www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леник Володимир Володимир Леник 14 червня 1922 с Дрищів нині Підлісне Монастириський район Тернопільська область 2 листо

Леник Володимир

Володимир Леник (14 червня 1922, с. Дрищів, нині Підлісне, Монастириський район, Тернопільська область — 2 листопада 2005, Мюнхен, Німеччина) — український громадський діяч, видавець, публіцист, мемуарист, архівіст.

Леник Володимир
Народився 14 червня 1922(1922-06-14)
с. Дрищів, нині - Підлісне, Тернопільська область
Помер 2 листопада 2005(2005-11-02) (83 роки)
Мюнхен, Німеччина
Місце проживання Галичина, Німеччина
Діяльність український громадський діяч, видавець, публіцист, мемуарист, архівіст
Відомий завдяки видавець газет, присвячених боротьбі за незалежність України
Партія ОУН
У шлюбі з Ірина Леник

Життєпис ред.

Навчався в Підгайцях і Бережанах.

Активний учасник боротьби за самостійність України, член тоді підпільної Організації українських націоналістів (Юнацтво ОУН, 1938). Діяльність продовжував безперервно до проголошення відновлення незалежності в 1991.

1938 (березень 1939) — за пропаганду української державності польською владою засуджений до ув'язнення.

Працював учителем.

1942 — виїхав до Німеччини для налагодження підпільної мережі в Ґессії.

1942 (1943) — заарештований нацистською владою, засуджений до страти, (вирок змінено — засланий до концтабору Бухенвальд, де перебував аж до звільнення американською армією 11 квітня 1945 року).

Вивчав лісівництво, журналістику, педагогіку, політологію (магістр), має науковий ступінь магістра філософії. Викладав у школах англійську мову та історію. Друкувався в різних газетах і журналах Європи та Америки.

1971—1987 — директор українського інтернату «Рідної школи» в Мюнхені. Довший час працював архівістом.

З 1987/(1988) — головний секретар Українського Вільного Університету (УВУ).

1994 — обраний почесним сенатором УВУ.

Журналістська діяльність ред.

1945—1946 — організатор та гол. редактор «Усної газети» (Корнберґ).

З 1951 (1952) — співредактор тижневика «Український самостійник», з 1954 — член редколегії газети «Шлях перемоги» (згодом — видавець, відповідальний секретар); також — головний ред. місячників для молоді «Авангард», «Крилаті», журн. «Знання». Кореспондент тижневика «Гомін України» (Торонто).

1954 — член Союзу німецьких проф. журналістів, Спілки укр. журналістів.

1962—1971 — голова Союзу Вільної Преси, куди входили журналісти та видавці 22 національностей, які діяли на території Німеччини і всієї Європи, співпрезидент Європейського союзу екзильних журналістів. В різні часи обирався до проводів молодіжних та суспільно-політичний установ, зокрема СУМу.

Громадська діяльність ред.

Організатор таборів для українських втікачів та переміщених осіб.

Голова крайової управи СУМ в Німеччині, 1952 — член ЦК СУМ. 1953 — співзасновник Клубу молодих укр. публіцистів (Мюнхен), 1964 — ґенер. секретар Центрального представництва укр. еміґрації в Німеччині.

Нагороди ред.

Медаль уряду Баварії за заслуги в галузі соціальної опіки (1989), Золота медаль Об'єднання колишніх вояків-українців у Великій Британії (1991), німецька урядова нарогода «За соціальні заслуги на відтинку виховання молоді» (1992). 2 лютого 2001 року нагороджений Президентом України орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Праці ред.

Автор 5 книжок українською мовою і шести — німецькою, зокрема:

  • Українці на чужині, або Репортажі з далеких доріг. — У 2-х томах. — Львів, 1994
  • Українська організована молодь (молодечі організації від початків до 1914 р.). — Мюнхен, 1994. — 181 с.
  • Мій полиновий Бухенвальд, 1992 (Україна).
  • Gestern, heute, morgen: Zur Geschichte des Ukrainischen Internats in München. — München, 1991. — 164 S.

Примітки ред.

  1. ↑ Мельничук Б. Леник Володимир Юлійович… — С. 343.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volodimir Lenik 14 chervnya 1922 s Drishiv nini Pidlisne Monastiriskij rajon Ternopilska oblast 2 listopada 2005 Myunhen Nimechchina ukrayinskij gromadskij diyach vidavec publicist memuarist arhivist Lenik VolodimirNarodivsya 14 chervnya 1922 1922 06 14 s Drishiv nini Pidlisne Ternopilska oblastPomer 2 listopada 2005 2005 11 02 83 roki Myunhen NimechchinaMisce prozhivannya Galichina NimechchinaDiyalnist ukrayinskij gromadskij diyach vidavec publicist memuarist arhivistVidomij zavdyaki vidavec gazet prisvyachenih borotbi za nezalezhnist UkrayiniPartiya OUNU shlyubi z Irina Lenik Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Zhurnalistska diyalnist 1 2 Gromadska diyalnist 2 Nagorodi 3 Praci 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis red Navchavsya v Pidgajcyah i Berezhanah Aktivnij uchasnik borotbi za samostijnist Ukrayini chlen todi pidpilnoyi Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Yunactvo OUN 1938 Diyalnist prodovzhuvav bezperervno do progoloshennya vidnovlennya nezalezhnosti v 1991 1938 berezen 1939 1 za propagandu ukrayinskoyi derzhavnosti polskoyu vladoyu zasudzhenij do uv yaznennya Pracyuvav uchitelem 1942 viyihav do Nimechchini dlya nalagodzhennya pidpilnoyi merezhi v Gessiyi 1942 1943 zaareshtovanij nacistskoyu vladoyu zasudzhenij do strati virok zmineno zaslanij do konctaboru Buhenvald de perebuvav azh do zvilnennya amerikanskoyu armiyeyu 11 kvitnya 1945 roku Vivchav lisivnictvo zhurnalistiku pedagogiku politologiyu magistr maye naukovij stupin magistra filosofiyi Vikladav u shkolah anglijsku movu ta istoriyu Drukuvavsya v riznih gazetah i zhurnalah Yevropi ta Ameriki 1971 1987 direktor ukrayinskogo internatu Ridnoyi shkoli v Myunheni Dovshij chas pracyuvav arhivistom Z 1987 1988 1 golovnij sekretar Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu UVU 1994 obranij pochesnim senatorom UVU Zhurnalistska diyalnist red 1945 1946 organizator ta gol redaktor Usnoyi gazeti Kornberg Z 1951 1952 spivredaktor tizhnevika Ukrayinskij samostijnik z 1954 chlen redkolegiyi gazeti Shlyah peremogi zgodom vidavec vidpovidalnij sekretar takozh golovnij red misyachnikiv dlya molodi Avangard Krilati zhurn Znannya Korespondent tizhnevika Gomin Ukrayini Toronto 1954 chlen Soyuzu nimeckih prof zhurnalistiv Spilki ukr zhurnalistiv 1962 1971 golova Soyuzu Vilnoyi Presi kudi vhodili zhurnalisti ta vidavci 22 nacionalnostej yaki diyali na teritoriyi Nimechchini i vsiyeyi Yevropi spivprezident Yevropejskogo soyuzu ekzilnih zhurnalistiv V rizni chasi obiravsya do provodiv molodizhnih ta suspilno politichnij ustanov zokrema SUMu Gromadska diyalnist red Organizator taboriv dlya ukrayinskih vtikachiv ta peremishenih osib Golova krajovoyi upravi SUM v Nimechchini 1952 chlen CK SUM 1953 spivzasnovnik Klubu molodih ukr publicistiv Myunhen 1964 gener sekretar Centralnogo predstavnictva ukr emigraciyi v Nimechchini Nagorodi red Medal uryadu Bavariyi za zaslugi v galuzi socialnoyi opiki 1989 Zolota medal Ob yednannya kolishnih voyakiv ukrayinciv u Velikij Britaniyi 1991 nimecka uryadova narogoda Za socialni zaslugi na vidtinku vihovannya molodi 1992 2 lyutogo 2001 roku nagorodzhenij Prezidentom Ukrayini ordenom Za zaslugi III stupenya Praci red Avtor 5 knizhok ukrayinskoyu movoyu i shesti nimeckoyu zokrema Ukrayinci na chuzhini abo Reportazhi z dalekih dorig U 2 h tomah Lviv 1994 Ukrayinska organizovana molod molodechi organizaciyi vid pochatkiv do 1914 r Myunhen 1994 181 s Mij polinovij Buhenvald 1992 Ukrayina Gestern heute morgen Zur Geschichte des Ukrainischen Internats in Munchen Munchen 1991 164 S Primitki red a b Melnichuk B Lenik Volodimir Yulijovich S 343 Dzherela red Melnichuk B Lenik Volodimir Yulijovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 343 ISBN 966 528 199 2 Posilannya red Ubijcu Stepana Bandery nemeckoj policii sovetovali iskat v ukrainskom narodnom hore Grigoriya Verevki Fakty 30 12 2003 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv Ukrayinskogo Vilnogo universitetu v Myunheni Poperednij oglyad fondiv Arhivovano 4 travnya 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lenik Volodimir amp oldid 36323016