
| Місце народження | Вестмаунт, Монреаль, Квебек |
| Дата смерті | 7 листопада 2016 (82 роки) |
| Місце смерті | Лос-Анжелес, Каліфорнія, США |
| Причина смерті | падінняd |
| Поховання | |
| Роки активності | 1956 — 2016 |
| Громадянство | Канада |
| Національність | єврей |
| Віросповідання | юдаїзм і буддизм |
| Професія | музикант поет |
| Освіта | Університет Макгілла (1955), Колумбійський університет, Вестмаунтська середня школаd, Camp B'nai Brithd, Pripstein's Camp Mishmard, Roslyn Elementary Schoold і McGill University Faculty of Lawd |
| Вчителі | Solomon Klonitzky-Klined |
| Співацький голос | бас |
| Інструменти | вокал, гітара, синтезатор |
| Мова | англійська |
| Жанр | фолк-рок, блюз, фолк-музика |
| Співпраця | Шарон Робінсон, Дженніфер Уорнс, Аджані Томас, Джуді Колінз |
| Лейбли | Columbia Records |
| Нагороди | Glenn Gould Prized (2011) премія генерал-губернатора з виконавських мистецтвd (1993) Премія принцеси Астурійської в галузі літературиd (2011) Музична зала слави Канадиd (1991) Juno Award for Video of the Yeard (1993) премія Джуно найкращому автору пісень рокуd (1994) премія Джуно найкращому автору пісень рокуd (2013) Juno Award for Artist of the Yeard (2013) Governor General's Award for English-language poetry or dramad (1968) Companion of the Ordre des arts et des lettres du Québecd (2015) Член Американської академії мистецтв і наук[d] Prix Denise-Pelletierd (2012) |
| Автограф | |
| leonardcohen.com | |
| Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Життя і творчість Редагувати
Народився у Монреалі в єврейській родині вихідців з Литви та Польщі. Освіту отримав в університеті Макгілла. В 1956 видав свою першу поетичну збірку — Let Us Compare Mythologies. Кар'єру музиканта розпочав у 1967 році, коли познайомився з продюсером Джоном Гаммондом, завдяки якому видав перший альбом — Songs of Leonard Cohen.
Спів Коена під акомпанемент акустичної гітари і невеликого гурту з лагідною манерою виконання трохи одноманітний, але дуже теплий бас, красиві поетичні тексти, наповнені релігійними й міжкультурними алюзіями та вкрапленнями гумору (в основному чорного), здобули популярність в інтелектуально вишуканих, орієнтованих на східну культуру наукових і літературних колах тогочасної Америки. Наступні альбоми закріплювали позицію митця. Поворотним альбомом Коена був Death of a Ladies' Man, що вийшов у 1977 році за участю аранжувальника Філа Спектора. У результаті застосування прийому стіни звуку музика з альбому стала більш інструментальною або, як часто стверджують критики, більш бароковою. Окрім жорсткої гри ритм-секції, електричної гітари і клавішних, аранжування також включає секцію струнних інструментів. Хоча цей альбом є дуже суперечливим, він назавжди підвищив роль інших, окрім лідер-гітари, інструментів, у роботах Коена.
Альбом Recent Songs (1979 р.) знаменує повернення до попередньої стилістики, але багатство інструментарію було збережено. У наступному альбомі, Various Positions, з'явилися синтезатори, а в альбомі — I'm Your Man — новітні синтезатори уже домінують. Три пісні з альбому The Future були використані у фільмі «Природжені вбивці». Загалом період 1979—1994 років позначився кількома хітами, такими як The Guests, The Traitor, Hallelujah, Dance Me to the End of Love, I'm Your Man, Everybody Knows, Closing Time, The Future, або Democracy.
У 1994—1999 рр. він жив в дзен-центрі на горі Болд недалеко від Лос-Анджелеса. Він вставав о 2.30, готував їжу для свого господаря, а потім медитував. Протягом п'яти років, за власним зізнанням, він став іншою людиною. Після кількарічної перерви, Коен повернувся до творчої активності, видавши 2001 року альбом Ten New Songs. Найвідомішими хітами цього альбому стали In My Secret Life, Alexandra Leaving та Boogie Street.
Пісні і поезія Коена справили великий вплив на багатьох поетів-піснярів і музикантів. Леонард Коен займає почесне місце у «Канадському музичному залі слави», з 19 квітня 1991 року є Офіцером ордена Канади, з 10 жовтня 2002 року — Компаньйоном ордена Канади, що є вищою нагородою для громадянина Канади, а з 2008 його ім'я було вписано до Зали слави рок-н-ролу . На його пісні існує безліч кавер-версій. Коен є лауреатом двох премій Ґреммі — у 2007 як учасник (вокаліст) в альбомі Гербі Генкока River: The Joni Letters, а 2010 — в номінації «за найкращі досягнення протягом життя».
Студійні альбоми Редагувати
- Songs of Leonard Cohen — 1967, 2007
- Songs from a Room — 1969, 2007
- Songs of Love and Hate — 1971, 2007
- Live Songs — 1973
- New Skin for the Old Ceremony — 1974
- Death of a Ladies' Man — 1977
- Recent Songs — 1979
- Field Commander Cohen: Tour of 1979 — 2001
- Various Positions — 1984
- I'm Your Man — 1988
- The Future — 1992
- Cohen Live: Leonard Cohen in Concert — 1994
- Ten New Songs — 2001
- Dear Heather — 2004
- Live in London — 2009
- Live at the Isle of Wight 1970 — 2009
- Songs from the Road — 2010
- Old Ideas — 2012
- Popular Problems — 2014
- You Want It Darker — 2016
- Thanks for the Dance — 2019
Книги Редагувати
- Let Us Compare Mythologies" (вірші) 1956 р.
- The Spice-Box of Earth" (вірші) 1961 р.
- The Favorite Game" (роман) 1963 р.
- Flowers for Hitler" (вірші) 1964 р.
- Beautiful Losers" (роман) 1966 р.
- Parasites of Heaven" (вірші) 1966 р.
- Selected Poems 1956—1968" (вірші) 1968 р.
- The Energy of Slaves" (вірші) 1972 р.
- Death of a Lady's Man" (вірші і проза) 1978 р.
- Book of Longing" (вірші, проза/псалми) 1984 р.
- Stranger Music" (вірші і пісні) 1993 р.
- Book of Longing" (вірші, проза, малюнки) 2006 р.
Нагороди Редагувати
- 1968: Премія генерал-губернатора[ru]
- 1991: Член Залу канадської музичної слави[ru]
- 19 квітня 1991: Офіцер ордена Канади
- 1993: Премія «Джуно»[en]
- 1994: Премія «Джуно»
- 10 жовтня 2002: Компаньйон ордена Канади
- 2006: Член Канадського Залу слави авторів пісень[en]
- 2008: Член Залу слави рок-н-ролу
- 2012: Приз Деніз-Пеллетьє[en]
Примітки Редагувати
- ↑ https://www.biography.com/people/leonard-cohen-9252529
- http://www.jta.org/2016/11/13/news-opinion/world/leonard-cohen-buried-in-montreal-before-announcement-of-his-death
- https://books.google.co.uk/books?id=GsD0AgAAQBAJ&pg=PA374#v=onepage&q&f=false — С. 374.
- https://www.theguardian.com/music/2014/sep/21/leonard-cohen-life-as-an-outsider-80th-birthday
- Помер співак та композитор Леонард Коен. [ 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] ВВС Україна. 11 листопада, 2016 рік.
- Леонард Коен: жрець печалі та легендарний ловелас. [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.] ВВС Україна. 11 листопада, 2016 рік.
- Order of Canada — Leonard Cohen, C.C., B.A., LL.D. Сайт Генерал-губернатора Канади. 30 квітня 2009. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 21 грудня 2009. (англ.)
Джерела Редагувати
- Ratcliff, Maurice. The Complete Guide to the Music of Leonard Cohen. — Omnibus Press, 1999. — 132 с. — ISBN 0711975086. (англ.)
- Nadel, Ira B. Various Positions: A Life of Leonard Cohen. — Vintage Canada, 1997. — 325 с. — ISBN 0679308849. (англ.)
- Reynolds, Anthony. Leonard Cohen: A Remarkable Life. — Omnibus Press, 2010. — 321 с. — ISBN 1849381380. (англ.)
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Леонард Коен |
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леонард Коен
- Офіційний сайт [ 3 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Французький сайт Леонарда Коена [ 30 березня 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
- Неофіційний сайт LeonardCohenFiles [ 20 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія Леонарда Коена «I'm Your Man» [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)