«Ленні» — третій фільм, драма американського режисера Боба Фосса. У головній ролі знявся американський актор Дастін Гоффман. Сценарій написаний за мотивами однойменної п'єси Джуліана Баррі. 6 номінацій на премію Оскар і приз за кращу жіночу роль на Канському кінофестивалі (1975).
| Ленні | |
|---|---|
| англ. Lenny | |
| | |
| Жанр | біографічний фільм, флешбек-фільмd, ЛГБТ-фільмd і драматичний фільм |
| Режисер | Боб Фосс[…] |
| Продюсер | Marvin Worthd |
| Сценарист | Julian Barryd |
| На основі | Lennyd |
| У головних ролях | Дастін Гоффман, Валері Перрін, Rashel Novikoffd, Jan Minerd, Kathryn Wittd, Боб Фосс і Stanley Beckd |
| Оператор | Bruce Surteesd |
| Композитор | Ralph Burnsd |
| Дистриб'ютор | United Artists |
| Тривалість | 111 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | США |
| Рік | 1974 |
| IMDb | ID 0071746 |
Сюжет Редагувати
Фільм в псевдодокументальному стилі оповідає про життя Ленні Брюса, відомого американського гумориста і виконавця, який виступав у жанрі «стендап-комеді». Ленні почав свою кар'єру в нічних клубах і став популярний завдяки різким і дотепним імпровізаціям. Внаслідок пристрасті до наркотиків і великій кількості непристойностей у текстах Брюса у нього виникають проблеми з правоохоронними органами. Останні роки були затьмарені моральним занепадом і виснаженням актора. У 1966 році Ліні Брюс помер від передозування морфію.
Сюжет побудований у вигляді флешбеків — спогадів друзів і знайомих Ліні Брюса, а також його дружини, колишньої стриптизерки Хані Брюс. Сцени виступів Брюса містять здебільшого цитати з реальних робіт артиста.
В ролях Редагувати
- Дастін Гоффман — Ленні Брюс
- Валері Перрін — Хані Брюс
- Жен Майнер — Саллі Марр
- Стенлі Бек — Арті Сільвер
- Рашель Новікофф — тітка Менна
Премії і номінації Редагувати
- 1975 — Оскар — 6 номінацій
- 1976 — Премія BAFTA — кращий дебют (Валері Перрен)
- 1975 — Каннський кінофестиваль — приз за кращу жіночу роль (Валері Перрен)
- 1975 — премія Золотий глобус — 2 номінації
- 1974 — Національна рада кінокритиків США — приз за кращу жіночу роль другого плану (Валері Перрен)
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- огляд та критика фільму Вінсент Кенбі / New York Times(англ.)
- огляд та критика фільму [ 6 грудня 2010 у Wayback Machine.] Роджер Еберт / Chicago Sun-Times(англ.)